З 1 липня 2020 року Національний банк України здійснюватиме державне регулювання та нагляд за діяльністю ломбардів.
Ломбарди орієнтовані саме на фізичних осіб з низьким рівнем доходів. Вони здатні задовольняти базові потреби людей у кризових ситуаціях, у тому числі покриття витрат на харчі, житло чи оплату комунальних послуг. Відтак однією із пріоритетних цілей регулятора є захист прав осіб, які користуються послугами ломбардів, а також розширення можливостей для самих ломбардів, зазначається на сайті НБУ.
Отже, як змінюються засади діяльності українських ломбардів з 1 липня 2020 року, а також в чому полягатимуть основні аспекти ризик-орієнтованого підходу НБУ щодо регулювання та нагляду на ринку ломбардів.
Особливості ринку ломбардів в Україні
Характерною відмінністю ломбардних кредитів, від інших видів кредитування є обов’язкова наявність застави, яка передається у володіння ломбарду. Найчастіше заставою є ювелірні вироби, побутова техніка тощо. Вартість застави за кредитом ломбарду завжди перевищує розмір кредиту, що може бути наданий клієнту.
Наявність застави нівелює ризик неповернення кредиту, адже у такому випадку ломбард має можливість реалізувати предмет застави, не витрачаючи ресурси та час на примусове стягнення. Зазвичай ломбарди оцінюють заставлене майно нижче його реальної (ринкової) вартості.
Варто зазначити, станом на кінець 2019 року співвідношення вартості майна, прийнятого у заставу, до наданих кредитів становило 116,4%.
Ломбарди забезпечують свою прибутковість через стягнення порівняно високих процентів за кредитом. Слід наголосити, середньозважена річна процентна ставка у 2019 році — 215,2%! Також, ломбарди заробляють на високих штрафах за порушення умов кредитного договору та шляхом реалізації застави.
Рисунок 1 - Обсяги виданих кредитів ломбардами, млрд грн
Джерело: Нацкомфінпослуг.
Як можемо переконатися з діаграми (рис. 1), протягом 2019 року ломбардами було видано кредитів на суму 18,2 млрд грн, що приблизно на 11% перевищує аналогічний показник 2018 року (16,4 млрд грн). Зростання ринку ломбардного кредитування зумовлене зростанням попиту на додаткові ресурси та недоступністю кредитів з інших джерел для людей з низьким рівнем доходів.
Огляд ринку ломбардів
Водночас кількість ломбардів в Україні поступово зменшується, на відміну від кількості їх структурних підрозділів: станом на кінець 2019 року в Україні діяли 324 ломбарди з 6172 відділеннями, на кінець 2018 року — 359 ломбардів з 6 171 структурними підрозділами.
Протягом 2019 року ломбардами укладено 11 766 700 кредитних договорів. Середній розмір кредиту становить всього 1 544,9 грн. Тобто ринок характеризується великим оборотом коштів: кредити невеликого розміру часто надаються та повертаються протягом року.
Через свою високу ліквідність, найбільш поширеним видом майна, що надається в заставу, є ювелірні вироби. Вони забезпечують 76,9% від усіх кредитів, наданих ломбардами за 2019 рік.
Рисунок 2 - Структура наданих кредитів за видами застави
Джерело: Нацкомфінпослуг.
На другому місці за поширеністю — побутова техніка (22,5%). І лише 0,6 % від усіх інших предметів застави становлять автомобілі, нерухомість тощо.
Рисунок 3 - Динаміка кредитів за видами погашення, млрд грн
Джерело: Нацкомфінпослуг.
Частка кредитів, погашених коштом від реалізації майна, наданого в заставу, перебуває в межах 10-14% від загального обсягу погашених кредитів.
Поточні проблеми на ринку ломбардів
У контексті надання ломбардами інформації клієнтам існує ряд проблем, зазначають в Нацбанку. Зокрема, деякі ломбарди не інформують щодо справжнього розміру процентів за кредитом; кредитні договори та договори застави мають складні для розуміння клієнта умови та містять посилання на внутрішні акти ломбарду (правила або положення, що регламентують надання ломбардом послуг тощо).
Зазвичай реальні річні процентні ставки за ломбардними кредитами є нижчими ніж за короткостроковими небанківськими кредитами, що надаються фінансовими компаніями. Проте, попри це, вони також є досить високими — середньозважена річна ставка станом на кінець 2019 року становить 215,2%.
Рисунок 4 - Динаміка середньозваженої процентної ставки
Джерело: Нацкомфінпослуг.
Значні витрати боржників на обслуговування позик ломбардів також прямо пов’язані з проблемою відсутності законодавчого обмеження щодо відповідальності клієнта в межах вартості предмета застави.
У ломбардах трапляються випадки застави викраденого майна, оскільки зазвичай ломбард не вимагає підтвердження права власності на майно (надання правовстановлюючих документів). Це створює значні ризики для ломбарду, адже викрадене майно, у випадку його розшуку правоохоронними органами, має бути повернуте власнику. В результаті ломбард ризикує втратити грошові кошти, видані в кредит, а також заставу за цим кредитом. Такі випадки негативно впливають на розвиток ринку ломбардних послуг. Крім цього, неналежна перевірка ломбардами походження заставного майна потенційно може спонукати злочинця до крадіжки майна та подальшої його здачі до ломбарду.
Нове регулювання та ключові засади діяльності ломбардів
Нова модель регулювання ринку кредитування ломбардами має забезпечити діяльності ломбардів на засадах прозорості, доброчесної ринкової поведінки та захисту прав споживачів з урахуванням особливості бізнес-моделі ломбардів.
Для досягнення цієї мети Національний банк будуватиме нову систему регулювання та нагляду, яка передбачатиме: простий доступ на ринок (скасовано вимогу щодо спеціально визначеної організаційно-правової форми ломбарду). Для виходу на ринок будуть установлені необхідні мінімальні умови, які забезпечать наявність чесних гравців, водночас ці умови не мають бути невиправданими перепонами для початку діяльності, розвитку здорової конкуренції чи інновацій. Обов’язковим буде бізнес-план для початку діяльності (основою діяльності та головним документом для отримання ліцензії має слугувати бізнес-план, що буде відображати бачення ломбардом свого розвитку на майбутньому ринку та плани щодо залучення клієнтів та отримання прибутку). Нові можливості також розширяють доступ до фінансування від третіх осіб та дозвіл ломбардам здійснювати іншу діяльність, окрім надання фінансових послуг створюють нові можливості для розвитку бізнесу. Окрім цього, НБУ наголошує на прозорості та наявності бездоганної ділової репутації — на ринку діятимуть лише ті ломбарди, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники яких розкриті. Лише власники та керівники з бездоганною діловою репутацією будуть допущені на ринок.
Національний банк здійснюватиме посилений нагляд за дотриманням прав споживачів. Ломбарди дотримуватимуться правил добросовісної поведінки відносно до споживачів, проте водночас на ринку буде збережено баланс прав і обов'язків фінансових установ і споживачів фінансових послуг. Національний банк планує ініціювати встановлення обмеження відповідальності споживача вартістю предмета застави. Будуть запроваджені також вимоги до капіталу ломбарду, що забезпечить вхід на ринок фінансово спроможних гравців, стійкість ломбардів та унеможливить роботу на ринку неплатоспроможних ломбардів. Також ломбардам віднині прийдеться складати й подавати звітність за оновленими стандартами, які даватимуть змогу об’єктивно оцінювати фінансові показники діяльності ломбардів.
В підсумку слід зазначити, загальні правила майбутнього регулювання ринку фінансових послуг будуть закріплені в законі «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг», що слугуватиме рамковим законом для надання всіх фінансових послуг в Україні. Додатково діяльність ломбардів регулюватиметься майбутнім законом «Про фінансові компанії» разом з іншими видами діяльності з надання фінансових послуг без підвищеного ризику — факторингом, фінансовим лізингом та кредитуванням фінансовими компаніями. Національний банк не вбачає необхідності в прийнятті окремого закону «Про ломбарди та ломбардну діяльність».
