$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+11° Київ +12° Варшава +18° Вашингтон
Реформи під тиском, легалізація грального бізнесу, перезавантаження НБУ та інші підсумки літа-2020

Реформи під тиском, легалізація грального бізнесу, перезавантаження НБУ та інші підсумки літа-2020

04 Вересня 2020 18:32

Хоча літо і прийнято вважати часом політичного затишшя, в Україні воно вийшло насиченим. Нова угода з МВФ і перший транш фінансової допомоги, за якими незабаром послідувала гучна зміна керівництва НБУ, старт виборчих перегонів в місцеву владу, перезавантаження ТКГ в Мінську, нарешті реформи, які до цього відкладалися роками.

Все це – далеко не повний список всіх значущих подій літа. Чим жила країна під час політичного міжсезоння та які головні підсумки минулих трьох місяців – наша спецтема.

Реформи під тиском МВФ


На самому початку літа Україні вдалося досягти принципової угоди з Міжнародним Валютним Фондом. В обмін на реформи Київ отримав перший транш 2,1 млрд доларів США фінансової допомоги в рамках нової 18-ти місячної програми співпраці.

Це допомогло Україні накопичити максимальні золотовалютні резерви в обсязі 28,7 млрд доларів США і в подальшому успішно обслуговувати зовнішній держборг.



Необхідними умовами для угоди з МВФ стали ключові реформи: відкриття ринку землі в Україні, запуск роздрібного ринку газу і прийняття так званого «антиколомойського» закону - того самого, який не допускає повернення націоналізованих банків колишнім власникам.

Крім того, Київ зобов'язався продовжувати пенсійну, освітню та медичну реформи, а також запустити велику приватизацію, реформування податкової та судової систем.

З невеликим запізненням, але Україна відкрила роздрібний ринок газу в серпні. «Антиколомойський» закон запрацював напередодні підписання Меморандуму з МВФ – 22 травня, а закон про ринок землі – у кінці квітня, але з відстрочкою початку продажу земель до липня 2021 року. На даний момент уряд працює з технічною місією МВФ над реформою податкової системи.

При всьому позитиві прогресивної законотворчості українська влада не сприяє розвитку бізнесу, збільшуючи адміністративний тиск і податкове навантаження, кажуть експерти:

«У той час як всі країни проводять стимулюючу політику по швидкому виходу з кризи, а також з метою мінімізації скорочення ВВП і робочих місць, Україна, напевно, єдина з країн світу, збільшує податкове навантаження на економіку та збільшує адміністративний тиск податкових органів на бізнес»

Анатолій Амелін,

економіст

Легалізація грального бізнесу


Ще одий прогресивний напрямок реформ в Україні. У серпні президент підписав закон про легалізацію ігор в державі, незважаючи на ряд суперечливих положень цього документа.

Принциповим є дозвіл на відкриття казино, букмекерських салонів, залів ігрових автоматів та майданчиків для інтернет-покеру на території України.

Влада припускає, що легалізація ігор принесе до бюджету 4,5 млрд гривень за перший рік роботи ринку. Експерти такого оптимізму не поділяють, говорячи про українську корупцію і ті протиріччя в законі, які виникли «завдяки» правкам напередодні прийняття у другому читанні.

Неспішний «турборежим»


Всупереч прийняттю багатьох важливих законів, ефективність роботи парламенту поточного скликання спростовується експертами. Комітет Виборців України порівняв кількість прийнятих актів і з'ясував, що «в перший рік роботи народні депутати IX скликання прийняли 264 законів, депутати VIII скликання – 330», що парадоксально, враховуючи так званий «турборежим» Верховної Ради:

«Навіть в умовах турборежиму прийнятих законів парламентом цього скликання менше, ніж у їх попередників. Пандемія та перебування Верховної Ради фактично на карантині не має ніякого відношення до низьких показників роботи. Кількість пленарних засідань цього парламенту і попереднього фактично однакові. Єдине пояснення – турборежим виявився широко розрекламованим міфом»

Олексій Кошель,

глава КВУ


Неефективність роботи парламенту пояснюється, в тому числі, частими скандалами у владній команді і фактичною відсутністю монобільшості. Практично всі важливі рішення Рада приймала за рахунок ситуативних коаліцій з депутатськими фракціями або групами, розповідає політолог Руслан Бортнік. Розкол всередині команди президента тільки посилиться з активізацією політичних процесів восени, прогнозує експерт.

Відставка Смолія та перезавантаження НБУ


Відставка глави центробанку Якова Смолія була викликана системним політичним тиском Банкової на офіс НБУ. Що похитнуло довіру інвесторів та міжнародних кредиторів України. Володимир Зеленський запевнив МВФ, Світовий банк та інших західних партнерів, що зміна керівництва не вплине на курс Нацбанку щодо макрофінансової стабільності і очищення банківської системи від неплатоспроможних гравців.

Слідом за Смолієм НБУ покинули його заступники Сергій Холод і Роман Борисенко. В даний момент центробанк очолює колишній глава «Укргазбанку» Кирило Шевченко, якого називають лояльною до Зеленського фігурою.

Поки що складно судити про його стиль управління НБУ. Однак деякі рішення президента Шевченко публічно підтримує. Як наприклад, підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень, про що негативно висловлювалися в ділових колах. Глава Нацбанку вважає, що цей захід не вплине на інфляцію, а посприяє розвитку попиту серед населення:

«Підвищення мінімалки підтримає внутрішній попит, а відповідно і економіку на етапі відновлення»

Кирило Шевченко,

глава НБУ

Старт місцевих виборів


У жовтні в Україні пройдуть вибори до місцевих органів влади. Основні політичні сили формують передвиборні штаби і списки кандидатів на участь в гонці.



Президентська «Слуга народу» спробує повторити успіх парламентських виборів, але, як вважають експерти, це буде проблематично. Крім бренду самого Зеленського, людям президента нічого запропонувати на місцях, регіональні партійні осередки не сформовані, як і програми розвитку регіонів. Тому конкурувати з діючою регіональною владою їм буде непросто. Аналогічна ситуація і у опозиційних сил.

На тлі карантину через коронавірус спостерігається відкрите протистояння місцевих еліт з центральною владою. Відмова багатьох чиновників локального рівня посилювати карантин і підтримка з боку місцевого бізнесу та населення говорить про відсутність контролю ситуації з боку Києва. Втім, це не єдина слабка ланка в роботі нинішньої влади.

Нескінченні скандали і розколи в президентській силі підривають довіру і рейтинг як самого президента, так і його «Слуги народу». При цьому багато яких дійсно важливих і складних рішень, що стосуються майбутнього України, відкладаються на невизначений термін.

Літо Україна завершила зі спалахом коронавірусу, в політичних баталіях з регіонами, зростанням навантаження на бізнес і без чіткого розуміння, що робити з Донбасом і Кримом, і як протистояти загрозам, які виходять від Росії. Такі підсумки знайдуть найближчий відгук у результатах місцевих виборів в жовтні.