У президента Росії Володимира Путіна є «реальна проблема», зазначив президент Сполучених Штатів Джо Байден, виступаючи у вівторок в штаб-квартирі офісу директора Національної розвідки.
Про це повідомляє Радіо Свобода. «Він (Путін) небезпечний тим, що в його розпорядженні країна, в якій є ядерна зброя, нафтові свердловини та більше нічого. Більше нічого», - наголосив Джо Байден.
Росія, як зазначив президент США, вже намагається втручатися в проміжні вибори до конгресу, які відбуватимуться у 2022 році, поширюючи дезінформацію.
«Це реальне порушення нашого суверенітету», - наголошує Джо Байден, додавши, що кіберпростір у 21 столітті стає ареною стратегічного протистояння, яке може перерости в реальну «гарячу» війну. «Переконаний, якщо дійде до війни, справжньої війни зі стріляниною, то це станеться внаслідок кібератак», - сказав Байден.
Ми вирішили оцінити, про що йдеться в контексті слів Байдена «нічого немає, крім ядерної зброї та нафтових свердловин» через призму аналізу добробуту простих росіян.
Інфляція для простих росіян перевищила 30%
Попри офіційні статистичні дані щодо уповільнення інфляції, громадяни країни-агресора продовжують скаржитися на прискорення зростання цін.
Рівень інфляції згідно зі спостереженнями — тобто такий, як її оцінюють самі громадяни країни, — у липні 2021 року досяг рекордних за 5 років 16,5%, йдеться в повідомлення Центробанку РФ за підсумками щомісячного опитування.
Попри те, що в офіційній статистиці зростання індексу споживчих цін почав уповільнюватися - 6,6% до 6,5%, споживачі цього не помітили: спостерігається інфляція додала 1,6 відсоткового пункту за місяць й у 2,5 раза перевищила дані Держстату РФ.
При цьому кожен п'ятий (21,7%) оцінив інфляцію в 30% і вище — тобто на рівні, якого офіційна статистика не фіксувала з кінця 1990 років.
Від початку 2021 року відповідна частина населення, яка найбільш потерпає від інфляції, зросла вдвічі, а за останні 11 місяців — вчетверо. Якщо її порівнювати із загальним населенням Росії, то вона перевищує 30 мільйонів осіб.
Рисунок 1 – Частка населення, які вважають, що ціни за рік виросли понад 30%
Джерело: Центробанк РФ.
«Інфляція — це податок на бідних. Відтак для найменш забезпечених верств населення вона перевищує офіційні дані», - зазначає керівник ІАЦ «Альпарі» Разуваєв. Згідно з даними Держстату, курятина за останній рік подорожчала на 19%, риба — на 9%, соняшникова олія та яйця — на 27%, цукор — на 44%. За січень-червень 2021 року гречка подорожчала на 10%, картопля — на 69%, капуста — на 93%, а зростання цін на моркву сягнуло 142%.
Не дивно, що передусім під ударом опинилися ті, хто витрачає все або майже всі свої доходи на харчі. Таких, згідно з опитуванням Центробанку, в РФ - 35%. З них 11% зазначили, що «грошей не вистачає навіть на харчі», а 24% - що можуть дозволити собі купити їжу, але на купівлю одягу та взуття грошей вже не залишається.
Водночас 38% повідомили, що їхнє матеріальне становище за останній рік погіршилося, а 26% зазначили, що очікують подальшого погіршення свого матеріального становища.
«У липні респонденти значно частіше, ніж в попередньому місяці, скаржилися на подорожчання овочів, будівельних матеріалів та житлово-комунальних послуг», - пише Центробанк РФ.
На тлі інфляційного стрибка у росіян похитнулася віра в майбутнє економіки: індекс оцінки перспектив на найближчий рік спікірував з 99 до 86 пунктів: кількість песимістів на 14% перевищило число оптимістів, що стало найгіршим значенням з грудня 2020 року.
Віра в довгострокове майбутнє країни й зовсім «посипалася» до мінімумів за всю історію опитувань Центробанку РФ (з 2009 року). Індекс «перспектив розвитку країн в найближчі п'ять років» опустився до 90 пунктів — значення нижче, ніж на піку кризи 2020 року і 2014-15 років.
Песимістичне довгострокове майбутнє очима посполитих
Державна пропаганда країни-агресора, що вселяє посполитим віру в безсилля санкцій, міжнародний авторитет РФ та економічну міць, знову заблукала в безпросвітній тьмі похмурої російської дійсності.
Різкий розгін інфляції з двозначним злетом цін на базові харчові продукти підірвав віру громадян у найближче та довгострокове майбутнє економіки.
Про це повідомляє Фонд «Суспільна думка», який на щомісячній основі досліджує споживчі настрої для Центробанку РФ.
Індекс оцінки перспектив розвитку країни-агресора на наступний рік у липні спікірував з 99 до 86 пунктів, показавши найбільш різкий обвал з весни 2020 року, початку пандемії.
Поточне значення індексу означає, що кількість песимістів на 14% перевищило частку оптимістів — це найгірший показник з грудня 2020 року.
Віра громадян у довгострокове майбутнє країни й зовсім упала до найменших показників за всю історію спостережень.
Індекс оцінки перспектив на п’ятирічну перспективу становить 90 пунктів (перевищення кількості песимістів над оптимістами становить понад 10%) і, втративши 9 пунктів з початку 2021 року, пробив «дно» минулої осені.
Рисунок 2 - Індекс оцінки перспектив на п’ятирічну перспективу, п.
Джерело: Центробанк РФ.
Аналітики наголошують, що жодного разу настрої не опускалися так низько: навіть на піку кризи 2014-15 років більшість продовжувало вірити, що труднощі тимчасові, і на 5-річному горизонті ситуація зміниться на краще (індекс більше ніж 100).
Варто зазначити, у 2017-18 роках кількість довгострокових оптимістів перевищувала кількість песимістів на 8-21%. Ситуація різко змінилася після шоку від пенсійної реформи: кількість тих, хто не вірить в покращення через 5 років, вперше перевищив за чисельністю групу скептиків. І з того часу цей розрив лише збільшується.
Порожні обіцянки зробити «ривок», наздогнати світову економіку та знищити Захід, перетворивши його в радіоактивний попіл, поступово втрачає гіпнотичний ефект для посполитих, чиї доходи зазнали суттєвого падіння після анексії Криму. Відтоді, вже сім років поспіль будь-які надії щодо можливості повернення до зростання доходів з кожним днем втрачаються все більше.
Населення країни-агресора в більшості своїй помірно бідне, але без будь-яких надій вибратися з цього стану, зазначає Лев Гудков, соціолог «Левада-Центру». Ця бідність вигідна поточній владі, оскільки зі зростанням добробуту ростуть вимоги та претензії до неї. Що стосується людей, то: «Горизонт планування при цьому — дуже короткий, це буквально 2-3 місяці. Тобто якщо завтра залишаєшся без роботи, то чи зможеш протягнути якийсь час, а далі — абсолютно незрозуміло», - наголошує соціолог.
