$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+14° Київ +15° Варшава +12° Вашингтон

Приватизація та ОВДП: як провали уряду покривають коштом простих українців

Діденко Сергій 11 Грудня 2019 14:51
Приватизація та ОВДП: як провали уряду покривають коштом простих українців

Закоренілою проблемою виконання плану наповнення держбюджету є приватизація, адже бюджет хронічно недоотримує кошти від приватизації державного майна. Бюджет - 2019 не виняток — за 9 місяців план виконано майже на 3%.

Уряд завжди знаходив джерела покриття недотриманих надходжень. І цього разу вдалися до перевіреного та надійного способу: «збільшення фінансування держбюджету за кодом «запозичення» на суму 16,4 млрд грн у зв'язку зі зменшенням обсягу джерел фінансування держбюджету за кодом «Надходження від приватизації державного майна», йдеться в урядовому розпорядженні.

Але, за звичайним формулюванням, проглядаються традиційні механізми трансформування проблем чинної виконавчої влади у проблеми простих українців.

Випуск ОВДП, як компенсація провалів приватизації

Уряд планує у 2020 році отримати 12 млрд грн від приватизації державного майна, що на 7 млрд грн більше, ніж у проєкті бюджету – 2020, який було представлено у першому читанні.

Варто зазначити, що істотне невиконання плану надходжень від приватизації державного майна вже стало звичним та традиційним (рисунок 1).



Рисунок 1 – Запланований та фактичний дохід від приватизації в Україні

Джерело: Фонд держмайна, держбюджети

Станом на жовтень 2019 року план виконано лише на 3%. При запланованих 13,4 млрд грн бюджет отримав лише 400 млн гривень. Тож закладати у держбюджет-2020 мільярдні надходження від приватизації – безвідповідально, а враховуючи, що причини недоотримання коштів не усунуто, то йдеться про злочинну безвідповідальність.

Адже, окрім того, що уряд щорічно провалює плани з приватизації, він свої прорахунки компенсує коштом пересічних українців, нарощуючи щорічно боргове навантаження перекладаючи тягар на плечі громадян у розмірі 2,5-3,5 млрд грн.

Про це красномовно свідчать наступні дані. У 2017-2018 роках, для перекриття недоотримання від приватизації, уряд наростив державний борг на 32,2 млрд грн. Для цього було проведено емісію облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

У 2019 ситуація віддзеркалює оригінальність розв’язання проблеми бюджетних надходжень опираючись на минулорічну практику.

У кошторисі держави на 2019 рік заплановано надходження від приватизації у сумі 17,1 млрд грн, до бюджету за 10 місяців надійшло лише 413 млн грн, або 2,4% від плану.

Урядом ухвалено рішення щодо проведення перерозподілу джерел фінансування загального фонду держбюджету за невиконання плану приватизації у 2019 році. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 1104-р. Відтак, внаслідок чергового провалу надходжень, у 2019 році запускається додатковий випуск «приватизаційних» ОВДП, який складає 16,4 млрд грн (рисунок 2).



Рисунок 2 – Емісія ОВДП для покриття провалів від  приватизації за період 2017-2019 років

Джерело: Кабінет міністрів

У підсумку, сума додаткового випуску ОВДП за останніх 3 роки складає 48,6 млрд грн.

Прогріхи урядів, як попередніх так і поточного складу, дорого обходяться простим громадянам. Адже, з огляду на величину емісії та прибутковість цінних паперів, яка становить близько 13-20% річних (2017-2019 року), на виплату відсотків за ОВДП для покриття «приватизаційних» надходжень необхідно додатково 2,5-3,5 млрд грн щороку.

Варто зазначити, відсотки за ОВДП виплачуються з держбюджету, тобто кишень простих українців, які покривають мільярди гривень втрат внаслідок урядових провалів по приватизації.

Особливості приватизації в Україні 

Основний процес масової приватизації у 90-х відбувся здебільшого внаслідок розподілу привілейованих акцій та ваучерної приватизації.

Фактично, ділки «розтягнули» найбільш привабливі об’єкти суспільної власності, сплюндрувавши ключову ціль приватизації — створення класу підприємців та відповідальних власників.  Натомість суспільство отримало лише клас олігархів та досвід несправедливої приватизації.

У 2005 році найбільший український металургійний комбінат «Криворіжсталь» влада реприватизувала за рекордну суму — $4,8 мільярда (стартова ціна на аукціоні - $2 мільярди). Відтак, в історії України відбувся найуспішніший випадок приватизації. Попри те, що приватизація й надалі відбувалася в Україні, але це робилося переважно в непрозорий спосіб в умовах обмеженої конкуренції.

Яскравим прикладом є найбільше державне підприємство «Укртелеком», яке держава продала за $1,3 мільярда у березні 2011 року. Наразі через тривалі судові процеси держава намагається повернути компанію, через порушення новим власником інвестиційних зобов’язань.

Минулі п’ять років також були безуспішними. Попри грандіозні плани наповнити бюджет у 2014 році на 17 млрд. грн. коштом від приватизації, план залишався нереалістичним, й переносився на наступний рік — аж до 2018-го. Кожного року надходження до держбюджету  коливалися в межах від 1 до 3%.

Лише 2017 рік став винятком. Доходи від приватизації бюджет отримав у розмірі 3,4 млрд гривень. Майже всю суму було отримано шляхом продажу міноритарних часток п’яти енергорозподільчих компаній їх власнику.

Проблеми приватизації

Варто зазначити, що українську економіку обтяжують понад три тисячі підприємств державного сектору. Більшість цих підприємств є неактивними або збитковими. Саме ці підприємства отримали допомогу в формі докапіталізації та позик від державних банків.

Більш того, державні підприємства є джерелом корупції. Безумовно, найефективніший спосіб подолання корупції – це стовідсоткова приватизація державних підприємств.

Приватизація також сприятиме залученню стратегічних іноземних інвестицій, які принесуть підприємствам нові виробничі та управлінські потужності, а відтак істотно підвищиться ефективність їх діяльності.

Нагадаємо, у Світовому банку зазначили, що зростання промислового виробництва та інвестицій в Україні є слабким, зі скороченням сектора промислового виробництва на 0,2% й уповільненням зростання інвестицій в основні фонди до 12%. Слід зазначити, рівень інвестицій в основні фонди на рівні 20 % від ВВП для пришвидшення економічного зростання залишається недостатнім. Інвестиційний драйвер було обмежено мізерним рівнем прямих іноземних інвестицій – лише на рівні 0,6% від ВВП у першому півріччі 2019 року.