Національний банк України підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 та 2020 роки, зазначаючи, що основним драйвером економічного зростання буде внутрішній попит.
Темпи зростання потенційного ВВП продовжуватимуть прискорюватись у 2021 році та надалі зберігатимуться на цьому рівні, прогнозують в НБУ, а інфляція — знизиться до 5%.
Відповіді на ці та інші питання обґрунтуємо лаконічно у викладенні ключових тез.
Пом’якшення політики НБУ
Липневе рішення Національного банку щодо зниження облікової ставки до 17% є продовженням циклу пом’якшення монетарної політики. Як зазначають в НБУ, жорсткість монетарної політики буде поступово послаблюватися за умов стійкого зниження інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань.
У міру зменшення інфляції, ключова ставка за прогнозами НБУ в реальному вимірі знижуватиметься до 2021 року. Відповідно, рівень облікової ставки НБУ у 2021 році буде понижено до 8%.
Найбільш стрімке зниження ставки очікується впродовж 2020 року разом з поверненням інфляції до цільового діапазону 5 % та покращенням інфляційних очікувань, зазначають в НБУ.
Інфляція в Україні
Як і раніше, НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець поточного року та досягне цільового діапазону (5 ± 1%) на початку 2020 року. Відтак, згідно із прогнозом регулятора, на початку наступного року споживча інфляція повернеться до цільового діапазону та досягне середньострокової цілі 5% – наприкінці 2020 року.
Темпи економічного зростання
Економіка України буде зростати стійкими темпами, зазначають в НБУ. За прогнозами Нацбанку, економіка країни цьогоріч зросте на 3%. Показник зростання збільшився, ніж у попередньому прогнозі. У 2020 році економіка зросте не на 2,9%, як прогнозувалося раніше, а на 3,2%. НБУ підвищив прогноз у зв’язку зі стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та збільшенням врожаю зернових.
Темпи зростання потенційного ВВП продовжуватимуть прискорюватись і досягнуть 4% у 2021 році та надалі зберігатимуться на цьому рівні, зазначають в НБУ.
У зв’язку з цим, рівень державного та гарантованого державою боргу до ВВП продовжить знижуватися шляхом збереження первинного профіциту бюджету (понад 1% ВВП щорічно), а також високих темпів зростання номінального ВВП на тлі стабільності валютного курсу, наголошують в НБУ.
Водночас НБУ наголошує на існуванні основних ризиках для цих прогнозів: затримка у проведенні подальших реформ, повне припинення транзиту газу РФ через Україну, ескалація військового конфлікту, торговельне протистояння та світова рецесія.
Погашення зовнішніх боргів держави
Національний банк України прогнозує, що згідно з базовим сценарієм рівень зовнішнього боргу продовжить знижуватися – до 73% ВВП станом на кінець 2024 року. Водночас альтернативні сценарії розвитку свідчать про важливість збереження макрофінансової стабільності в країні – у разі різкої девальвації обмінного курсу гривні та/або нижчих темпів зростання ВВП (у тому числі на рівні середніх за останні 10 років, коли країна зіткнулася з двома глибокими макроекономічними кризами) зовнішній борг повернеться до понад 100% ВВП. Відтак важливим фактором макрофінансової стабільності також є подальша співпраця з МВФ.
Загальний зовнішній борг України (понад 80% від ВВП) є значним, хоча офіційні цифри враховують також запозичення з низькою ймовірністю повернення (окремі підприємства з неконтрольованих територій) і так звані round tripping операції (внутрішні кредити в межах структури одного бізнесу тощо). За експертними оцінками НБУ близько $10 млрд простроченої заборгованості реального сектору має низьку ймовірність погашення.
В останні роки рівень валового зовнішнього боргу України в номінальному вимірі був доволі стабільним (близько 115 млрд дол. США), однак завдяки зростанню ВВП відносні показники зовнішнього боргу мали сталу тенденцію до поліпшення.
Валютний ринок та валютний курс
Курс гривні у липні зміцнювався під впливом ринкових факторів. Пропозиція валюти була більшою за попит, насамперед внаслідок зростання інтересу нерезидентів до гривневих ОВДП. Також цьому сприяли цінова кон’юнктура для українського експорту та порівняно низькі обсяги імпорту.
Національний банк, керуючись Стратегією валютних інтервенцій, не протидіє руху курсу, який визначається ринком, а лише згладжує значні коливання (як в один, так і в інший бік), які можуть бути шкідливими для економіки.
В підсумку варто зазначити, укріплення гривні позитивно сприятиме дедоларизації економіки України до рівня 20 %, що позитивно впливатиме піднесенню національної економіки у майбутньому.
Стан офіційних резервів
Сприятлива ситуація на валютному ринку дає змогу Національному банку істотно нарощувати міжнародні резерви.
Варто зазначити, у липні Міжнародні резерви України зросли на 1,2 млрд дол. США., або на 5,8% завдяки чистій купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку.
Від початку року станом на сьогодні чиста купівля валюти вже становить понад 2,6 млрд дол. США.
Відтак станом на 01 серпня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 21 840,13 млн дол. США (в еквіваленті).
Нагадаємо, на брифінгу щодо зниження облікової ставки до 17%, керівництвом НБУ було зроблено гучні заяви щодо прогнозу облікової ставки до 8% та зростання золотовалютних резервів до 23 млрд дол. США, попри пікові виплати за зовнішніми боргами.
Формування подушки «безпеки», яку забезпечують офіційні резерви, є важливим з точки зору як згладжування майбутніх різких коливань на валютному ринку, так і успішного проходження піку боргових виплат у прийдешні роки.
Оцінка ризиків зростання іноземного капіталу в ОВДП
Суттєвий приплив іноземного капіталу в ОВДП сьогодні не становить значної загрози для економіки, зазначають в НБУ. Він не обумовлює ризиків перегріву споживчого попиту, адже фіскальна політика залишається виваженою. Крім цього, на відміну від минулого року значна частина інвестицій зроблена у довгострокові цінні папери.
Захист прав споживачів фінансових послуг
Окрім забезпечення монетарної політики регулятор здійснює захист прав споживачів фінансових послуг. Повноцінно функція захисту прав споживачів Національному банку повинна запрацювати на початку 2020 року, зазначають в НБУ.
Фінансовий сектор потребує ефективного механізму захисту прав клієнтів фінустанов. Це дозволяє зробити фінансові послуги ще привабливішими заохочуючи громадян до ширшого їх використання.
Нагадаємо, доходи людей після підвищення доступності фінпослуг у різних країнах світу зростали удвічі-утричі.
Для комплексного здійснення цієї функції в НБУ створено новий підрозділ – управління захисту прав споживачів фінансових послуг, яке опікуватиметься захистом прав клієнтів та працюватиме над розвитком клієнтоорієнтованого регулювання.
Відтак на українців очікує три основні аспекти змін: нове регулювання взаємин клієнт-оператор фінпослуг; створення в НБУ окремого підрозділу, якій буде опікуватися саме зверненнями громадян, а також створення Call-center та Єдиного центру приймання громадян, для оперативних відповідей на питання споживачів фінансових послуг.
