Прибутки банків: скільки заробили у січні 2022 року
У січні 2022 року активи банків зростали й надалі завдяки операціям з державними цінними паперами, а також кредитуванню клієнтів.
Темпи корпоративного гривневого кредитування у січні 2022 року сповільнилися. Роздрібні позики продовжують зростати швидко та стабільно, іпотечні – швидше, ніж споживчі. Достатній рівень ліквідності банків підтримувався збільшенням вкладів клієнтів, кошти корпорацій зростали швидше, ніж фізосіб. З огляду на стабільне зростання депозитів банки майже не підвищували ставок за ними наприкінці року. Активне нарощення операцій та все ще низькі депозитні ставки забезпечили банкам прибуткову діяльність.
Висока рентабельність банківського сектору дає змогу банкам сформувати буфери капіталу, що посилює його захисну функцію.
Ми вирішили висвітлити прибутковість банків та джерела та рівень їх доходів.
Ключові показники банківського сектору станом на 1 лютого 2022 року
Кількість функціонуючих банків в Україні, у січні 2022 року не змінилася й становила 71 фінустанову (таблиця 1).
Таблиця 1 – Банки в Україні станом на 01 лютого 2022 року
Джерело: НБУ.
Про це повідомляє Нацбанк. Чисті активи банків зросли за квартал на 1.01% внаслідок приросту гривневої складової. Збільшилися вкладення у державні цінні папери та кредитний портфель клієнтів. Темпи зростання чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання сповільнилися за місяць до -0.1%.
За січень 2022 року чистий гривневий кредитний портфель зріс на 5.2%. Найактивнішими у кредитуванні були державні банки.
Таблиця 2 – Основні показники діяльності банків у січні 2022 року
Джерело: НБУ.
Згідно з даними таблиці, доходи банків зросли на 34% у порівнянні з результатом січня 2021 року й становили 24,9 млрд грн, витрати – на 23% до 17,8 млрд грн.
Відтак прибуток банків також набув зростання. У січні 2022 року платоспроможні банки отримали - 7,1 млрд грн чистого прибутку, що на 76% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року – 4,1 млрд грн.
Джерела доходів сектору
Джерелом прибуткової діяльності банків є зростання чистого процентного доходу, яке прискорилося в січні 2022 року на 4.3% м/м. Серед ключових чинників такого зростання – активне кредитування та нижчі за минулорічні ставки за короткостроковими депозитами населення (таблиця 3).
Таблиця 3 - Структура доходів і витрат банків України, %
Джерело: НБУ.
Тож процентні доходи стрімко зростали, а процентні витрати істотно зменшилися, окрім адміністративних (+25%). Подальше зростання обсягів безготівкових операцій, зокрема карткових, забезпечило збільшення комісійних доходів банків.
Темпи зростання чистого комісійного доходу зменшилися. Крім статистичного ефекту від збільшення бази порівняння, уповільнення спричинило зниження провідними платіжними системами комісій інтерчейндж, а за ними оголошене окремими банками зменшення комісій за еквайринг.
Перспективи та ризики
У січні 2022 року військово-політична напруга навколо України спричинила помірний відплив вкладів населення. Станом на середину лютого зрозуміло, що банки не піддалися ажіотажу на тлі відпливів, маючи суттєвий запас ліквідності. Оскільки строкові кошти були стабільними, фінустанови майже не підвищували депозитні ставки, адже не мали потреби додатково конкурувати за клієнтів.
Варто зазначити, подальше посилення монетарної політики очікувано впливатиме на умови залучення коштів й збільшення ціни фондування. Відтак рівень процентного ризику банків зростатиме. В умовах невизначеності банкам слід ретельно управляти ризиками ліквідності. Для цього необхідно аналізувати власну спроможність покрити наявними високоякісними ліквідними активами значні відпливи ресурсів банків, які можуть реалізуватися упродовж коротких періодів. Водночас високоліквідних активів має бути достатньо не лише для конвертації у грошові кошти за потреби для повернення клієнтам, але й для здійснення подальшої операційної діяльності.
У 2021 році держбанки були лідерами гривневого кредитування. Разом із реалізацією стратегії скорочення непрацюючих кредитів це суттєво знизило частку непрацюючих кредитів. Відповідні дії підвищують інвестиційну привабливість та наближають державні банки до стратегічної цілі – їх приватизації. Уже найближчим часом Нацбанк ухвалить рішення щодо графіку поступового відновлення буферів капіталу, деактивованих під час розгортання коронакризи. Буфери капіталу підвищують спроможність банків протистояти ризикам у період фінансової та економічної нестабільності.