Результати опитування 2020 року демонструють, що бізнес позитивно сприймає реформи на митниці. Оцінка роботи митниці з точки зору бізнесу покращилася: значення індексу сприйняття роботи митниці зросло та досягло 0,43 на шкалі від -1 до 1. Це є найвищий результат за час проведення спостережень, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Ми вирішили розкрити результати реформування митниці та поступ, який вдалося досягнути, з огляду на оцінки українських експортерів та імпортерів висвітливши ключові аспекти проведеного опитування Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках реалізації проєкту Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network.
За підсумками п’ятої хвилі щорічного опитування українських експортерів та імпортерів 2020 року робота Держмитниці за останні півроку покращилась в цілому з точки зору бізнесу, йдеться в повідомленні Мінфіну. Значення індексу сприйняття роботи митниці (СРМ) зросло і досягло 0,43 на шкалі від -1 до 1.
Це найвищий результат за час проведення спостережень, що означає позитивне сприйняття бізнесом митної реформи (рисунок 1).
Рисунок 1 - Індекс сприйняття робити митниці (Індекс СРМ)
Джерело: Мінфін.
Як випливає з результатів опитування, поточна оцінка роботи митниці є найкращою за усі п’ять хвиль проведення подібного моніторингу. Відтак, частка підприємств, які не бачать жодних проблем у роботі митниці, досягла максимального значення за усі хвилі цього опитування і склала 23,%, що вдвічі більше, ніж у 2016 році.
Оцінка роботи митниці
Водночас більшість опитаних вважає, що митниці все ще потрібні суттєві перетворення, з огляду на низку існуючих ключових проблем – недосконале митне законодавство та свідоме, на думку бізнесу, завищення митної вартості товарів на митниці.
В середньому витрати на здійснення однієї експортної операції становлять 4186 грн, що вдвічі менше, ніж для однієї імпортної операції, де середні витрати на одну операцію складають 8429 грн. Також митне оформлення для підприємств-експортерів в середньому удвічі швидше, ніж для підприємств-імпортерів.
В цілому оцінки експортерів щодо митної сфери є більш позитивними, ніж імпортерів. Понад третину опитаних вважають, що реформа митниці відбувається у правильному напрямку, й лише кожен десятий думає, що напрямок реформування невірний. До найбільш очікуваних результатів реформи бізнес відносить скорочення часу при проходженні митних процедур та заходи, які сприятимуть цьому (автоматизація процедур, мінімізація людського фактора, подання усіх документів в електронному вигляді), а також, існування персональної відповідальності митників за заподіяну шкоду.
Рисунок 2 – Ефективність роботи митниці на думку респондентів, % опитаних
Джерело: Мінфін.
Серед лідерів очікувань також посилення боротьби з контрабандою та посилення безпекових функцій митниці.
Проблеми у роботі митниці за оцінками бізнесу
Продовжується тенденція зростання частки респондентів, які стверджують, що у роботі митниць немає жодних проблем. У 2020 році ця частка склала 23,5% опитаних, що більше, ніж у 2016-2018 роках.
Рисунок 3 – Пріоритетність проблем, що наведені в переліку, є сьогодні найбільшими у роботі митниці, з точки зору бізнесу, % опитаних
Джерело: Мінфін.
Сільське господарство – єдиний сектор, де частка підприємств, що не зустрічалися з проблемами (34,4%) перевищує частки тих, які називали інші проблеми.
Як і у попередніх хвилях відповідного опитування, серед проблеми у роботі митниці опитані підприємства найчастіше називають недосконале митне законодавство. Проте, частка опитаних, які вказують на цю проблему, зменшилась у порівнянні з 2016-2018 роками. Варто також зазначити, під недосконалим митним законодавством опитані підприємства мають на увазі широкий спектр проблем, куди ввійшли: «бюрократія, значна кількість документів», «ускладнені процедури у законодавстві», «багатозначність, суперечливість законодавства», «постійні зміни в законодавстві», «проблеми з митною вартістю», «не співпадіння норм законодавства України з іншими країнами», «непрозорість законодавства».
Недосконале митне законодавство посідає перше місце для всіх опитаних незалежно від розміру, сектору та виду ЗЕД. На другому місці серед проблем для мікро- та малих підприємств – свідоме завищення митної вартості товарів, для середніх – постійні зміни структури та керівництва, а для великих – застаріле технічне оснащення. Мікро- та малий бізнес частіше вказує на корупцію, як проблему у роботі митниці, ніж великий та середній.
Найбільші перепони при проходженні різних видів контролю респонденти указали на контроль за харчовою безпекою (рисунок 4).
Рисунок 4 - Оцінка проблемності проходження різних видів контролю
Джерело: Мінфін.
Проходження різних видів контролю є більш проблемним для імпортерів, ніж для експортерів. Це віддзеркалює вищий рівень проблем при імпорті в інших вимірах.
Вартість процедур митного оформлення
Вартість митного оформлення експорту продовжує зростати, але не так інтенсивно, як раніше. Для більшості експортерів грошові витрати не змінилися, але вони частіше зростали, ніж зменшувалися. Найбільше зростання – для с/г сектору, найменше – для послуг.
Рисунок 5 - Динаміка витрат при проходженні усіх митних процедур експорту (балансовий показник)
Джерело: Мінфін.
Час митного оформлення експорту продовжує скорочуватися. Частка бізнесу, для якого воно стало швидшим, перевищує частку того, який почав витрачати на це більше часу. Найпомітніше зменшення – для великих підприємств.
Рисунок 6 - Динаміка витрат при проходженні усіх митних процедур імпорту (балансовий показник)
Джерело: Мінфін.
Вартість митного оформлення імпорту дедалі збільшується, але повільнішими темпами. Імпортери переважно повідомляють, що грошові витрати на митне оформлення імпорту не змінилися за останні 2 роки. Лише у сфері послуг зменшення витрат поширеніше, ніж збільшення.
Тривалість митного оформлення імпорту зменшується, але не також меншими темпами. Для більшості імпортерів вона не змінилася. Для решти – переважно скоротилася. При цьому у сфері послуг найрідше повідомляють про скорочення часу оформлення.
В середньому опитані підприємства мають більше експортних операцій на рік, ніж імпортних. При цьому підприємства, які водночас експортують та імпортують, є більш активними та мають більше експортних та імпортних операцій на рік, у порівнянні з підприємствами, які виключно експортують або імпортують.
Середні часові витрати на проходження 1 експортної операції становлять 8,9 годин, що майже у 2 рази менше ніж при імпорті. Офіційні та неофіційні платежі, штрафні санкції при експорті в середньому у 2-3 рази нижчі ніж при імпорті. Штрафи можуть бути найбільшою складовою фінансових витрат на експорт. Середній розмір штрафу при експорті перевищує середній розмір неофіційних платежів майже в 30 разів.
В підсумку варто зазначити, наразі продовжується період імплементації багатьох ініціатив: це і розвиток ІТ-рішень, й підвищення інституційної спроможності митниці шляхом переходу Держмитслужби до моделі єдиної юридичної особи, реалізації експериментального проєкту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності тощо, – повідомляють в Міністерстві фінансів.
