Глобальна економіка втратила близько 3 мільярдів робочих рук, — таку оцінку вчора оприлюднила Міжнародна організація праці в оновленому аналітичному огляді «COVID-19 та світ праці».
Свою оцінку втрати українцями робочих місць внаслідок запровадження карантину здійснила Державна служба зайнятості (ДСЗУ), а також зробила прогноз щодо імовірності подальших наслідків для ринку праці, через заходи подоланням COVID-19.
Повна або часткова зупинка функціонування підприємств наразі торкнулася 81% від загальної кількості зайнятих у світі, повідомляє Міжнародна організація праці. Йдеться про зайнятість 2,7 мільярда осіб з 3,3 мільярда працюючих.
За квітень-червень поточного кварталу криза, спричинена поширенням пандемії COVID-19 призведе до скорочення біля 7% (6,7%) робочих годин в усьому світу. Для світової економіки втрати будуть важкими.
Для більшої уяви, Міжнародна організація праці наводить такий приклад — це однаково, якщо 195 мільйонів осіб, зайнятих повний робочий день, протягом всього кварталу не виходили б на роботу.
В розрізі регіонів Міжнародна організація праці наводить такі дані. Азія втрачає - 125 мільйонів робочих рук, що складає 7,2% від робочої сили. У Європі втрачають роботу близько 12 млн осіб, або 7,8%.
Істотні масштаби звільнення очікуються в арабських державах (8,1% від робочої сили або 5 млн осіб, зайнятих повний робочий день). Варто зазначити, Король Саудівської Аравії Салман ібн Абдель Азіз Аль Сауд доручив коштом держбюджету компенсувати зарплати 60% громадянам, які тимчасово втратили роботу через COVID-19. Згідно з королівським наказом, держава бере на себе виплати для громадян, які працюють в приватному секторі та в його установах та постраждалих від запобіжних заходів для боротьби з пандемією, повідомляє Saudi Press Agency.
Нагадаємо, в згідно з оцінкою Центру макроекономічного короткострокового прогнозування (ЦМАКП), внаслідок запроваджених обмежувальних та карантинних заходів, введених у великих містах країни-агресора, та через масову зупинку бізнес-діяльності, близько 16 мільйонів російських громадян втрачають свою роботу тимчасово або назавжди.
Генеральний директор Міжнародна організація праці зазначає: «Працівники та компанії переживають катастрофу — як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються, — констатує Гай Райдер. – Найбільш суттєвих збитків можуть зазнати готельний та ресторанний бізнес, виробничий та роздрібний сектор, а також адміністративна сфера».
Найбільший тягар кризи спричиненої коронавірусом лягає на країни з рівнем доходу вище середнього: їх сумарні втрати такі, якби 100 мільйонів людей водночас звільнилися й просто зникли з ринку зайнятості. Це значно перевищує показник глобальної фінансової кризи 2008-2009 років, відзначається у звіті Міжнародної організації праці.
Варто зазначити, за час спалаху епідемії у січні-лютому у Китаї із зареєстрованих 442,47 млн. зайнятого населення, близько 4,7 млн осіб було звільнено. Відтак, за зазначений період близько 1,06% китайців стали безробітними.
В українських реаліях, транспонуючи статистику Китаю на Україну, із 12,5 млн зареєстрованих працівників найближчим часом ризикує втратити роботу близько 132 тисячі українців.
Українські реалії в умовах кризи COVID-19
Як вже писали раніше, на тлі пандемії коронавірусу, прогнози тенденцій ринку праці, як і реальний економічний стан, набувають істотних змін. В цих умовах фактор COVID-19 стає ключовим.
Це обумовило появу перших нормативних ініціатив, які вимагають встановлення нових правил реєстрації безробітних та призначення допомоги по безробіттю. Таким стало прийняття законопроєкту №530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року.
В контексті нормативних змін наразі стали відомі особливості реєстрації та обслуговування безробітних у період карантину.
Як повідомили у відомстві на час карантину особистий прийом громадян у центрах зайнятості обмежено. Одночасно в місцях надання послуг не може перебувати понад 10 осіб. Всі консультації, пов’язані з отриманням соціальних послуг та матеріального забезпечення, надаються різними способами дистанційної комунікації. Громадяни, які виявили намір отримати статус безробітного, подають відповідні заяви та документи відправивши їх до скриньки для кореспонденції, що розташована при вході до центру зайнятості, або засобами електронної пошти центру зайнятості (рис.1).
Рисунок 1 – Особливості реєстрації та обслуговування безробітних у період карантину
Джерело: ДСЗУ.
Як зазначають в Державній службі зайнятості України (ДСЗУ), до 1 квітня 2020 року, за даними відомства, зростання рівня реєстрації безробітних не спостерігалося.
Центр зайнятості наголошує, що затишшя на ринку праці є оманливим, і вони очікують на значне навантаження найближчим часом готуючись до цього. Попри наведену статистику, аналітики відомства також зазначають: ключовим викликом 2020 року є скорочення чисельності персоналу, що стане наслідком обмежувальних заходів подолання коронавірусної інфекції, яка зачепить кожного роботодавця.
Обізнані в специфіці вітчизняного ринку зайнятості наголошують, що змін не відбувається лише на перший погляд. Відсутність різкого зростання кількості заяв на реєстрацію безробітних, обумовлене тим, що громадяни самоізолювалися побоюючись за власне здоров’я, обмеживши себе в зайвих публічних контактах.
У відомстві наголошують, що дані, які озвучуються бізнесом, є лише припущеннями, оскільки жодних аналітичних даних та розрахунків насправді для таких тверджень насправді не існує.
У Держслужбі зайнятості зазначають, що прогнози бізнес-асоціацій на даних отриманих серед своїх членів щодо наслідків обмежувальних карантинних дій не зовсім коректні, відтак представники відомства висловлюють відсутність впевненості, що всі суб'єкти ринку праці наразі мають чітку уяву щодо реальних наслідків.
Нагадаємо, Європейська Бізнес Асоціація ґрунтуючись на результатах опитування, свого часу висвітлила імовірні наслідки для бізнесу: 23% планують зменшувати заробітну плату працівників, 17% – скорочувати штат, ще 6% – частково закривати бізнес, при цьому 23% не планують ніякого скорочення або зменшення, а 31% шукатимуть нові ніші для розвитку
Які б не були експертні прогнози, зазначають в Держслужбі зайнятості, але наразі немає зростання кількості осіб, які реєструються як безробітні. Відтак статистика є такою: станом на 23 березня 2020 року кількість безробітних складає 354,5 тис. осіб, що практично відповідає показникам 2019 року.
Рисунок 2 – Дані держслужби зайнятості щодо зростання безробіття
Джерело: ДСЗУ.
Нагадаємо, ексміністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов підрахував, що від 170 тисяч до півмільйона українців загрожує звільнення у зв’язку із карантином та коронавірусом. Припущення, що роботу втратять від чверті до половини неформально зайнятих працівників в найбільш вразливих галузях може бути прийнятим як обґрунтоване та консервативне. За такого сценарію, це буде від 175 до 350 тисяч людей», — заявив Милованов. Він додав, що до 20% українців, які працюють неофіційно, не відображені у статистичних даних. І саме у категорії неформально зайнятих є найбільший ризик звільнення в період кризи та карантину. Зокрема, у секторах торгівлі, ремонту, харчування і транспорту (в Україні таких 700 тисяч). Підкреслив, що цифри скорочень можуть бути й більші, якщо розпочнеться звільнення працівників у інших секторах.
В підсумку зазначимо, найзатребуванішими й надалі будуть технічні працівники, спеціалісти, які працюють з інструментами, айтішники, задіяні у сфері телекому та обслуговуванні інженерного обладнання, наголошують у Центрі зайнятості. У відомстві указують на загальносвітову тенденцією занепаду розвитку сфери послуг. Протягом попередніх років стверджувалося, що сфера послуг становить не менше 60% економіки. Натомість, в умовах поточних економічних трендів, спостерігаються тенденції до збільшення потреб працівників у промисловості та у виробничих видах діяльності. Найменше потенціалу у представників гуманітарних професій — поняття «модні професії» вже давно втратило свій зміст. На ринку затребувані не престиж, а навички та уміння.
