Згідно з рекомендаціями Базельського комітету з регулювання та нагляду за діяльністю банків, а також відповідно до загальноприйнятої практики, українські банки повинні утримувати достатньо капіталу, щоб покрити ключові ризики. Про це повідомляє пресслужба регулятора.
Починаючи з 2021 року, упродовж найближчих трьох років Нацбанк планує низку змін у банківському регулюванні, які гармонізують правила роботи українських банків із рекомендаціями Базеля та законодавством Європейського Союзу.
Найближчі регуляторні зміни
Найближча зміна, яка набуває чинності вже у січні 2021 року – вирахування з основного капіталу вартості непрофільних активів (НА). На першому етапі капітал буде зменшено на 25% вартості непрофільних активів, що утримуються на балансах понад трьох років. Повне вирахування відбуватиметься поступово.
Варто зазначити, поява на балансі банків непрофільних активів переважно є наслідком стягнення застави за непрацюючими кредитами. У багатьох випадках банки отримали такі активи в рахунок погашення непрацюючих кредитів, що були видані пов’язаним особам. Водночас право власності на них непрямо залишалося за кінцевими бенефіціарами банків. Відтак банки не здійснюють реальних спроб реалізувати непрофільні активи або здавати їх в оренду третім особам.
Рисунок 1 - Непрофільні активи за строками утримання на балансах банків у розрізі груп банків, млрд грн
Джерело: НБУ.
Станом на 1 листопада 2020 року на балансах банків перебувають непрофільних активів вартістю 22,2 млрд грн, або 1.3% чистих активів банківської системи. Кошти від продажу непрофільних активів могли б стати ресурсом для кредитування. Щоб знизити ризики надмірного накопичення на балансі непрофільних активів, НБУ зобов’язав банки поступово вираховувати їхню вартість з основного капіталу. Хоча запровадження цієї норми створить навантаження на капітал для кількох банків, довгострокові ефекти для стійкості банківської системи будуть позитивними.
В розпорядженні окремих банків непрофільні активи, розмір яких зіставний з обсягом основного капіталу. Це посилює їхні ризики. Цьогоріч з ринку пішло два банки, неплатоспроможність яких була спричинена втратою великих об’єктів нерухомості.
Близько 60% непрофільних активів утримується на балансах понад три роки. Лише 13% не може бути реалізовано негайно через судові процеси або заборону на відчуження.
Рисунок 2 - Структура непрофільних активів за видами майна та строками утримання на балансі, млрд грн
Джерело: НБУ.
Для більшості непрофільних активів формальних перешкод для продажу немає. Значна частка активів не реалізується, оскільки їхня задекларована вартість або профіль об’єктів непривабливі для інвесторів. Банки неохоче знижують оцінку та ціну таких об’єктів, щоб не відображати додаткові збитки.
Розрахунки, проведені Нацбанком за результатами опитування, свідчать, що вплив вирахування на банківську систему на першому етапі не є суттєвим, а для половини банків зниження нормативу достатності основного капіталу буде символічним – менше ніж 0.05 в. п. Додаткове навантаження на капітал у 2021 році матимуть лише кілька банків. НБУ очікує, що в наступні роки нове правило спонукатиме банки вчасно позбуватися НА, а це підвищить їхню стійкість та прибутковість.
З 1 квітня 2021 року
З 1 квітня 2021 року почнеться впровадження ненульових ваг ризику для валютних ОВДП українського уряду. Їх рівень установлюватиметься за загальними правилами для суверенних цінних паперів і залежатиме від міжнародного рейтингу. Його поточне значення для України передбачає ваги ризику 100%.
Ваги ризику буде встановлено лише для тих паперів, які банки купуватимуть з квітня 2021 року, а протягом дев’яти місяців ще додатково діятимуть понижувальні коригуючі коефіцієнти. Такий дизайн регуляторних змін дає змогу банкам спланувати політику інвестування, зазначають в НБУ.
Перше півріччя 2021 року
Протягом першого півріччя 2021 року Нацбанк планує ухвалити рішення щодо графіка формування банками буферів капіталу з урахуванням стану банківської системи та макроекономічної ситуації. Буфери консервації капіталу та системної важливості було деактивовано на початку кризи, щоб банки мали змогу поглинати збитки капіталом та не сповільнювати кредитування.
До завершення 2021 року
До кінця 2021 року буде поетапно підвищено ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це рішення прийнято ураховуючи ризики, які несе цей сегмент для банків.
Зокрема, якість портфеля дуже залежить від зміни макроекономічних умов та є ймовірність недооцінки резервів через неврахування цієї особливості.
Також у 2021 році, спершу в тестовому режимі, розпочнеться процес оцінки банками достатності внутрішнього капіталу (ICAAP). В ICAAP банки регулярно розраховуватимуть необхідний розмір внутрішнього капіталу з огляду на всі суттєві ризики на трирічну перспективу. При цьому банки повинні ураховувати власну стратегію діяльності та бізнес-план й переконатися, що капіталу достатньо для їх виконання навіть у стресових умовах.
Завершення поточного року, початок 2022 року
З 2022 року операційний та ринковий ризики покриватимуться капіталом. Для низки банків урахування операційного ризику суттєво вплине на показник достатності капіталу. Разом з тим основна складова ринкового ризику – валютний ризик – уже враховується банками, а їхні торгові позиції, що чутливі до інших факторів ринкового ризику, незначні.
Тож вплив від запровадження вимог до капіталу під покриття ринкового ризику буде помірним. З прийняттям змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки чекатимуть такі нововведення: можливість установлення регулятором індивідуальних вимог до капіталу; зміна структури капіталу та запровадження коефіцієнта левериджу.
Рисунок 3 - Графік упровадження регуляторних змін до вимог достатності капіталу банків
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, індивідуальні вимоги до капіталу ґрунтуватимуться на результатах SREP. Нова структура капіталу з усіма відповідними «пруденційними фільтрами» та коефіцієнт левериджу будуть запроваджені не раніше 2024 року, що потребує ухвалення подальших змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність», зазначають в НБУ.
