Ситуація з різким зниженням курсу долара в Україні стала аномальної, відзначають експерти. Аналітики пов'язують ситуацію з напливом іноземців на ринок ОВДП. Однак глава Міністерства фінансів Оксана Маркарова зазначає, що її відомство проводить розміщення відповідно до бюджетної політики, пише видання «Сєгодня».
При цьому, зазначає видання, Маркарова розкритикувала Національний банк України (НБУ) за те, що він, на її думку, недостатньо переймається стримування стрімкого зміцнення гривні.
Мотивація гучних заяв Мінфіну
Коментуючи заяви глави Міністерства фінансів Оксана Маркарової, важливим є розуміння того, що відбувається, як в контексті ринкових тенденцій, так і в контексті стратегічних пріоритетів відповідних інституцій. В такому аспекті, стає зрозумілим занепокоєння Мінфіну, що НБУ не втручається в формування ринкової кон’юнктури, оскільки відповідно до розрахунків нинішній курс – 25,5 – 25,7 за долар США, може стати критичним для виконання цьогорічного бюджету (орієнтовний показник у 29,4 гривні).
Окрім іншого, бюджет втрачає частину запланованих надходжень від мита й акцизів. Не дуже вигідна така ситуація і нашим експортерам, які не поспішатимуть реалізовувати валютну виручку не бувши обтяженими обов’язковим продажем.
Варто зазначити, що істотними ризиками фінансування бюджету є надходження від приватизації, які раніше покривалися додатковими залученнями як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Прогноз цінової кон’юнктури на валютному ринку
Основною причиною зміцнення гривні є ситуативні надходження валюти внаслідок продажу українських цінних паперів, які за світовими мірками мають надзвичайно привабливу дохідність. Нещодавно Мінфін вчергове розміщує ОВДП, розраховуючи залучити кілька мільярдів гривень. Важливо зазначити той факт, що приблизно 7 мільярдів гривень вдалося позичити не на короткі періоди (6-9 місяців), а на три роки. Водночас, ставки за всією кривою дохідності вдалося знизити, що не вплинуло на попит – попит на українські цінні папери залишається доволі високим.
Інвестиційний попит обумовлює низка різноманітних факторів, які прогнозувати в повній мірі важко щодо обсягів входів нерезидентів в ОВДП.
Відтак, на початку червня голова Ради НБУ Богдан Данилишин прогнозуючи ситуацію на валютному ринку, наголошував на складному періоду для валютного ринку в період пікових виплат за зовнішніми боргами, і літо для гривні буде досить «неспокійним». Він пояснював це зменшенням обсягів офіційних резервів через суттєві витрати на обслуговування і погашення зовнішнього боргу. Також Данилишин нагадав, що країні доведеться витрачати додаткові обсяги валюти на підготовку до опалювального сезону, що є додатковим фактором для коливання курсу в сторону збільшення. Але, ситуація на валютному ринку виявилася діаметрально протилежною.
І якщо врахувати очікування, то тактику НБУ можна пояснити відповідними мотивами.
Стратегія НБУ на валютному ринку
Передусім нагадаємо, Національний банк, який останніми місяцями й без того доволі активно скуповує надлишки валюти, змушений буде посилити діяльність на міжбанку, граючи на утримання курсу долара у згаданому коридорі.
В процесі розвитку подій на валютному ринку, НБУ здійснювали інтервенції викуповуючи валюту в процесі її надходження. Йдеться про поведінку «постфактум», яка могла підігріти ажіотажні настрої ринку: активність купівлі валюти, наприклад, по 26,7, ринок оцінив би як критичну величину, на що реагували б експортери, притримуючи валютну виручку. Внаслідок цього, відбулося б падіння пропозиції валюти, і курс почав зростати набуваючи «ажіотажної» вартості.
В такій ситуації НБУ замість купівлі в резерви, можливо, довелося б продавати валюту з резервів, щоб згладжувати наростальну волатильність ринку.
Викуп валюти має свої обмеження, яка балансує на межі надлишкової грошової маси вливань через валютний канал емісії.
Нагадаємо, забезпечуючи цінову стабільність НБУ здійснює інфляційне таргетування, сприяючи зменшенню інфляції в поточному та майбутньому станах економіки України з акцентом на інфляцію, що є основою рішень із монетарної політики. Пріоритетом монетарної політики є досягнення та забезпечення цінової стабільності. Забезпечуючи цінову стабільність, НБУ використовує режим інфляційного таргетування, який має такі риси:
- Публічно оголошена ціль з інфляції та зобовʼязання її досягати. Проведення монетарної політики спрямоване на наближення темпів інфляції до середньострокової інфляційної цілі – 5%. НБУ прагне, щоб фактична інфляція не відрізнялася від цієї цілі більш ніж на один процентний пункт в обидва боки. Основним інструментом, за допомогою якого НБУ впливає на рівень інфляції, є облікова (ключова) ставка.
- Орієнтація на прогноз інфляції. В Україні зміна облікової ставки НБУ найбільше впливає на рівень інфляції через 9–18 місяців. Тому НБУ провадить активну політику з урахуванням не так поточних значень інфляції, як її найімовірнішої динаміки в майбутньому. Якщо прогнозована інфляція перебуває вище цільового рівня, то для її зниження облікова (ключова) ставка підвищується для приведення інфляції до цілі 5%. І навпаки: за нижчого прогнозованого показника інфляції у порівнянні з цільовим рівнем ключова ставка знижується.
- Відкрита комунікація з громадськістю. Прозорість і передбачуваність монетарної політики НБУ, сприяє підвищенню довіри суспільства до монетарної політики, що, у свою чергу, є важливою передумовою для ефективного управління інфляційними очікуваннями та досягнення цінової стабільності.
В цьому контексті варто зазначити, викуповуючи валюту з метою підтримки високого курсу, НБУ наповнюватиме економіку надлишковою гривневою масою перевищуючи, тим самим, грошову масу над товарною, що призводитиме до зростання цін, відтак, інфляції.
Йдеться про емісію грошей, що є розбіжністю в діях, якщо мета НБУ – зменшити інфляцію, яка досить далека від цілі 5%.
Зазначимо, зменшення курсу сприяє наповненню офіційних резервів без додаткової емісії, що позитивно впливатиме надалі на досягнення інфляційних цілей.
Прозорість і передбачуваність монетарної політики НБУ, яка сприяє підвищенню довіри суспільства до монетарної політики, повинна базуватися на забезпеченні функціонування ринкових механізмів, а відтак є позитивною тенденцією ринку на зниження, що завадить спекулянтам вибудовувати стратегії на очікуванні традиційних циклів. Це запобігатиме штучному «підігріву» на зростання курсу у майбутньому.
В підсумку варто зазначити, укріплення гривні позитивно сприятиме дедоларизації економіки України, що позитивно впливатиме піднесенню національної економіки у майбутньому.
Бюджетний дефіцит та його зв'язок з валютними надходженнями
Згідно з законом дефіцит бюджету та боргові зобов’язання у 2019 році планується профінансувати переважно шляхом внутрішніх та зовнішніх залучень. Зовнішні залучення заплановано на суму понад 5 млрд дол. (в еквіваленті за середнім курсом гривні до долара США, закладеним у бюджет), з яких за загальним фондом – понад 4 млрд дол. Однак за останній рік умови на світових фінансових ринках для країн, ринки яких розвиваються, стали більш жорсткими. Це відіб'ється на збільшенні вартості зовнішніх залучень.
Внутрішні залучення заплановано в сумі 202 млрд грн, що на 15,9% більше від суми фактичних запозичень у 2018 році та перевищує обсяги виплат за внутрішніми зобов’язаннями на 34%. Також у бюджеті традиційно закладено отримання коштів від приватизації (17,1 млрд грн).
Як зазначено вище, з огляду на низькі надходження в попередні роки, ризик недоотримання коштів із цього джерела залишається високим. У випадку браку коштів від приватизації та нижчих, ніж заплановано, зовнішніх запозичень замістити їх на внутрішньому ринку може бути складно. Це зумовлено доволі амбітним плановим обсягом внутрішніх запозичень.
В підсумку зазначимо, видатки зростають випереджувальними темпами у порівнянні з доходами. У результаті плановий дефіцит збільшено – до майже 90 млрд грн. З одного боку, такий обсяг дефіциту – помірний та відповідає вимогам МВФ (2,3% ВВП), з іншого – істотно вищий від фактичного показника 2018 року. Крім того, на 2019 – 2020 роки припадають пікові виплати за зовнішнім державним та гарантованим боргом. А враховуючи значні обсяги розміщень ОВДП у 2018 році, серед яких переважали короткострокові папери, загальні фінансові потреби державного бюджету у 2019 році становитимуть 9,1% ВВП у порівнянні з 8,3% ВВП у 2018 році. Відтак відхилення курсу посилюють ризики фінансування бюджетних надходжень, а особливо на тлі безуспішної приватизації та недоотримання більше як 17 мільярдів грн фінансування.
