$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+7° Київ +8° Варшава +15° Вашингтон
Реформи-2018 в Україні: досягнення у децентралізації, дерегуляції та малій приватизації

Реформи-2018 в Україні: досягнення у децентралізації, дерегуляції та малій приватизації

26 Грудня 2018 11:00

Продовжуючи серію статей, присвячених підсумкам українських реформ за 2018 рік, розглянемо результати перетворень у сферах децентралізації, дерегуляції, в секторі малої приватизації та державних закупівель.

Ці соціально-економічні реформи стартували після Революції Гідності і протягом усього часу просувалися з різною динамікою. Проаналізуємо, що було досягнуто у згаданих сферах за 2018 рік, що минає.

Підсумки децентралізації


Децентралізація означає передачу повноважень та управлінських функцій з державного рівня на місцеві. Головним процесом реформи є об'єднання територіальних громад (ОТГ), яке в поточних умовах проходить на добровільній основі.



Мета трансформацій – підвищити ефективність організації та надання населенню громадських послуг, таких як фінансування доріг, комунальних установ, деякі види соціального забезпечення і тд.

Держава розширила права ОТГ на ресурси з держбюджету і частку від зібраних податків. І запустила нову систему дотацій для місцевих бюджетів і доступ до ресурсів Держфонду регіонального розвитку.

За оцінками 2018 року, децентралізація вважається однією з прогресуючих реформ влади. З огляду на те, що ефект реформи залежить не тільки від якості перетворень, а й чинника часу, можна погодитися з такою точкою зору. З деякими застереженнями.

Станом на 10 грудня 2018 року об'єдналися близько 4 тисяч дрібних громад в більш ніж 870 великих. 125 з них в очікуванні результатів перших виборів, які були призначені на 23 грудня цього року. У нових ОТГ проживає 9,1 млн осіб, що становить 25% населення України.

В результаті об'єднання, громади отримали:

  • нові джерела доходів;

  • спрощений доступ до адміністративних та реєстраційних послуг;

  • розширені права в управлінні місцевими школами, в землеустрої та архітектурно-будівельному контролі;

  • можливості для інфраструктурних проектів та об'єднання зусиль кількох ОТГ по реалізації великих програм.


Експерти вважають, що добровільне об'єднання гальмує темпи реформи. Незважаючи на цей нюанс, результати позитивні, вважає екс-прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк:

«Об'єднані громади отримують більший фінансовий ресурс, можуть будувати дороги, дитячі садки і школи. Громада живе краще. Це результат децентралізації, яку ми проводимо чотири роки»

Арсеній Яценюк,

екс-прем'єр-міністр України


Крім цього, існують деякі законодавчі зволікання, які також не сприяють децентралізації і завдання на наступний рік – усунути їх. Реформа тісно пов'язана з трансформаціями в сфері охорони здоров'я і медичного обслуговування, тому законодавче врегулювання статусу ОТГ, їх повноважень та функціоналу буде сприяти реалізації і цих нагальних реформ.

Україна йде по шляху і фінансової децентралізації, направляючи до місцевих бюджетів близько 40% доходів від надходжень до держбюджету. Що, на думку експертів, не типово в ситуації військового конфлікту. Але в цілому це – європейська практика розподілу публічних фінансів.

Дерегуляція бізнесу


Реформа в сфері дерегуляції означає скасування частини регламентуючої і дозвільної документації та ліцензування для бізнесу. Інакше кажучи – спрощення процедур організації та ведення підприємництва. Стан ринку та притік інвестицій безпосередньо залежать від умов дерегуляції.



Україна активно просуває цю реформу. В цілому уряд провів «6 хвиль» дерегуляції і скасував понад 760 застарілих норм, більшість з яких – соціальні та аграрні, і діяли ще з часів СРСР. Фактично ці норми не застосовувалися на практиці, але їх законність була ще одним джерелом корупції. Контролюючі органи з їх допомогою вишукували «порушення» підприємців.

А те, що працювало – було морально застарілим і не відповідало сучасним умовам ведення бізнесу, іншими словами – гальмувало розвиток. Як, наприклад, деякі правила та інструкції для будівництва. Деякі такі норми діють до сих пір.

«Дерегуляційні засідання відбуваються кожні 2-3 місяці. Часто закону, який регулював ту чи іншу сферу, вже немає, але на рівні підзаконних актів залишаються накази та інструкції. А значить, хтось може вимагати їх виконання. Великий бізнес має юристів, щоб відбитися від цього. А хто не має можливості відбитися, платить хабарі або підкоряється застарілим нормам»

Максим Нефьодов,

перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі


Дерегуляція і очищення від непридатних для сучасного бізнесу норм лежить у правовій площині. Це робота і законодавця (нормотворчість і скасування старих правил), і уряду (аналогічно). Експерти називають два зводи законів, які ще необхідно суттєво оновити: Житловий і Трудовий кодекси, виписані також у дусі кращої радянської пропаганди. Це перспектива двох найближчих років.

У парламенті зареєстрований законопроект 4650 про скасування усіх норм СРСР. Рішення кардинальне, але коли і в якому остаточному вигляді воно буде прийнято – тільки у планах.

Система держзакупівель ProZorro та успіхи малої приватизації


Реформа у сфері публічних державних закупівель принесла Україні інноваційну електронну систему ProZorro. З квітня 2016 року система стала обов'язковою для великих державних компаній, а з серпня – для усіх бюджетників. У тому ж році Кабмін отримав престижну міжнародну нагороду World Procurement Awards 2016 у номінації закупівель за цю розробку.

Завдання ProZorro – забезпечення прозорості тендерів на державні закупівлі та створення рівних умов для усіх учасників торгів, з метою економії бюджетних коштів і контролю з боку суспільства за держресурсами.

По суті це величезна база даних, яка об'єднує в єдину уніфіковану систему різні приватні торгові майданчики. Доступ до системи – вільний, принцип роботи – прозорий.

«Тендерний процес відбувається за принципом «аукціону навпаки»: усі зареєстровані на торгах учасники по черзі пропонують ціну, нижчу за стартову як мінімум на один, визначений системою крок. Той, хто запропонує найменшу ціну за підсумками 3-х раундів зниження ціни, перемагає в торгах і отримує право на поставку товарів або виконання послуг за цим тендером»

Сергій Сагун,

експерт із закупівель


На сьогоднішній день в системі зареєстровано понад 55 тисяч оголошених тендерів і 206,5 активних постачальників. В цілому, на 12 грудня 2018 років через ProZorro пройшло 2,6 млн тендерів. Щодня до системи підключається близько 3-5 тисяч закупівель. За 2018 рік у систему додалося близько 50 тисяч нових компаній.

«Тільки за цей рік держзамовники оголосили 1,1 млн. тендерів. Найчастіше купували будівельні роботи (146 тис. тендерів), продукти харчування (110 тис.), нафтопродукти (100 тис.), будівельні матеріали (78 тис.) і медичне обладнання (65 тис. тендерів). Лідером з регіонів за кількістю закупівель стала Київщина, де через ProZorro за рік провели 212 тис. тендерів. Дніпропетровщина з показником в 95 тис. закупівель займає друге місце. На третьому місці в рейтингу найбільш активних регіонів ─ Донеччина з 73 тис. тендерів. У п'ятірку також потрапили Харківщина (71 тис. тендерів) і Одеська область (65 тис закупівель). В результаті закупівель через систему держава заощадила 27,2 млн гривень»

Василь Задворний,

генеральний директор ProZorro


За підсумками публічних закупівель в 2018 році підприємці уклали контракти на загальну суму близько 486 млрд. гривень. І президент, і уряд вважають запуск ProZorro одним з найбільш значущих досягнень в реформах як таких і в антикорупційній політиці зокрема:

«Ми фактично зруйнували систему змов при державних закупівлях. Це сотні мільярдів, які витрачалися закрито, ніхто нічого не знав. ... Минуло два роки, і ми можемо сказати, що нова система працює. Вона відкрита і публічна. Кожен громадянин, який може працювати в інтернеті, може подивитися, що і як купується, за якими цінами. Розгортання платформи ProZorro стало міцним антикорупційним кроком в секторі державних закупівель»

Володимир Гройсман,

прем'єр-міністр України


Представники влади називають різні цифри економії державних коштів, за час існування системи: від 50 до 100 млрд гривень. Такий різнобій в даних кидає тінь, але не на саму електронну систему державних закупівель, прогресивність якої не викликає сумнівів, а на ту ж владу. Експерти вважають, що ProZorro на сьогоднішній момент не володіє достатньою методикою підрахунку заощаджених коштів з бюджету.

Протягом року в пресі з певною періодичністю з'являлися матеріали про те, що багато великих гравців, серед яких «Укроборонпром» і «Укрзалізниця», знаходять способи обійти електронну систему тендерів. Можна зустріти інформацію і про прорахунки в модулях безпеки ProZorro.

Який висновок можна зробити з реформи публічних торгів на сьогодні: якою б інноваційною та прогресивною не була б система, завжди є слабкі ланки або місця, які необхідно розвивати і посилювати. Система держзакупівель ProZorro не панацея від корупції або інших викликів українського суспільства, але вона цілком вписується в концепцію фундаментального реформування однієї з найбільш непрозорих сфер в державній політиці – державних закупівлях.

Перші підсумки малої приватизації-2018


7 грудня прем'єр Володимир Гройсман озвучив загальні підсумки малої приватизації в Україні за поточний рік. 456 млн гривень – така сума надходжень до держбюджету від продажу об'єктів малої приватизації. До них зараховуються підприємства і нерухомість з номінальною вартістю не вище 250 млн грн.

«Від малої приватизації в цьому році 456 мільйонів ... Це цифри відкритих, публічних, конкурентних аукціонів. Такого в Україні ніколи не було. І ми запустили цю систему тільки в липні цього року»

Володимир Гройсман,

прем'єр-міністр України


Продаж об'єктів стартував у середині 2018 року на майданчиках системи ProZorro. Загальна сума, яку Фонд держмайна планує виручити від продажу майже 660 підприємств, що увійшли до списку малої приватизації, становить від 1,5 до 1,7 млрд гривень.

***


Усі вищезгадані реформи уряд ставить у високий пріоритет на майбутній рік. Це означає, що трансформації триватимуть, а самі реформи будуть удосконалюватися, враховуючи недоліки минулих періодів. 2019 рік, як відомо, рік виборів. І вкрай важливо, щоб зі зміною влади в Україні збереглася спадкоємність реформ.

Про досягнення в інфраструктурних і соціальних реформах ми продовжимо писати в наступній частині.