Протести в Білорусі: наслідки для економіки країни

Протести в Білорусі: наслідки для економіки країни

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Протестні настрої в Білорусі за підсумками президентських виборів тривають другий тиждень. Зазвичай мовчазні і політично покірні білоруси масово вийшли на вулиці, не погодившись із результатами голосування, де перемогу нібито отримав на той момент діючий, а нині – в.о. глави держави Олександр Лукашенко.

За повідомленнями медіа, на протестні демонстрації в одній лише столиці за цей час вийшло близько 200 тисяч людей. Подібні мітинги проходять і в інших містах республіки, включаючи страйки найбільших підприємств.

Жорстке придушення народного спротиву силовиками загострило обстановку в країні і викликало засуджуючу реакцію Заходу. Режиму Лукашенка і причетним до насильства особам загрожують санкції, які Євросоюз готовий вводити вже з вересня. Підсумки виборів з перемогою «бацьки» там не визнають, вважаючи голосування сфальсифікованим.

Подібне народне повстання в контексті підсумків президентських виборів – безпрецедентне в Білорусі. Яким чином це вплине на економіку республіки, розповідають експерти.

Реакція суспільства на підсумки виборів в Білорусі

9 серпня в Республіці Білорусь пройшли президентські вибори. Згідно з даними Центральної виборчої комісії перемогу в гонці здобув чинний глава держави (виконувач обов’язків) Олександр Лукашенко з 80,08% голосів виборців. Опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09% підтримки, за підрахунками ЦВК.

Опозиція вважає вибори сфальсифікованими. З такою думкою згодні білоруські неурядові медіа і суспільство. Після закриття виборчих дільниць люди вийшли з мирними протестами і закликом до незмінного президента визнати свою поразку на користь Тихановської.

Олександр Лукашенко називає протестувальників «безробітними маргіналами» та «кримінальними особами». Що звучить особливо парадоксально на тлі масових страйків білоруських державних підприємств.

Президент відмовляється приймати свою поразку на цих виборах. І звернувся до глави Кремля Володимира Путіна за «допомогою». При цьому під час виборчої кампанії Лукашенко відкрито використовував антиросійську риторику і заявляв про втручання Москви у президентські вибори. Росія, як відомо, однією з перших визнала його перемогу 9 серпня.

Про те, що Кремль готовий допомагати, повідомляють білоруські медіа, вказуючи на те, що на вулицях Білорусі «працюють» силовики з Росії. Проти демонстрантів застосовується насильство і залякування. Кількість постраждалих і затриманих обчислюється тисячами. Багатьом потрібна медична допомога або госпіталізація.

Станом на 19 серпня, в результаті зіткнень з правоохоронцями, 5 людей загинули і понад 70 вважаються зниклими безвісти. Кілька сотень людей перебувають під наглядом медиків із травмами різного ступеня тяжкості. Точні дані невідомі.

Втрати економіки

Експерти визнають, на сьогоднішній день все ще складно оцінювати наслідки протестів і спрогнозувати їх підсумок. Як політичний, так і економічний. На ситуацію в країні впливають і внутрішні, і зовнішні фактори, включаючи можливе втручання Кремля і реакцію Заходу.

Разом з тим, деякі дані вже доступні для аналізу. За повідомленнями білоруської преси, за три дня перебоїв з інтернетом, а його відключили відразу після закінчення голосування 9 серпня, економіка країни втратила близько 170 млн доларів. Цю суму підрахували за допомогою сервісу Cost of Shutdown Tool неурядової організації в сфері безпеки NetBlocks.

Внутрішні кордони входу інтернету в Білорусь контролюються державними компаніями «Белтелеком» і «Національним центром обміну трафіком». Іншими словами, це було навмисне рішення влади контролювати ситуацію в мережах. У розрізі економіки країни 170 млн доларів – не критична сума збитків. Набагато серйозніше з точки зору наслідків впливають зовнішні чинники – пандемія коронавірусу і залежність від російських ресурсів.

Незважаючи на відсутність карантину в республіці, білоруська економіка, як і більшість економік в світі, постраждала від коронавірусу. Згідно з даними центробанку, тільки в першому кварталі чистий збиток підприємств зріс в 14 разів, а частка збиткових підприємств збільшилася з 18,5% до 24,2%. Найсуттєвіші втрати Білорусь зазнала в результаті падіння виробництва у промисловості та транспортній сфері. У звіті сказано про те, що офіційні цифри не відображають реального стану речей, що є значно гіршим.

Зневажливе ставлення Лукашенка до коронавірусу не додало йому симпатій серед виборців, включаючи державний сектор, де зазвичай високий рівень підтримки «режиму». Фактор пандемії багато західних експертів називають одним із головних в провалі виборчої кампанії в.о. президента.

Загальновідомим є і факт, що Лукашенко довгий час користувався пільгами російського уряду на енергоресурси. Внаслідок санкцій за війну в Україні, падіння попиту на енергетику, того ж коронавірусу, російська економіка, як основний донор білоруської, ослабла. І підтримувати Мінськ на тому ж рівні не виходить. Що позначається на добробуті людей і підтримці правління Лукашенка.

Запит на перезапуск влади в країні високий, говорить автор Forbes Дмитро Болкунець, пояснюючи причини масштабних протестів у Білорусі:

«В авторитарних країнах влада не змінюється через вибори, тому не дивно, що розчарування громадян від офіційних підсумків вихлюпнулося на вулиці міст у вигляді мітингів і страйків з політичними вимогами»
— Дмитро Болкунец,
Forbes

Наслідки страйків і протестів

Уже 11 серпня по країні пройшла хвиля страйків, які не припиняються до цього дня. Київський маргариновий завод, Мінський електротехнічний завод, Інститут хімії нових матеріалів НАН Білорусі, БелАЗ, Жабінковський цукровий завод, «Гродно Азот», металургійний завод у Жлобіні, МАЗ, МТЗ, «Молодечномебель» – усі ці та інші підприємства об’єднує те, що вони відмовляються продовжувати роботу не через зарплату або умови праці, а з політичних мотивів, вимагаючи прозорі і вільні вибори президента в республіці.

13 серпня білоруські облігації впали на тлі протестів і погроз санкцій з боку ЄС.

««Страйки – складнопрогнозована історія, скільки вони триватимуть, як глибоко торкнуться системи – невідомо», пише російське профільне інтернет-видання «ВГудок», коментуючи події в Білорусі. У разі якщо до протестів приєднається білоруська залізниця, що цілком ймовірно, наслідки для країни, Східноєвропейського регіону та російського транзиту будуть серйозними, вважає експерт Міхаіл Дєлягін:

«Транзит з Росії в Європу, і ширше з Китаю в Європу буде зруйнований. Це те, до чого треба було готуватися досить давно. Коли «бацька» оголосив політику білорусизації, було зрозуміло, чим це закінчиться. Зараз це тимчасова проблема, але у перспективі ми будемо мати залізну завісу, проведену пострадянськими країнами: Прибалтикою, Україною і Білоруссю (коли вона піде українським шляхом)»
— Міхаіл Дєлягін,
російський експерт

З іншого боку, страйки – це ефективна форма політичного протесту, тим більше що в нинішніх умовах вона має загальнонаціональний характер, каже білоруський аналітик Лев Львовський:

«Зараз в Білорусі протест не є безпосередньо економічним. Люди не страйкують, щоб поліпшити свої умови праці, підвищити зарплату, скоротити робочий день. Вимоги політичні, і люди чинять так, тому що в масі, цілими колективами, вважають, що їхні політичні вимоги і людські цінності, які вони поділяють, важливіші, ніж економічна діяльність підприємства»
— Лев Львовський,
білоруський аналітик

Придушення страйків або подальше силове протистояння з мирними демонстрантами погіршить ситуацію в країні і надалі матиме значні наслідки, констатує експерт:

«Недостатньо переламати протест і загнати всіх назад на завод. В такому випадку ми отримаємо реальну масову депресію, яка матиме всі економічні наслідки: люди працюватимуть з-під палки, відчуватимуть себе скривдженими і приниженими, їх продуктивність праці і зацікавленість в роботі може відчутно зменшитися. Тому з точки зору економіки придушення страйку не поверне все на круги своя»
— Лев Львовський,
білоруський аналітик

Існує й думка, що якщо до влади в Білорусі прийдуть західні ліберали, багато підприємств можуть бути закритими, як довгостроковий наслідок політичних протестів.

Короткострокова перспектива така, що в разі задоволення політичних вимог демонстрантів, страйки припиняться, люди повернуться на робочі місця, і виробництво буде досить швидко відновленим. Інше питання, що Олександр Лукашенко все ще керує державою і не має наміру відмовлятися від влади на користь опозиції. І схоже на те, що він готовий заплатити за збереження свого режиму високу ціну – незалежністю Білорусі.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!