Блок соціальних реформ – один з найбільш складних і важливих для України. Більшість суспільних стандартів і норм закладалося ще з часів радянської влади, тому реформи в сферах ЖХГ, медицини і освіти – давно перезріли. Про те, що було реалізовано у 2018 році – читаємо докладно.
Реформа ЖКГ і монетизація субсидій
Реформа житлово-комунальних господарств і послуг щодо їх забезпечення стартувала ще задовго до подій Революції Гідності. І формально з приходом до влади прозахідної команди не пов'язана. Це одна з найбільш довгограючих реформ в Україні після незалежності із результатами, які можна вважати половинчастими, враховуючи темпи перетворень і відкати в минуле.
З 2015 року реформа ЖКГ активізувалася. Були прийняті ключові закони, які регламентують галузь та розроблені програми з енергоефективності, що безпосередньо пов'язано з ЖКГ-реформою. Один із галузевих законів «Про житлово-комунальні послуги, водопостачання, електрику, газ і поводження з відходами» спочатку був прийнятий ще у 2015 році, але в процесі доопрацювання проголосований у новій редакції Верховною Радою в листопаді 2017 року.
Згідно з цим законом, споживачі мають право укладати контракти на послуги ЖКГ з усіма постачальниками. 2018 року набрання чинності норм закону, що регулює ринок комунальних послуг (водопостачання, подача електроенергії та газу, водовідведення і тд), відстрочено до 1 травня 2019 року. Уряд готує нормативну базу і підзаконні акти для імплементації цього документа.
Що стосується житлових послуг, закон запрацював з червня 2018. На практиці це означає, що багатоквартирні будинки, які не створили ОСББ (таких в Україні 80%), можуть вибирати керуючу компанію для свого житла і не погоджуватися на тарифи, які пропонує управитель. Іншими словами – шукати альтернативу керуючому (колишньому ЖЕКу), що простимулює ринок і змусить постачальників боротися за клієнтів.
Інший важливий закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» також відкладається у реалізації. Постачальники не справляються із виконанням вимог норми про обов'язкове встановлення загальнобудинкових приладів обліку ресурсів – лічильниками. Відповідно терміни впровадження переносяться на майбутні періоди, як і штрафні санкції за недотримання цих вимог.
Парадокс і складність реформи полягає в тому, що навіть ті закони, які приймаються, на практиці не виконуються. Причини – нестача коштів, саботаж чиновників, пасивність населення.
Перші підсумки монетизації
В рамках просування енергоефективності 2018 рік пройшов під грифом підготовки до монетизації субсидій за послуги ЖКГ. У поточному році програма просувалася на рівні постачальників послуг. Держава компенсувала грошима зекономлені підприємствами енергоресурси. Як вважають в уряді, ця політика – шлях до відкритого ринку енергетичних послуг та вільної конкуренції.
В цьому році пілотні проекти по монетизації для населення працювали на Київщині та Хмельниччині. З наступного року – повинні діяти в межах усієї країни. Щоб запустити програму, профільне міністерство проводить верифікацію одержувачів субсидій та виключає недобросовісних користувачів. Паралельно із цим створюється єдиний реєстр адресатів субсидій.
В цілому монетизація – це комплексне перетворення, яке для успішного запуску повинно пройти складний підготовчий етап та узгодження дій різних залучених структур: Міністерства фінансів, Мінсоцполітики, комунальних служб і банків. І це тільки початковий етап. Далі – технічне оснащення, навчання персоналу, відкриття рахунків в банках для компенсації.
Як і в реформі ЖКГ в цілому, в монетизації існують і свої пробуксовки. І пов'язано це також зі складністю процесу трансформації та кількістю задіяних сторін, неготовністю частини чиновників йти на реформи, як і браком коштів на реалізацію. Головне питання – це незворотність ЖКГ-реформи, що в нинішніх умовах все ще викликає скепсис в експертному середовищі.
Медична реформа в дії: підсумки першого етапу
У 2018 році стартував перший етап масштабної реформи у сфері медичного забезпечення. Головним керуючим органом стала Національна служба здоров'я України (НСЗУ) – урядове відомство, що реалізує політику в сфері державних фінансових гарантій медобслуговування населення.
З квітня 2018 офіційно розпочалася кампанія підписання декларацій з сімейними лікарями. На кінець року декларації підписали близько 23 млн українців. Відповідно до реформи, отримання первинної медичної допомоги гарантується державою на безоплатній основі і декларація служить гарантійний листом такої медичної допомоги. Якщо пацієнту потрібні вузькоспеціалізовані медпослуги, таке направлення забезпечує сімейний лікар.
Практичним результатом медреформи стало підвищення окладів лікарів. Принцип фінансування медустанов «гроші йдуть за пацієнтом» означає пряму залежність зарплати сімейного лікаря від кількості підписаних декларацій. Щоб цей принцип заробив, лікарні та поліклініки повинні підписати контракти на співпрацю з НСЗУ. Стара модель фінансування з січня 2019 буде поступово усуватися.
Закупівля ліків України здійснюється за допомогою міжнародних організацій – ще одне нововведення медичної реформи, що має значний антикорупційного ефект – близько 40% економії коштів на закупівлі.
Деякі нововведення торкнулися і сфери медосвіти. У березні 2018 року Кабмін прийняв постанову про безперервне навчання медиків після отримання диплома. На ділі це означає періодичне підвищення кваліфікації та контроль знань для молодих фахівців. З майбутнього року вводиться здача єдиного кваліфікаційного іспиту для медиків.
На поточний момент йде підготовка до запуску реформи екстреної медичної допомоги, яка повинна запрацювати з 2019 року. Також проходять підготовчі роботи до другого етапу медреформи, що торкнеться спеціалізованих медпослуг.
Для населення МОЗ готує запуск послуг онлайн: електронні медичні книжки і лікарняні, отримання рецептів за програмою «Доступні ліки».
В цілому, незважаючи на складності в реалізації і деякі практичні недоліки, які проявляються в ході нововведень, реформа в системі охорони здоров'я – революційна для України. Суспільство розділилося на активних прихильників реформи і глави відомства Уляни Супрун та її затятих супротивників.
Примітно, що політична боротьба за владу в медичній сфері та колосальний тиск, який чиниться на Супрун, не заважають їй залишатися біля керма однієї з найбільш складно-реформованих галузей і що головне – проводити в життя фундаментальні зміни у цій сфері.
Нова українська школа
Паралельно з реформою медицини українці переживають системні трансформації в секторі освіти. Нова українська школа запрацювала в межах країни з 1 вересня 2018 року. Учні початкових класів стали навчатися за новою інтерактивною програмою. Система навчання в цілому розрахована на 12 років, останні три з яких будуть профільними.
Вчителі отримали більше прав на самостійний вибір методик викладання. В цілому реформа спрямована на формування нового покоління українців, здатних не тільки засвоювати знання, а й застосовувати їх на практиці в сучасному світі. Для цього були розроблені нові програми навчання, навчальні матеріали, система оцінювання успішності школярів, закуплено меблі й устаткування.
Класи розділені на зони або куточки – таких в кожному приміщенні повинно бути по 8. Облаштуванням класу займаються вчителі та персонал шкіл, фінансування лежить виключно на місцевих профільних органах управління.
Пілотні проекти нової школи були запущені ще у 2017 році і результати виправдали очікування. Більшість опитаних дітей і батьків відзначили ефективність нововведень – знання за новими методиками засвоюються легше, першокласники проводять час інтерактивно, що розвиває їх навички спілкування та взаємодії в команді, батьки відзначають підвищений інтерес дітей до навчання.
Як і реформа медицини – нова українська школа – це комплексна трансформація традиційної системи навчання, що вимагає не тільки часу і ресурсів, але і прийняття серед вчителів, учнів та їх батьків. Говорити про успіх реформи – передчасно, скоріше, про оптимізм, виходячи з перших пілотних результатів.
Перетворення в соціальній сфері – наріжний камінь всіх українських реформ. Як і індикатор їх ефективності та незворотності. Підсумки 2018 року могли б бути більш системними і повними, особливо це стосується сфери ЖКГ, де рух часто відбувається за принципом «два кроки вперед і три назад».
У майбутньому році Україна вступає в електоральний період і основні сили влади будуть спрямовані на перемогу на виборах. Це не повинно затьмарити або нівелювати усі ключові перетворення, запущені в 2018. Тому завдання стоїть більш ніж складне – закріпити досягнуте, просувати заплановане і забезпечити безперервність соціальних реформ в країні.
