У 2020 році грошова маса в Україні зросла майже на третину, продемонструвавши найвищі темпи за останні 12 років.
Про це повідомляє Нацбанк. Попри кризовий рік, левову частку зростання забезпечило збільшення депозитів, а саме коштів до запитання. Також суттєво зросла й готівка, йдеться у повідомленні.
Ми вирішили висвітлити зростання грошової маси та її вплив на економіку України.
Динаміка грошової маси
Грошова маса, або грошова пропозиція, — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент. Динаміка грошової маси оцінюється як в розрізі компонентів (М3), так і кореспондуючих статей (фактори зміни).
Рисунок 1 - Зміна грошової маси та її складових, млрд грн
Джерело: НБУ.
У 2020 році грошова маса зросла на 412 млрд грн або 28.7%. Левову частку зростання забезпечив приріст депозитів, значною мірою коштом на рахунки до запитання. Відсутність відпливу депозитів у кризовий рік стало ще однією особливістю коронакризи.
Фактори зростання грошової маси
Істотний внесок у зростання грошової маси мала готівка. Підвищений попит на найліквідніші активи є типовою реакцією населення під час криз та зростання невизначеності.
Стрімке збільшення готівки у 2020 році спостерігалося в більшості країн світу, і Україна не стала винятком. Відношення готівки до ВВП у Польщі зросло на 3.5 в.п. – до 13.8%, Чехії – на 1.4 в.п. до – 12.6%, РФ – на 2.8 в.п. – до 12.5%, Україні – на 2.6 в.п. – до 13.3%.
Динаміка готівки передусім визначається попитом з боку клієнтів банків. Реагуючи на ці потреби, центральний банк випускає відповідну кількість банкнот та монет. Зростання готівки в обігу не посилює інфляційний тиск, адже готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової – одні активи (кошти на коррахунках банків) замінюються на інші (готівка в обігу).
Утім це не означає, що Нацбанк не приділяє увагу динаміці готівки. Стратегією розвитку фінансового сектору до 2025 року передбачено вжиття заходів щодо стимулювання розвитку безготівкових розрахунків та поглиблення фінансової інклюзії. Навіть під час коронакризи безготівкові платежі продовжували зростати. Навіть більше, переорієнтація на електронну комерцію зробила їх привабливішими та більш запитаними. Разом зі зменшенням невизначеності навколо подальшого розвитку пандемії це сприятиме послабленню попиту на готівку, зазначають в Нацбанку.
Як і у випадку зі складовими, усі фактори, що вливають на зміну грошової маси (М3), мали додатний вплив у 2020 році. Грошова маса зростала внаслідок розширення внутрішнього кредиту та збільшення зовнішніх активів. Внутрішній кредит у 2020 році зростав головним чином коштом значних гривневих залучень Урядом для фінансування збільшених фіскальних потреб у період коронакризи (рис. 2).
Рисунок 2 - Зміна кореспондуючих статей грошової маси, млрд грн
Джерело: НБУ.
Водночас залишки за кредитами приватному сектору у 2020 році знизилися, що пояснюється як загальним послабленням кредитування під час кризи, так і активізацією роботи банків зі списання непрацюючих кредитів.
Рисунок 3 – Зміна обсягів внутрішнього кредиту, млрд грн
Джерело: НБУ.
Накопичення валютних коштів Уряду обумовили визначальний вплив на збільшення чистих зовнішніх активів у 2020 році. Це відбулося передусім внаслідок зовнішніх залучень, у тому числі від МВФ, та інтервенції НБУ. Своєю чергою, значний обсяг чистої купівлі валюти став можливим завдяки формуванню одного з найбільших в історії профіцитів поточного рахунку.
Наслідки для економіки
У 2020 році було продемонстровано, що суттєве розширення грошової маси не призводить до автоматичного нарощення кредитування приватного сектору. Скоріше навпаки, у випадку активізації кредитування відбувається зростання внутрішнього кредиту, що є основою для збільшення грошової маси, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 4 - Зміна чистих зовнішніх активів банківської системи, млрд грн
Джерело: НБУ.
В НБУ зазначають, ключові перешкоди для нарощення кредитування лежать переважно в законодавчій площині. Йдеться про слабкий захист кредиторів, дію мораторію на стягнення застави за валютною іпотекою, неврегульованість та непрозорість ринку новобудов тощо. Вагомими факторами також є бізнес-клімат та дотримання фундаментального принципу верховенства права, що сприятиме розвитку бізнесу та збільшенню кількості надійних позичальників.
Співвідношення грошової маси до ВВП також залежить від рівня розвитку фінансової системи, довіри населення та бізнесу до банківської системи та національної валюти. За відсутності довіри до останньої надлишкова грошова пропозиція буде спрямована на купівлю іноземної валюти, що призведе до зниження монетизації та зростання доларизації. Відтак важливим є не кількість грошей в економіці, а їх вартість та довіра до спроможності Нацбанку забезпечити цінову та фінансову стабільність.
