Економіка України зросла у другому кварталі 2019 року на 4,6% у річному вимірі (р/р), прискорившись на 2,1% у порівнянні з першим кварталом 2019 року (2,5% р/р). Про це свідчать розгорнуті показники ВВП за II квартал 2019 року, опубліковані Державною службою статистики України.
Темпи зростання виявилися неочікуваними. Таких темпів не очікував і сам Нацбанк, адже фактичне зростання економіки перевищило оцінку Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті за липень 2019 року. НБУ очікував, що зростання реального ВВП в другому кварталі становитиме 3% р/р.
Але, в контексті зростання, необхідно зазначити, що йдеться лише про короткострокові ефекти на тлі закоренілих та не вирішених проблем української економіки, які обумовлюють наразі стриману фіскальну політику, падіння інвестиційного попиту, розширення бюджетного дефіциту й скорочення бюджетних витрат та, власне, сумнівний поступ в реалізації надважливого реформування – проведенні судової й земельної реформ.
Витрати домогосподарств та споживчі настрої
Передусім варто зазначити, природа економічних змінних базується на попиті й пропозиції та мотивації економічних агентів долучатися до процесів, визначених структурою системи економічних відносин. І роль споживання в цій системі є ключовою.
В межах періоду рекордного зростання, статистичні органи фіксують стрімке нарощування споживчих настроїв та мотиваційного підґрунтя, обумовленого збільшенням доходів домогосподарств та посилення роздрібного кредитування.
Зростання споживчих витрат домогосподарств у попередньому кварталі Держстат фіксує на рівні 11,8% р/р проти 10,7% р/р. Нарощуванню споживчих витрат сприяло зростання доходів населення та посилення споживчих настроїв, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, у серпні 2019 року індекс споживчих настроїв українців досяг позначки 95,6 із 200 (+7,6 п у порівнянні з липнем). Такі показники спостерігалися в Україні ще у докризовий період – 2004-2008 років. У серпні спостерігається й зростання індексу поточного становища (83,5 п, +6,6 п за місяць) й індексу економічних очікувань (103,6 п, +8,3 п), зазначено в дослідженні Info Sapiens. Також у 2019 році демонструється найбільше зростання за індексами очікувань розвитку економіки, йдеться у повідомленні UA.NEWS.
Проблеми сектору державного управління
Водночас споживання сектору державного управління й надалі знижувалося (до 6,4% р/р). Указуючи на ключові причини зниження споживання, НБУ вирізнив декілька: ефект від запровадження на початку 2019 року монетизації субсидій та, в умовах періоду пікових виплат за зовнішніми боргами, досить стримана фіскальна політика.
Окрім заходів спрямованих на формування консервативної фіскальної політики створилися передумови відхилення від запланованого рівня дефіциту державного бюджету.
Нагадаємо, станом на вересень 2019 року бюджетом недоотримано біля 5% запланованих коштів. Доходи загального фонду Державного бюджету за 8 місяців зросли на 7,7% р/р до 594,1 млрд грн — замість 625 млрд грн, й становили 95,1% від розпису. Найбільший «недобір» доходів – ПДВ із вироблених в Україні товарів (з врахування відшкодування ПДВ) у сумі 51,7 млрд грн становили 86,5% від розпису через вищі темпи відшкодування ПДВ експортерам. Недобір ПДВ з імпорту складає 12,4%. Від рентної плати за надра надійшло 28,9 млрд грн, що на 23,0% більше, ніж за відповідний період 2018 року. Однак доходи від рентної плати становили 84,4% від розпису.
Вже традиційно, надходження від приватизації залишились низькими у сумі 369,1 млн грн або 2,2% від річного плану. В цілому, дефіцит загального фонду державного бюджету за вісім місяців 2019 року становив 2,9 млрд грн, йдеться в повідомленні відомства.
Варто зазначити, що на тлі переговорів із МВФ в уряді знаходять шляхи часткової ліквідації браку коштів, скоротивши дефіцит до «прийнятного» рівня, у тому числі й внаслідок скорочення видатків.
Один із прикладів прихованого недофінансування – скорочення більш як на 40% кількості отримувачів субсидій на житлово-комунальні послуги.
Експерти коментують також часткове недофінансування медицини та продовження реформи судової системи, обмеження дотацій сільгоспвиробникам (насамперед, фермерським господарствам).
Попри істотного скорочення видатків, експерти не виключають, що уряд буде вимушений вдаватися до секвестрування бюджету у жовтні-листопаді, що значно погіршуватиме переговорну позицію із МВФ.
Погіршення інвестиційного попиту
Національний банк наголошує, що зростання інвестицій стрімко уповільнилося. Темпи збільшення валового нагромадження основного капіталу становили 7,9% р/р проти 17,4% у I кварталі 2019 року.
Причин є декілька. Передусім це пов’язано із завершенням капітальних ремонтів на промислових підприємствах та окремих великих проєктів в енергетичному секторі. А також вищезгадана причина – скорочення видаткової частини держбюджету, зокрема уповільненням зростання капітальних видатків на будівництво доріг. Для скорочення витрат держава заощаджує на інфраструктурних проєктах, зокрема освоєння передбачених бюджетом 55 мільярдів гривень на дорожнє будівництво.
Запаси продовжують зменшуватися, але не так істотно, як в першому кварталі. Це пов'язано із високим врожаєм ранніх зернових культур (завдяки вищій врожайності та швидшим темпам збору врожаю) та збільшенням темпів постачання енергетичних ресурсів. Відтак від’ємний внесок зміни запасів у ВВП істотно зменшився.
Експортно-імпортні операції та зовнішньоторговельний баланс
Надходження від експортерів були підтримано високим врожаєм аграрної продукції, але його зростання уповільнилося (до 4,4%), зокрема через падіння фізичних обсягів експорту металургійної продукції.
Зростання імпорту навпаки прискорилося (до 9,1% р/р). Основні причини – високий споживчий попит та нарощення постачання енергетичних ресурсів.
Як наслідок, від'ємний внесок чистого експорту в зростання реального ВВП збільшився (до 2.8 в.п.).
Нагадаємо, оптимістичний прогноз зростання базується на припущенні, що надалі діятиме один із вагомих факторів — зниження цін на нафту і газ, адже цей ефект з певним часовим лагом повинен відбиватися на внутрішніх цінах.
Але є абсолютні ризики, які обумовлюють реальність далеко за межами економічних прогнозів. Йдеться про атаку на нафтові об’єкти в Саудівській Аравії, які обумовили різке зростання цін. Відтак аналізуючи чинники стабільності валютного ринку та стану платіжного балансу на тлі рецесії світової економіки, високої доларизації економіки та потрясінь нафтового ринку – все більшої ваги в макроекономічному прогнозі набуває фактор залежності від зовнішніх інвестицій та співпраці з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.
Основні сектори зростання внутрішньої економіки
За видами діяльності очікувано прискорилося зростання в агровиробництві завдячуючи високому врожаю. Водночас очікується, що, попри вищий врожай ранніх зернових, внесок сільського господарства у третьому кварталі зменшиться через дещо нижчий врожай олійних культур.
Спостерігається певне поліпшення в промисловому секторі. Ключовими факторами промислового зростання є: завершення ремонтних робіт на окремих великих підприємствах, істотний зовнішній попит на залізну руду, збільшення споживання енергетичних ресурсів через аномально спекотну погоду наприкінці кварталу.
У відповідному періоді спостерігається й стрімке зростання в секторі фінансової та страхової діяльності завдяки рекордним обсягам чистих прибутків банків. Нагадаємо, банківським сектором України продемонстровано рекордні показники прибуткової діяльності, перевищивши історичний максимум 2018 року. Відтак у першому півріччі 2019 року банки отримали 31 мільярд гривень прибутку, що у 3,8 раза перевищує торішній показник аналогічного періоду, йдеться в огляді банківського сектору України.
В торгівлі та транспорті також прискорилося зростання. Поліпшення показників транспорту зумовлене також нарощенням транзиту газу через територію України.
Високими темпами й надалі зростала валова додана вартість у видах діяльності, основним рушієм зростання яких є споживчий попит: тимчасове розміщення й організація харчування, інформація та телекомунікації тощо.
Водночас у будівництві зростання сповільнилося через послаблення інвестиційного попиту.
В підсумку зазначимо, НБУ наголошує, що дані зростання реального ВВП за другий квартал та наявні високочастотні показники за третій квартал 2019 року свідчать про значні темпи зростання внутрішнього попиту, насамперед споживчого.
Отже, подальше зростання внутрішнього попиту залишається основним фактором зростання цін. Стрімке розширення внутрішнього попиту та високі темпи зростання заробітних плат й надалі стимулюватимуть підвищення цін. Відтак в НБУ застерігають, що у разі реалізації проінфляційних ризиків, зокрема через збереження тиску з боку попиту, процес пом’якшення монетарної політики буде більш поступовим.
