Реалізація стратегії «Північний потік-2»: відновлення довіри до чистої енергії в Україні
Голова сенатського комітету Сполучених Штатів з міжнародних відносин Роберт Менендес разом з дипломатами 8 країн виступив зі спільною заявою щодо запуску «Північного потоку-2».
Про це повідомляється на сайті Сенату США. Йдеться про Естонію, Чехію, Ірландію, Латвію, Польщу, Україну, Велику Британію та Литву.
«Завершення будівництва трубопроводу посилить вплив російського газу на енергетичний баланс Європи, поставить під загрозу національну безпеку держав-членів ЄС і США, а також поставить під загрозу і без того нестійку безпеку та суверенітет України», – зазначають дипломати. Крім того, газопровід дасть Росії ще один важіль тиску і шантажу щодо України.
Нагадаємо, наприкінці червня США і Німеччина досягли домовленостей щодо російського газопроводу.
Проте, дозвіл на завершення «Північного потоку-2» як і раніше викликає суперечки в Німеччині та США. Про це повідомляє IHS Markit. Лідери з далеких точок політичного спектра у своїх країнах висловили критику. Роберт Хабек, лідер лівої партії зелених Німеччини, назвав компроміс і сам трубопровід «об'єктивно неправильними» і «не в інтересах захисту клімату». У Сполучених Штатах республіканець з Техасу і член комітету сенату США з міжнародних відносин Тед Круз, назвав удобрення проєкту «Північний потік-2» «геополітичною помилкою поколінь».
Утім, на тлі невдоволення «Північним потоком – 2» Україна може виграти, про що нижче в наших матеріалах.
Компроміс у боротьбі з російським газовим спрутом
Німеччина та США оголосили 21 липня 2021 року, що досягли угоди, яка дозволить завершити будівництво газопроводу «Північний потік-2», який простягається з Росії до Німеччини. Проєкт майже завершений, але був припинений внаслідок гучного дипломатичного скандалу за участю багатьох країн і ЄС.
Україна не приховує своєї незгоди з просуванням російського проєкту газогону «Північний потік - 2». Проте, сектор чистої енергетики країни може виграти від недавнього міжнародного компромісу, який включає фінансування в розмірі понад мільярд доларів, зазначають в IHS Markit.
Німеччина та США окреслили новий аспект переговорів: «Зелений фонд для України». Фонд виділяє «не менше 1 мільярда доларів» на підтримку сектора чистої енергетики в Україні. На Німеччину покладається керівництво програмою, яка, як передбачається, посилюватиметься прагненням залучити інвестиції приватного сектору, щоб розширити обсяг вкладень додавши до державного фінансування.
Хайко Маас, міністр закордонних справ Німеччини, привітав компроміс у Твіттері в день оголошення про угоду. «Я радий, що ми знайшли конструктивне рішення з США щодо «Північного потоку - 2», - сказав Маас. «Ми будемо підтримувати Україну в створенні сектора зеленої енергетики».
Інвестиційна стратегія та перспективи чинної угоди на транзит газу
Німеччина готова надати фонду початкові 175 мільйонів доларів, які підтримають розвиток низки проєктів чистої енергії, зокрема поновлювані джерела енергії, енергоефективність, скорочення використання вугілля, а також нові технології, такі як водень.
США, зі свого боку, пообіцяла «технічну допомогу і політичну підтримку» відповідно до цілей фонду.
Планується, що відвантаження газу по трубопроводу розпочнеться в четвертому кварталі 2021 року.
В основі проблеми «Північний потік - 2» лежить ідея про те, що новий, повністю функціональний трубопровід дозволить Росії продавати газ європейським споживачам завдаючи збитки Україні. В Україні розвинена наявна інфраструктура наземних газопроводів між Росією та Європою, що дозволяє генерувати значні надходження до держбюджету надаючи послуги транзиту газу на мільярди доларів США.
Маас наголосив, що Німеччина працюватиме над забезпеченням транзиту російського газу й надалі через територію України після 2024 року, коли закінчиться поточний контракт між Росією та Україною. У двосторонній заяві з США, Німеччина пообіцяла використати «всі доступні важелі впливу» для продовження домовленостей щодо транзиту газу до 10 років, що може потребувати призначення спеціального посланника й початку переговорного процесу. Згідно із заявою, цей процес почнеться до 1 вересня, йдеться в повідомленні IHS Markit.
Ризики домовленостей з РФ
Противники «Північного потоку - 2» зазначають, що така угода поставить Україну в невигідне становище у відношенні як до Європи, так і до РФ. Росія й раніше перекривала потоки газу через Україну, завдаючи шкоду європейським ринкам та політиці. Більш того, затяжний конфлікт на сході проти України силами, які підтримуються Росією, указує на те, що країна-агресор й надалі використовуватиме всі наявні важелі для тиску.
Україна та Польща, яка є членом ЄС, й котра дотримується політики багатьох країн Східної Європи, опублікували свою спільну відповідь, в якій піддали критиці компроміс по «Північному потоку - 2» як небезпеку для України та інших країн, які зазнають вплив агресивного впливу з боку Росії.
«Це рішення створило політичну, військову та енергетичну загрозу для України й Центральної Європи, водночас збільшуючи потенціал Росії щодо дестабілізації ситуації з безпекою» на європейському континенті, стверджували представники країн-підписантів звернення. Кожна країна наголосила, що продовжуватиме протидіяти «Північному потоку - 2» «до того часу, поки не будуть розроблені рішення для подолання кризи безпеки», яка обумовлене новим газопроводом.
У своїй спільній заяві Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Державний департамент США знову підкреслили на існуванні викликів щодо посилення агресії з боку Росії.
«Якщо Росія спробує використовувати енергію як зброю або зробить подальші агресивні дії проти України, Німеччина вживатиме заходів на національному рівні й потребуватиме ефективних заходів на європейському рівні... для обмеження експортних можливостей Росії в Європу в енергетичному секторі, включаючи газ», - йдеться в урядовій заяві.
Відновлення довіри до чистої енергії в Україні
Лоран Русецкас, виконавчий директор міжнародної газової практики IHS Markit, зазначає, що створення зеленого фонду має велике значення.
«Цей [Зелений фонд], вочевидь, є ідеєю на ранній стадії розвитку, яка виникла в результаті дипломатії «Північного потоку – 2», але, на перший погляд, це явно добра ідея», - сказав Русецкас. «Це могло б мати значний позитивний вплив».
Русецкас сказав, що орієнтація фонду на чисту енергію важлива, враховуючи недавній досвід України в «колапсі інвестицій в поновлювані джерела енергії» після провалу національної політики зелених тарифів. Згідно з цим планом, бум поновлюваних джерел енергії тривав з 2017 по 2019 рік.
Але зелений тариф України став жертвою власного успіху. Ця політика виявилася набагато дорожчою, ніж очікувалося, і компанія «Укренерго», український оператор з передачі енергії, торік фактично перестала платити виробникам відновлюваних джерел енергії, пояснив Русецкас.
Перспективи інвестицій в поновлювані джерела енергії в Україні «повністю зіпсовані», - сказав Русецкас. Ця ситуація наразі залишається нерозв’язаною.
Коли довіра до зеленої політики України підірвана, іноземний кредитор може допомогти відновити відповідну інвестиційну привабливість.
«Зелений фонд може зіграти надзвичайно важливу роль як гаранта інвестицій в нові поновлювані джерела енергії», - сказав Русецкас. «Якщо ці ризики [спаду зелених тарифів] підтримуються кредитоспроможною міжнародною організацією, це повинно допомогти» у відновленні українського ринку поновлюваних джерел енергії.
Русецкас аргументував це тим, що міжнародні кредитні джерела можуть бути єдиним способом відновлення інвестицій в поновлювані джерела енергії, а також в інші екологічно чисті технології в майбутньому.
«Без перезавантаження інвестицій в поновлювані джерела енергії в Україні будь-яке обговорення складніших речей, таких як водень, не має сенсу», - сказав він.
Алекс Кокчаров, головний аналітик і фахівець по Східній Європі служби країнових ризиків IHS Markit, вважає, що зелений фонд є позитивним, але не суттєвим в найближчому майбутньому. «Вплив [фонду], швидше за все, не буде істотним наразі», - сказав Кокчаров.
Спори з приводу проєкту тривають
Жаркі дискусії щодо дозволу на завершення «Північного потоку-2» як і раніше тривають в Німеччині та США. Роберт Хабек, лідер зелених у Німеччині, назвав компроміс та сам трубопровід «об'єктивно неправильними» і «не в інтересах захисту клімату».
Варто зазначити, опозиція зелених проти «Північного потоку - 2» може стати більш важливою, якщо партія виграє вибори канцлера в Німеччині 26 вересня 2021 року. У поточних електоральних опитуваннях партія посяде друге місце.
Нагадаємо, республіканець Тед Круз, член комітету сенату США, назвав компроміс щодо проєкту «Північний потік-2» «геополітичною помилкою поколінь».
«Таке рішення... це багатомільярдний подарунок, який буде вічно фінансуватися коштом Сполучених Штатів та наших союзників», - сказав Круз.