$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон
Протистояння Nord Stream-2: перспективи українського транзиту

Протистояння Nord Stream-2: перспективи українського транзиту

19 Серпня 2019 12:21

Інформагентство Reuters оприлюднило повідомлення про газопровід Nord Stream-2, в якому йдеться про чітко визначену дату його запуску.

Відповідно до заяв менеджменту газового холдингу, запуск повинен відбутися не пізніше перших днів 2020 року. Але, як повідомляє Reuters, він буде відкладений на 8 місяців.

У відтермінуванні запуску, напевно, «Газпром» і не сумнівався, називаючи 2020 рік для посилення своєї переговорної позиції. Наполягаючи на 2020 року монополіст намагався прискорити відновлення прямих контрактів з Україною на закупівлю газу, уклавши при цьому короткострокові контракти на транзит.

Наразі оприлюднено конкретний термін запуску газопроводу і вартість, в яку «Газпрому» обійдеться обхід Данії - € 660 млн.

Для України це означає, що наміри «Газпрому» розкриті, часу у монополіста немає і транзитний договір буде укладено.

США повторили помилку Рейгана з Nord Streаm-2

Попри законодавчі зусилля Сенату, спрямованих на зупинення проєкту Nord Streаm-2, газопровід буде запущений.

Як повідомляє інформагентство Bloomberg, Сенат США занадто пізно почав здійснювати спроби запобіганню будівництву газопроводу з РФ до Німеччини.

Сенатори ще тільки готуються голосувати щодо законопроєкту про введення санкцій у зв'язку з будівництвом підводної частини газопроводу Nord Streаm-2 в Балтійському морі, в той час як проєкт  майже завершено – його офіційне завершення вже заплановане на 2020 рік.

Нерішучі дії США, які спрямовані стати на заваді появи трубопроводу, нагадують про невдалі заходи щодо обмеження експорту радянського газу до Європи в епоху Рональда Рейгана на початку 1980-х років, коментує Джонатан Стерн, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень.

«В той час аналогічні спроби зустріли опір і виявилися неефективними, наразі, я так вважаю, ми можемо очікувати на подібний результат, — зазначає Стерн. - Всі ці заходи, ймовірно, виявляться занадто запізнілими, щоб відчутно впливати на ситуацію, оскільки більша частина трубопроводів вже прокладена. США можуть піти на ретроспективні санкції, але вони можуть спричинити бурю на цій стороні Атлантики», - пише Bloomberg.

Законопроєктом США передбачено санкції щодо суден, які беруть участь в прокладці трубопроводу, а також обмежень до керівників компаній, пов'язаних з цими суднами.

Зусилля, які вживаються сенаторами у 2019 році, не вплинуть на закриття проєкту, але можуть викликати «деякий збій» в його реалізації, відзначає Wayne Brian, аналітик та трейдер Alfa Energy Ltd. у Лондоні. Ринок закладає посилення ризиків, пов'язаних з контрактами у наступному році: ціни на трубопровідний газ з постачанням у 2020 році в Нідерландах перевищує 55% ціни газу наступного місяця постачання, послаблюючи позиції на тлі пропозиції LNG.

Відтак, американські санкції не матимуть впливу на реалізацію та запуск проєкт Nord Streаm-2. Але весною 2019 року виникли нові виклики. Істотних проблем для «Газпрому», як писали раніше, завдає газова директива ЄС.

Відтак Nord Stream 2 AG  буде домагатися скасування поправок до газової директиви Євросоюзу, які зруйнували схему роботи проєкту, заборонивши «Газпрому» використовувати понад 50% потужності труби, зазначається в релізі компанії.

Нагадаємо, згідно  з повідомленнями Reuters, Швейцарська компанія Nord Stream 2 AG – дочірнє підприємство «Газпрому», яка є власником та оператором другої гілки Nord Stream 2 подає позов до суду загальної юрисдикції з вимогою скасувати закон, який було прийнято Європарламентом у квітні 2019 року, з метою скасування «зміни європейського законодавства, яка має дискримінаційний характер».

Судове рішення попереду, але те, що «Газпром» має повну підтримку Німеччини – у цьому немає жодного сумніву. І на це є багато причин.

Німеччина до 2023 року  позбавляється атомної енергетики. Стратегією передбачено, що  з експлуатації буде виведено  9 енергоблоків АЕС. Варто зазначити, що на цей час  питома вага атомної генерації в загальному обсязі виробництва електроенергії складає від 13 до 15%. До 2023 року їм необхідно забезпечити альтернативу. Потенціал швидкого зростання виробництва електроенергії з поновлюваних джерел енергії в Німеччині – наразі вичерпано.

За деякими оцінками, Німеччині доведеться вдвічі збільшити споживання газу в енергетиці. Звісно, що основний обсяг приросту з 2023 року  планується забезпечити саме завдяки Nord Stream-2.

Також у Німеччині газ споживає не лише енергетика, а й промисловість. Істотна пропозиція газу в Німеччині здатна створити надлишок газу, який обумовить зниження ціни для німецької промисловості, що стане основним чинником підвищення конкурентоспроможності її продукції. Для цього і будуються термінали LNG (газ із США, Катару, Австралії), а також газопровід Nord Stream -2.

Отже, Німеччина діє в рамках власних економічних інтересів – чим більше газу з різних джерел з різними маршрутами постачання, тим менша ціна та вища додана вартість промислової продукції. При такій диверсифікації ринок завжди буде тиснути на постачальників, вимагаючи зниження ціни.

Відтак, запуск Nord Streаm-2 наступного року має високий ступінь вірогідності, попри санкційний пакет США спрямований проти країни-агресора.

Перспективи українського транзиту

Враховуючи ситуацію із запуском газогону, експерти зазначають, що як мінімум рік РФ буде вимушена здійснювати транзит газу через Україну у звичних обсягах, оскільки, якщо газопровід Nord Stream-2 буде запущений лише з восьмимісячним запізненням, то для забезпечення повної потужності знадобиться багато часу. Експерти зазначають, що РФ не зможе обійтися без газотранспортної системи України, як мінімум до середини 2021 року.

Відтак у  короткостроковій перспективі, «Газпрому» доведеться укладати договір з «Нафтогазом України» контракт терміном 1,5-2 роки через газотранспортну систему України, з обсягом постачання на рік - 50-65 млрд куб. м газу. Тому РФ буде здійснювати тиск на Україну, примушуючи укласти короткостроковий транзитний договір.

Стосовно довгострокової перспективи, то після початку повноцінної експлуатації Nord Stream -2, Україні доведеться шукати альтернативні джерела надходжень кількох мільярдів доларів, які держбюджет України недотримуватиме внаслідок зниження транзиту до мінімальних значень (без транзиту в 10-15 млрд куб РФ не обійтися, оскільки для стабільного постачання газу в Європу необхідно залучення українських природних сховищ газу).

Отже, долю української ГТС вирішено, і у влади є 1,5-2 роки для пошуку джерел хоча б часткової компенсації втрат  надходжень від транзиту російського газу. Варто наголосити, що зниження валютних надходжень у відповідних розмірах, підвищуватиме девальваційний тиск на  гривню. Адже, втрата валютних надходжень за транзит, обумовлюватиме недоотримання українською економікою 3% ВВП.