Карантинні обмеження та коронакриза з її важкими економічним наслідками очікувано знизили реальні доходи населення. Це істотно вплинуло на фінансову поведінку більшості українців, які мають середні й вищі доходи. Вони скорочували споживчі витрати й заощаджували значну частину коштів. В наслідок чого, обсяги коштів на рахунках у банках за цей період зростали. Про це повідомляє Нацбанк.
Окрім скорочення витрат, під час гострої фази кризи скоротився попит населення на кредити. Однак з послабленням карантину основні складові доходів почали відновлюватися. Зокрема зросли зарплата й надходження від заробітчан. Зросли й обсяги споживчого кредитування. Уперше за багато років помітно прискорився попит на іпотеку.
Реальний дохід населення
На тлі запроваджених з середини березня карантинних обмежень різко зріс рівень безробіття, який сягнув 10.3% у першому півріччі. Відтак в II кварталі знизився й реальний наявний дохід населення — на 7.2% р/р. Ці дані порівнянні з показниками попередніх криз.
Рисунок 1 - Зміна реального наявного доходу, споживчих витрат населення та рівня безробіття
Джерело: НБУ.
Після послаблення карантинних обмежень в III кварталі та завдяки швидкій адаптації бізнесу до нових умов основні складові доходу населення почали відновлюватися та зростати. Зокрема неочікувано стрімко прискорилося зростання реальної зарплати до 10.6% р/р у жовтні.
На зростання середнього рівня зарплати вплинуло підвищення МЗП та відповідна індексація насамперед у бюджетній сфері, а також зростання доходів ІТ-працівників. Водночас збільшилися й соціальні допомоги, зокрема завдяки тимчасовим виплатам по безробіттю під час карантину «одноосібним» ФОПам та їхнім найманим працівникам.
Пом’якшення карантину полегшило перетин кордону та надало можливість повернутися до роботи за кордоном. Тому значною мірою відновилися надходження від заробітчан – після незначного падіння в III кварталі спостерігається їхній приріст у жовтні 2020 року.
Рисунок 2 - Фактори зростання реального наявного доходу населення, в. п.
Джерело: НБУ.
У найближчій перспективі реальний наявний дохід і надалі зростатиме, але темпи можуть сповільнитися. Ключовий фактор ризику – посилення карантинних обмежень та пов’язана із цим невизначеність, особливо у сфері торгівлі та послуг.
Рисунок 3 - Зміна основних складових доходів та витрат населення
Джерело: НБУ.
Доходи населення підтримуватиме відносно швидке відновлення зарплати в інших секторах, що відрізняє перебіг цієї кризи від попередніх. Проте ризики значних втрат прямо пов’язані з тривалістю і жорсткістю подальших карантинних обмежень.
Пандемія та криза суттєво знизили доходи індивідуальних підприємців
Три чверті ФОПів, опитаних Європейською бізнес-асоціацією (EBA) у квітні 2020 року, вказали на втрати доходів, що сягали 75% під час жорсткого весняного карантину. Найбільше постраждали зайняті у сфері послуг.
Понад половина серед опитаних зазначили, що для відновлення показників діяльності знадобиться щонайменше рік. Друга хвиля опитування у вересні засвідчила: 42% підприємців сумнівалися, що зможуть продовжувати роботу в разі відновлення жорсткого карантину.
Рисунок 4 - Середньомісячні доходи та рівень споживчих витрат одного домогосподарства в розрізі груп
Джерело: НБУ.
Тому запровадження карантину вихідного дня у листопаді та ймовірне запровадження «локдауну» на початку 2021 року завдаватиме збитків ФОПам, особливо задіяним у сфері торгівлі й послуг.
Варто зазначити, уряд та НБУ запроваджують низку кроків на підтримку бізнесу. Продовжить свою дію й запущена раніше програма часткової компенсації процентних ставок та нова програма урядових гарантій за кредитами МСБ.
Пандемія спонукає населення більше заощаджувати
Під час кризи населення різко обмежило споживання. Цьому передували погіршення споживчих настроїв та оцінок поточного матеріального становища, про що свідчать дані опитування Info Sapiens.
Рисунок 5 - Депозити домогосподарств
Джерело: НБУ.
Також карантин обмежив можливості закордонного відпочинку, внаслідок чого ці регулярні щорічні витрати не здійснювалися. За результатами обстежень умов життя домогосподарств Держстату, особи із середніми та високими доходами скорочували витрати на товари тривалого вжитку, відпочинок і розваги. Це позначилося зокрема на зростанні на 27% р/р банківських вкладів населення.
Загальне підвищення схильності до заощаджень є типовим для кризи явищем. Надалі зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання.
Попит населення на кредити відновлюється
Темпи кредитування населення банками та небанківськими установами скоротилися у II кварталі 2020 року. Співвідношення нових позик і споживчих витрат знизилося до 12.5% з 14.8% у січні-березні. Але в III кварталі поступово відновлюється попит на кредити для поточного споживання. Реалізується й відкладений попит на придбання нерухомості, зокрема із залученням іпотеки. Оскільки обсяги надання нових кредитів досить невеликі, боргове навантаження населення майже не змінилося. Обсяги залучених кредитів фізосіб уже близько трьох років залишаються на рівні 6% ВВП.
Рисунок 6 - Боргове навантаження на домогосподарства
Джерело: НБУ.
Населення, як і в минулі періоди, кредитується здебільшого в банках. Частка небанківських фінансових установ, яка надає позики фізособам зберігається на рівні нижче 10%.
Попри зростання обсягів іпотеки, рівень витрат на обслуговування позик населення не зазнає суттєвих змін. Адже строк іпотечних позик довший, ставки нижчі, ніж за споживчими кредитами, а стандарти оцінки платоспроможності позичальників вищі. Через уповільнення темпів кредитування та зростання депозитів співвідношення кредитів та депозитів населення (loan-to-deposit ratio, LtD) зменшилося з початку 2020 року майже на 4 в. п. – до 33%, зазначають в НБУ.
