Розвиток коронакризи, обумовленої наслідками поширення пандемії COVID-19, продовжує супроводжуватися безпрецедентною невизначеністю. Одним із каналів впливу невизначеності на економіку є зміни в споживчій поведінці населення, у тому числі щодо фінансових активів.
В НБУ зазначають, що під час криз суттєво зростає попит на ліквідні активи, здебільшого готівку. Не виняток коронакриза.
Динаміка депозитів населення
У період невизначеності суттєво зростає попит на найбільш ліквідні активи – готівку. Було так й в часи минулих криз. Цього року ситуація також не відрізняється. Варто зазначити, так звана «втеча в ліквідність» є типовою не лише для України, а й для більшості інших країн.
Рисунок 1 - Темпи зростання грошових агрегатів у окремих країнах світу протягом січня – липня 2020 року, % р/р
Джерело: НБУ.
На відміну від кризових 2008–2009 та 2014 років, така поведінка не супроводжується відпливом депозитів населення, як у національній, так і іноземній валюті.
Рисунок 2 - Динаміка депозитів населення за видами валют у різні кризові періоди, індекс, останній докризовий місяць = 100
Джерело: НБУ.
Розміщення коштів населенням у фінансові активи
Приріст фінансових активів домогосподарств (йдеться про депозити, розміщення в ОВДП, готівка поза банками) з початку 2020 року зумовлений стійким зростанням зарплат, яке відновилося у третьому кварталі, збільшенням соціальних видатків бюджету, збереженням значних надходжень приватних переказів із-за кордону на тлі скорочення споживчих витрат під час жорстких карантинних обмежень.
Варто зазначити, у вересні зростання заробітних плат прискорилося (до 12.3% р/р у номінальному та до 9.7% р/р у реальному вимірі) у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати, скасовування обмежень на зарплати в держсекторі та доплатами медикам.
Попит на робочу силу у вересні 2020 року залишався стійким. Зростала й зацікавленість у пошуку роботи як в Україні, так і за кордоном, йдеться в макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
Рисунок 3 - Приріст депозитів населення, ОВДП у власності фізичних осіб та готівки поза банками, млрд грн.
Джерело: НБУ.
Скорочення споживання у другому кварталі було зумовлено як мотивом завбачливості на тлі невизначеності щодо майбутніх доходів та поширення захворюваності на COVID-19, так і вимушеним скороченням витрат внаслідок запровадження карантинних обмежень.
Так, споживчі настрої, у тому числі доцільність здійснення великих покупок, суттєво погіршилися у квітні, однак почали поліпшуватися із послабленням карантинних обмежень та відновленням зайнятості в другому півріччі 2020 року.
Фінансові заощадження населення зростали на тлі збереження високих темпів зростання грошової маси в цілому. На відміну від попередніх криз, коли дефіцит поточного рахунку та відтік капіталу з країни стримував зростання грошової маси, у поточному році саме профіцит поточного рахунку був джерелом збільшення грошей в економіці.
Вартість ресурсів на міжбанківському ринку, індикатором якої є UONIA, упродовж жовтня коливалася у вузькому діапазоні практично на рівні нижньої межі коридору ставок НБУ.
На тлі послаблення попиту зросла дохідність гривневих ОВДП на первинному та вторинному ринках. Відтак у вересні банки продовжили знижувати гривневі ставки для своїх клієнтів.
У жовтні попит і пропозиція на валютному ринку були практично збалансованими. У результаті обмінний курс гривні до долара протягом місяця суттєво не змінювався, хоча в середньому був слабшим, ніж у вересні 2020 року.
В підсумку варто зазначити, накопичення заощаджень домогосподарств попри зниження відсоткових ставок закладає підвалини для відновлення споживчого попиту за умов покращення епідеміологічної ситуації. Водночас надмірний обсяг ліквідних активів з низькою дохідністю генерує ризики доларизації.
