Раніше 17 століття. У Кам’янці-Подільському знайшли унікальний підземний хід
Археологи НАН України під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону в місті Кам’янець-Подільський виявили раніше не відому підземну галерею, а також артефакти часів Золотої Орди.
Про це розповів кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, повідомляє Укрінформ.
За його словами, на глибині 0,4−0,5 м в південній частині траншеї виявили кут кам’яниці, що відома з планів середини XVIII ст. Станом на 1810 рік там знаходився «Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды». Увесь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби Середньовіччя і Нового часу.
Вже на глибині 3 м археологи натрапили на фрагмент фундаменту більш ранньої кам’яниці, що датується XVII ст., а поруч — залишки господарської ями другої половини ХІІІ — першої половини XIV ст., коли місто було частиною Золотої Орди. Серед матеріалів того часу — фрагменти чаш на кільцевому піддоні, одна з яких вкрита зсередини поливою, та монета. Археологи сподіваються, що монета допоможе чіткіше датувати золотоординську яму.
«Північніше було відкрито заглиблений котлован житла кінця XVI — початку XVII ст., який зруйнував надзвичайно цікаву споруду більш раннього періоду. Після зачистки котловану житла в північній частині під стовповою ямою відкрився фрагмент підземної галереї. Підземелля видовбане частково в суглинку і скельних породах. Має ширину 1 м, висоту 1,8 м. В місці виявлення склепіння пошкоджене котлованом житла. Продовження галереї в північно-східному напрямку теж повністю завалене. Втім, відкриття навіть невеликого фрагмента подібної підземної архітектури є великою удачею», — додав Нечитайло.
Керівник експедиції наголошує, що це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.
Нечитайло зауважив, що Музей мініатюр «Замки України» та виконавці археологічних досліджень докладуть зусиль, аби забезпечити консервацію фрагмента унікального підземелля.
Раніше на околиці міста Полонне Хмельницької області виявили раніше невідоме поселення часів енеоліту — тобто бронзової доби.
Про поселення свідчить знайдена там кераміка, розповів заступник директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Сергій Шпаковський.
«У районі Гамарня в Полонному ми разом з археологами Сергієм Маярчуком і Володимиром Захар'євим провели експедицію щодо підтвердження чи непідтвердження об'єктів археології, зафіксувавши місце розташування втраченого палацу Карвіцьких-Валевських і перевіривши всю цю земельну ділянку», — зазначив Шпаковський.
Вчені розповіли, що була знайдена кераміка епохи енеоліту, яка належить до Трипільської культури (IV-III тисячоліття до нашої ери), і також кераміка бронзової доби, тобто II тисячоліття до нашої ери.
Читайте також:
Бронзовий перстень козацької доби, давню єврейську іграшку та шкіряний ремінь ХVІІ ст. знайшли археологи на території містечка Залізці на Тернопільщині.
Працівники Національного заповідника «Хортиця» під час досліджень на території пам’ятки Кам’янська Січ знайшли господарську піч, збудовану понад тисячу років тому.
В Чернівецькій області археологи досліджують одне з найбільших на території України поселень епохи пізньої античності, яке належить періоду розпаду Римської імперії.
Раніше у центрі Одеси під час археологічних розкопок виявлено старовинну посудину, у якій у формаліні перебувало дитинча-восьминіг.