8 листопада 2019 року Україна, та й увесь цивілізований світ, отримали важливу звістку з Гааги. Міжнародний Суд ООН визнав за собою юрисдикцію розгляду позовів України до РФ про порушення прав людини в анексованому Криму і на окупованому Донбасі.
Суд відкинув усі опротестування Росії, повністю задовольнивши позовні вимоги Києва щодо прийнятності претензій. Це означає, що слухання у справі продовжаться і Росія зазнає правових наслідків своєї агресії. І не тільки. Розповідаємо детально.
Суть рішення
Наша держава звинуватила агресора у порушенні двох міжнародних Конвенцій: «Про боротьбу з фінансуванням тероризму» (щодо того, що відбувається на Донбасі – поставок бойової зброї та підтримки незаконних збройних формувань) та «Про ліквідацію усіх форм расової дискримінації» (щодо утисків кримських татар та українців на анексованому півострові).
У своїх контраргументах росіяни заявляли про те, що Суд ООН не може розглядати цей спір, так як претензії України поза сферою його компетенції. І принциповість рішення від 8 листопада полягає в тому, що Суд відкинув ці аргументи. І абсолютною більшістю голосів визначив прийнятність справи.
Як написала заступник глави МЗС України Лана Зеркаль, у резолютивній частині рішення Суд:
- Відхилив попереднє заперечення РФ про відсутність у Суду юрисдикції на підставі частини 1 статті 24 Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (13 голосами «за»);
- Вирішив про наявність юрисдикції на підставі частини 1 статті 24 Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (13 голосами «за»);
- Відхилив попереднє заперечення РФ про відсутність у Суду юрисдикції на підставі статті 22 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (15 голосами «за»);
- Одноголосно відхилив попереднє заперечення РФ про неприйнятність позову України в частині щодо Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації;
- Вирішив про наявність юрисдикції на підставі статті 22 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації розглянути вимоги України по цій Конвенції, а також про прийнятність Позову в частині цих вимог (15 голосами «за»).
За юридичними формулюваннями криється прийняття справи і подальший розгляд позовів, але вже по суті претензій України. І, ймовірно, визначення компенсацій з боку Росії.
Коментар РФ
Росія розраховує на підтримку своїх аргументів Судом ООН при розгляді справи по суті, заявило МЗС РФ:
Що далі?
Експерти визнають, розгляд по суті спору – процес дуже тривалий і складно прогнозований. Більш того, Суд не вирішує політичних питань:
Київ уже подав свою доказову базу. І завдання на майбутнє – відстоювати власні докази і виконувати процедури усього процесу.
Значення для України
Значення рішення Міжнародного Суду ООН для України прокоментували в МЗС:
На жаль, інших коментарів від провладної команди, або від президента України на момент написання матеріалу не оприлюднено.
У глобальному сенсі, така абсолютна підтримка України з боку міжнародного правосуддя – це результат не тільки продуманої та відмінно виконаної роботи юридичної команди і дипломатів.
Це і беззастережне визнання порушень Росією міжнародного права, прав людини і готовність розглядати злочини агресора у нашій країні.
Більш того, це прецедент в історії правосуддя. Так як розгляд спору по Конвенції «Про боротьбу з фінансуванням тероризму» відбуватиметься вперше. Зокрема з цієї претензії Києва, Суд встановив, що «Україна вже зробила серйозну спробу ведення переговорів» для вирішення конфлікту на Донбасі. Однак ця спроба не увінчалася успіхом.
Відповідно до Статуту ООН рішення Міжнародного Суду є остаточними, не підлягають оскарженню і обов'язкові для виконання учасниками спору.
Якщо сторона, яка програла, відмовляється їх виконувати, противна сторона може звернутися до Ради Безпеки ООН. Радбез має повноваження на прийняття рішень, що зобов'язують сторони виконувати рішення Суду.
Росія, як відомо, має право вето на рішення Ради Безпеки ООН. У цій справі, якщо Суд підтримає українські позови по суті, Рада Безпеки може бути додатковим стимулом для примусового виконання судових приписів з боку РФ.
Що стосується іміджевих аспектів, майбутній процес на користь України означає визнання за Кремлем статусу держави, що фінансує тероризм та здійснює злочини проти прав людини. Це однозначні іміджеві та дипломатичні втрати на усіх світових і міжнародних майданчиках для агресора. Іншими словами, такі судові процеси зміцнюють позицію сторони, що виграла, на світовому рівні.
Рішення на користь України може сприяти й іншим судовим позовам проти Кремля. Зокрема, з питань матеріальної компенсації від анексії Криму та війни на Донбасі. А це – арешт активів агресора для забезпечення позовів.
***
Україна продовжує рухатися до своїх цілей, використовуючи правові та міжнародно визнані способи вирішення конфліктів. Тому що Україна – частина цивілізованого світу, де принципи верховенства права та прав людини це не паперові декларації, а основоположні цінності.
Росія, навпаки, вперто рухається до лав країн-терористів і злочинців проти людства, для яких право на життя, безпеку, свободу поглядів і тд – порожній звук. Такий її цивілізаційний вибір.