Ключові рішення Верховної Ради 20 - 23 червня 2017 року:
- підвищення стандартів енергоефективності в будівництві;
- кримінальна відповідальність за знущання над тваринами;
- норма адміністративної відповідальності за відсутність місць на парковках для інвалідів;
- зміна багатьох норм процесуального права;
- підтримка українського кінематографа;
- право громадян на звернення до Конституційного суду.
Пропоную розглянути їх більш детально.
Штрафи за паркування в місцях для інвалідів
Почнемо з парковок. Рада проголосувала в другому читанні доопрацьований законопроект, згідно з яким зобов'язує автостоянки передбачати паркувальні місця для інвалідів. Якщо їх не буде, підуть штрафні санкції. Карати стануть і водіїв, які будуть займати місця, передбачені для стоянки авто людей з інвалідністю. У прийнятому законі є застереження про відсутність покарання в разі вимушеної зупинки. Стежити за дотриманням нових норм будуть поліцейські.
До цього в українському правовому полі подібних правил не існувало. З огляду на той факт, що більшість громадських місць, доріг, транспорту, паркувальних майданчиків, зон відпочинку, магазинів та іншої інфраструктури не пристосована під потреби інвалідів, прийняття цих поправок - принципове і суттєве. У європейській спільноті, куди Україна прагне потрапити на рівноправних умовах, забезпеченню прав людей з особливими потребами приділяється багато уваги. У тому числі на законодавчому рівні.
Штрафні санкції
Від 1020 грн до 1700 грн в разі відсутності паркувальних місць. Стягнення буде поширюватися і на водіїв-порушників.
Кримінальна відповідальність за знущання над тваринами
У другому читанні було прийнято не менш прогресивне законодавство про гуманне поводження з тваринами. Згідно з новими правилами, вводиться адміністративна і кримінальна відповідальність за жорстоке ставлення до тварин, в залежності від заподіяної шкоди. Закон трактує ключову термінологію, згідно з якою буде визначатися ступінь порушення і міра покарання.
Якщо мало місце знущання, будь-які насильницькі дії, що спричинили біль і страждання, але без каліцтв і смертельного результату, злочин буде каратися штрафом.
Треба відзначити, що нарешті правозахисники домоглися від законодавця реальних кроків щодо захисту прав тварин. І як було згадано вище, подібні заходи очікували свого прийняття вже не перший рік. В Україні з частою періодичністю виникають скандали навколо знущань над живими істотами. Волонтери виявляють «розплідники» закатованих або по-звірячому вбитих тварин. Без будь-якої відповідальності боротися з подібними злочинами було практично безглуздо. Порушники залишалися безкарними. Якщо закон підпише спікер і Президент, він вступить в силу з моменту офіційної публікації.
Штрафні санкції
Від 3400 грн до 5100 грн за знущання, будь-які насильницькі дії, якщо вони спричинили біль і страждання. Тварину можуть конфіскувати, якщо буде доведено, що для його життя і здоров'я є загроза.
Від 5100 грн до 8500 грн або арешт на 15 діб за насильство групою осіб, або коли порушника спіймали не вперше, або знущання відбувалося над двома і великою кількістю тварин. Конфіскація тварини, якщо необхідно.
Позбавлення волі на строк до 6 місяців - 3 років. Якщо живій істоті заподіяли каліцтво або вбили.
Позбавлення волі від 3 до 8 років. При обтяжуючих обставинах, коли насильство відбувалося групою осіб, повторно, в присутності неповнолітніх або щодо кількох тварин.
Підвищення стандартів енергоефективності приміщень
Продовжуючи реформу енергетичної сфери, парламентарії підтримали прийняття закону про енергоефективність будівель. Мета - впровадження нових стандартів в будівництві, що дозволить звести споживання енергоресурсів до нуля. Пояснює депутат «Самопомочі» Олена Бабак:
- «Вводитиметься національний план переходу до будівництва саме таких будинків. Ми вдосконалюємо систему, методологію визначення енергетичної ефективності в будівлях»
Новим законом визначено поняття енергоаудиторів. Це фізособи з кваліфікаційним атестатом на право проводити сертифікацію енергетичної ефективності приміщень. Окремо вводиться категорія фахівця з обстеження інженерних систем.
- «Більш чітко сформульований перелік будівель, для яких сертифікація є обов'язковою, уточнено порядок проведення професійної атестації енергоаудиторів, визначені вимоги щодо їх діяльності, їх відповідальність і порядок здійснення контролю. Проект доповнено новою статтею щодо саморегулівних організацій в галузі енергетичної ефективності, оскільки відповідно до вимог директиви № 31 (Директива ЄС від 2010 року - прим.авт.) повинні бути незалежні інститути»
Виписка з енергетичного сертифіката приміщення стане доступною для ознайомлення громадянами на місці. Проектна документація кожного об'єкта будівництва повинна містити енергетичний паспорт.
Обов'язкова установка лічильників тепла і води в будинках
У суміжній сфері, з метою удосконалення облікової політики використання ресурсів теплової енергії та водопостачання, був прийнятий законопроект про обов'язкове встановлення лічильників на воду і тепло в будинках, які живляться від зовнішніх мереж. Власники інженерних систем зобов'язані провести таку установку або це можуть зробити мешканці приміщень самостійно. В обох випадках, оплата послуг установки і лагодження (якщо необхідно) ляже на плечі людей. Ця норма особливо викликала дискусію в Раді, але все ж була проголосована. Законом передбачено порядок і терміни обов'язкової установки лічильників. Щоб «полегшити» фінансове навантаження на населення в зв'язку з новою вимогою, влада має намір розділити повну вартість установки на кілька частин і стягувати плату відповідно.
Минулого тижня Рада затвердила і ряд інших законодавчих новел. У частині змін багатьох норм процесуального права, підтримки українського кінематографу, введено право громадян на звернення до Конституційного суду. Остання норма дозволить населенню шукати захисту своїх конституційних прав в інстанції конституційного правосуддя, якщо інші способи себе вичерпали.
Розподіл 26 млрд гривень з Держбюджету
Окремо хочеться відзначити голосування за зміни до держбюждету 2017 року. 26 млрд гривень перевиконання депутати розподіляли особливо емоційно. Як це часто практикується, законопроект з'явився в Раді напередодні ввечері. Ознайомитися з текстом пропозицій детально у депутатів можливості не було. Прем'єр Гройсман пояснив ситуацію:
«14 млрд грн ми направляємо українським громадянам, яким персонально надали компенсацію з оплати житлово-комунальних послуг ... Якщо ми не приймемо це рішення, то спровокуємо з вами надзвичайно велику кризу неплатежів по всій країні. Це буде означати, що «Теплокомуненерго» всієї країни будуть заручниками цієї ситуації. Крім того, цим законопроектом ми передбачаємо фінансування Національної академії медичних наук ... Це медична субвенція для українських медиків, які повинні вчасно отримувати заробітну плату, в тому числі в гірській місцевості»
Частину коштів планується направити на дофінансування державної програми «Безкоштовні ліки» в розмірі 200 млн гривень. 380 млн гривень піде на підтримку шахтарів. Передбачено й інші фінансові розподілення.
Як і кожне голосування за бюджетні кошти в Україні, даний законопроект посварив не тільки опонентів, а й коаліціантів. Правда, після скандальних з'ясувань, депутати все ж підтримали проект змін у першому читанні.
Практика таких раптових внесень до порядку денного важливих рішень завжди здається непрозорою. Уряду, який претендує на роль ефективного управлінця країною, необхідно позбавлятися від такої звички. Щоб не доводилося проштовхувати реформи - медичну, пенсійну, інші найважливіші для суспільства перетворення - постійними порушеннями регламенту і без належної оцінки експертним середовищем. Тоді і перед зовнішніми партнерами Україні не буде соромно за якість і пресинг реформ.
Марія Гелюх
