$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+19° Київ +11° Варшава +11° Вашингтон
Рейтинги інвестування та відкритості України відчутно зросли: передумови та економічні наслідки

Рейтинги інвестування та відкритості України відчутно зросли: передумови та економічні наслідки

28 Жовтня 2019 16:56

Україну відзначено, як одну з топ 3 країн з найбільшим прогресом у відкритості даних серед країн, що розвиваються.

Завдяки продовженню політики відкритості та прозорості, оцінка України у сфері відносин з інвесторами (investor relations, IR) набула зростання на 3,5 бали, збільшившись з 36,5 до 40 з максимальних 42-х.

Такими є результати дослідження Інституту міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF), узагальнених у щорічному рейтингу якості взаємодії суверенних емітентів із міжнародними портфельними інвесторами та відкритості даних, пише прес-служба Міністерства фінансів України.

Україна в рейтингу investor relations

Оцінка України у сфері відносин з інвесторами (investor relations, IR) у 2019 році зросла на 3,5 бали: з 36,5 балів до 40. Зростання до 40 балів з максимальних 42-х є наслідком продовження політики відкритості та прозорості, а також використання відомством найкращих світових практик у сфері взаємодії з міжнародними портфельними інвесторами, а саме, започаткування практики проведення глобальних дзвінків з інвесторами та публікації розширених даних для аналізу на веб-сайті Міністерства, зазначається Інститутом міжнародних фінансів.

Нагадаємо, Інститут міжнародних фінансів (Institute of International Finance) – це глобальна асоціація фінансових інституцій, яка налічує біля 450 членів з більш ніж 70 країн. Місія інституту полягає в підтримці фінансової індустрії, сприянні стратегічному управлінню ризиками; розробці найкращих практик галузі; і підтримці регуляторної, фінансової та економічної політики, що відповідає широким інтересам її членів та сприянні глобальній фінансовій стабільності та стійкому економічному зростанню. Членами ІІF є комерційні та інвестиційні банки, компанії з управління активами, страхові компанії, суверенні інвестиційні фонди, хедж-фонди, центральні банки та банки розвитку.

У звіті Інституту міжнародних фінансів у 2019 році Україна стала однією з трьох країн разом з Ганою та Угорщиною з найбільшим поступом щодо якості поширення даних суверенними емітентами.

Відтак оцінка відкритості даних зросла на 4 бали – з 32 до 36 з 44 максимальних. Зокрема, Institute of International Finance відзначено у звіті, що завдяки частковому впровадженню обліку за методологією IMF GFSM 2001 вдалось досягнути поступу, а також оприлюдненню  графіку погашення державного боргу щоквартально та публікації графіку погашення валового зовнішнього боргу.

Деталі оцінки та рейтингування

Інститутом міжнародних фінансів  розроблено 20 критеріїв для оцінки практик відносин з інвесторами (investor relations) та 23 критерії для оцінки якості поширення даних суверенними емітентами, що представлені на міжнародних ринках капіталу.

Бали за кожний критерій в оцінці investor relations практик присвоюються на підставі його відносної важливості з точки зору інвестора. Рекомендації Інституту міжнародних фінансів  щодо взаємодії з інвесторами та прозорості даних для суверенних емітентів покликані запобігати кризовим ситуаціям через відкритий діалог між емітентами та інвесторами.

Варто зазначити, у 2018 році Інститутом міжнародних фінансів було також відзначено найбільший прогрес України: оцінка практик України у сфері відносин з інвесторами виросла надзвичайно високо -  20 балів, збільшившись з 16 до 36,5 із максимальних 42-х після того, як Міністерство фінансів удосконалило підходи до відносин з міжнародними портфельними інвесторами.

Деякі аспекти інвестиційного клімату в Україні

Цьогоріч спостерігається стійкий позитивний тренд для економіки України – зростання попиту іноземних інвесторів на боргові інструменти, які деноміновані в гривні. Переведення первинних розміщень ОВДП на міжнародні торговельні платформи є важливим кроком НБУ та Мінфіну щодо посилення прозорості й ліквідності ринку держпозики, поліпшення доступу іноземних інвесторів, дедоларизації держборгу.

Статистика інвестиційних вкладень є красномовним свідченням поступу:  за шість останніх місяців, завдячуючи лінку між НБУ та Clearstream, портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів зріс більш ніж на 80 млрд грн, й наразі складає майже 100 млрд грн.

Станом на 1 жовтня, Мінфін успішно забезпечив проведення першого аукціону ОВДП через платформу Bloomberg залучивши  77,2 млн гривень, більша частина з яких склали надходження від 2-річних ОВДП, йдеться в повідомленні Мінфіну.

Нагадаємо, окрім іншого, інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП має не спекулятивний характер –  в український держборг інвестують поважні інституційні інвестори. Інвесторів передусім приваблюють в Україні не лише високі процентні ставки, а й комфортне інвестиційне середовище, наголошують в НБУ.

У підсумку стає очевидно, що рейтинг довіри іноземних інвесторів — лакмусовий папірець, який показує реальну ефективність дій всіх гілок влади. Хто інвестуватиме в країну, яка не є надійною? Тому приведемо ще декілька рейтингів, які указують на синергічний ефект.

У рейтингу Doing Business 2020 Україна піднялася відразу на 7 пунктів та посіла 64 місце серед 190 країн. Це позитивний сигнал для українських підприємців і «зелене світло» для іноземних інвесторів, наголошує Прем’єр-міністр України. Країна посіла 64 місце продемонструвавши найбільше зростання в таких категоріях, як «Підключення до електромереж»: спрощення підключення до електромереж та впорядкування технічних умов, а також впровадження географічної інформаційної системи. Україна також покращила надійність електропостачання, запровадивши механізм компенсації відключення; «Міжнародна торгівля»: спрощення вимог до сертифікації окремих промислових товарів; «Реєстрація майна»: підвищення прозорості системи управління земельними ресурсами та спрощення реєстрації майна; «Доступ до кредитів»: покращення шляхом покращення доступу до кредитної інформації через створення нового Національного реєстру кредитів у Національному банку України.

Також, слід відзначити, що рейтингове агентство Moody's Investors Service підвищило суверенний рейтинг України. Він змінився з Caa2 до Caa1, що означає зміну прогнозу з «позитивного» на «стабільний».

Станом на 27 вересня 2019 року, S & P Global Ratings оприлюднило оцінку рівня глобальних рейтингів, підвищивши довгострокові іноземні та місцеві суверенні рейтинги валюти в Україні з «B-» на «B», а також підвищено рейтинг за національною шкалою України від «рівня uаВВВ» до «рівня uаА».

Кредитна рейтингова агенція Standard & Poor’s підтверджує короткострокові рейтинги на рівні «B». Прогноз — стабільний, йдеться в огляді S&P.

Окрім іншого, 24 вересня 2019 року міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгострокові рейтинги семи банків України (Long-Term Foreign and Local Currency Issuer Default Ratings – довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній і національній валюті) до «B» з «B-». Прогноз – «позитивний».

Як зазначає Fitch, відповідний Rating Watch Positive указує на очікування, згідно з якими відбулося посилення макроекономічної стабільності в Україні, зросли економічні перспективи, й продовжує стабілізуватися кредитний профіль держави, що матиме  передумови для зростання кредитоспроможності банків України.

Крім того, Україна посіла 83 місце зі 140 в рейтингу Глобальної конкурентоспроможності економіки (Global Competitiveness Index). У рейтингу зі 140 країн Україна знаходиться на 110 місці за рівнем державних інститутів, на 57 місці – з розвитку інфраструктури, на 77-му - за рівнем адаптації сучасних технологій, а також макроекономічна стабільність - 131 місце, охорона здоров'я – 94 місце, освіта – 46 місце, ринок товарів – 73 місце, ринок праці - 66 місце, фінансова система – 117 місце, обсяг ринку – 47 місце, динаміка бізнесу – 86 місце, здатність до інновацій – 58 місце.

Для подальшого покращення інвестиційного клімату України актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.