Республіканська партія США: історія перевтілень від прогресивних інтелектуалів і Лінкольна до американоцентризма і Трампа

Республіканська партія США: історія перевтілень від прогресивних інтелектуалів і Лінкольна до американоцентризма і Трампа

Поділитись
Пінчук Георгій
Автор
Пінчук Георгій
UA.NEWS

До виборів США залишається трохи більше року. Від того, хто стане найвпливовішою людиною у світі залежить чимало і для України. Зараз країну очолює республіканець Дональд Трамп, політика якого асоціюється з торговельними війнами і протекціонізмом, стіною з Мексикою та правою риторикою, а також категоричністю, агресивними твітами і скандалами різного характера. Втім, свої витоки Республіканська партія бере із майже протилежних історичних подій і ідеологій. Про це в матеріалі доктора наук, професора Георгія Пінчука, який майже 30 років живе і працює в США.

Республіканська патрія США була заснована у 1854 році під час дебатів у Конгресі США щодо так званого Акту про Канзас і Небраску, який мав ухвалити введення рабства чорношкірих на новоутворених територіях Середнього Заходу країни. Конгресмени-аболіціоністи (противники рабства) тоді об”єдналися проти цього Акту; їх очолював представник штату Ілінойс, молодий адвокат на ім”я Авраам Лінкольн. На початку РП була прогресивною партією головним чином добре освічених, передових за своїми поглядами представників промислової буржуазії урбанізованих частин Північного Сходу і Середнього Заходу; їм протистояла тоді більш консервативна Демократична партія, яка мала в ті роки особливо сильні позиції на плантаторському Півдні. Проте пізніше, у 1940-і – 1950-і роки ці дві партії помінялися ролями. Демократична партія еволюціонувала вліво, тоді як Республіканська партія стала значно більш консервативно-правою. Остаточно РП оформилася як консервативна сила – противага “прогресистам” – у 1964 році, під час виборчої кампанії кандидата у президенти США Беррі Голдуотера. (Як приклад іроніії долі, на посаді інтерна у штабі Голдуотера працювала юна дівчина на ім”я Гілларі Родем, майбутній видатний діяч Демократичної партії на ім”я Гілларі Р. Клінтон.)

Філософською основою РП є (або, принаймні, був з 1950-х по 2000-і роки) фіскальний і соціальний консерватизм. Фіскальний, або економічний, консерватизм має за свої витоки класичну економічну теорію Адама Сміта про користь від невтручання державного примусового апарату в діяльність виробничого і споживацького ринку. Функціями держави є тільки охорона життя, свободи, і власності її громадян, але в жодному разі не регуляція її економіки. Це означає, що державні податки повинні бути мінімальними і іти тільки на оборону, поліцію, протипожежну службу і якусь елементарну підтримку інфраструктури. Витрати грошей сплатників податків на бюрократичний апарат, захист від бідності чи інвалідності, охорону здоров”я, освіту, створення пенсійних фондів тощо для класичного консерватора-республіканця є анафема. За виразом чи не останнього представника класичного республіканського консерватизму Рональда Рейгана, “уряд не вирішує проблем – уряд сам є проблемою.” Мінімальні податки і перекладення відповідальності за власний добробут на плечі приватних громадян є передумовою для створення більшої кількості робочих місць (адже винаймач, якого держава не грабує податками, здатен платити більшій кількості робітників і більші суми кожному робітникові), і, таким чином, до зростання якості життя пересічного громадянина.

Соціальний консерватизм базується головним чином на ідеях англійського мислителя і письменника-памфлетиста 18-го сторіччя Томаса Берка (Burke). Берк у своїх памфлетах іронізував з модних у ті часи творів діячів епохи Просвітлення, які закликали розглядати всі явища в людському суспільстві виключно через призму природничих наук. Він наполягав на тому, що існує вічний моральний порядок речей, вічні людські цінності, які існують об”єктивно і незалежно від нашого розуміння законів природи. Такими вічними цінностями є свобода вибору, нетерпимість до насильства, приватна власність, абсолютна добровільність людських об”єднань, “нуклеарна” гетеросексуальна сім”я (тато, мама, діти), вірність обов”язкам, чесність, правдивість тощо. А навчає нас тим цінностям не так природа, як традиція, спадок предків. У сучасній англійській мові слово prejudice означає “забобон,” але для Берка це ‘pre-judicio’ – “судження, вже зроблене до нас,” на відміну від судження нашого власного недосконалого розуму. Воно витримало випробовування часом, а значить і не потребує змін. Берк особливо підкреслював це в останні роки свого життя, коли він аналізував трагічні наслідки французької революції 1789-1794 рр.

Різновидом соціального консерватизму є релігійний консерватизм, зокрема погляди християн-євангельників (Evangelicals), або “релігійних правих” (the religious right). Він став сильніше впливати на соціальну програму РП після 1973 р., коли Верховний Суд США розглянув результати процесу Ро проти Уейда. Згідно з постановою Верховного Суду від 22 січня 1973 р., прийнятою сімома голосами проти двох, прирівняння аборту до кримінального злочину було оголошено таким, що суперечить 14-й поправці до Конституції США. При цьому суд зробив висновок, що конкретні законодавчі міри, спрямовані на обмеження права жінки мати аборт, повинні бути в компетенції не федерального уряду, а урядів окремих штатів. Це рішення викликало дуже серйозний спротив з боку цілої низки християнських релігійних організацій, і персональне ставлення до абортів як такого, що є несумісним з людською моральністю, стало частиною передвиборчих кампаній РП. Другою складовою релігійного консерватизму є тлумачення шлюбу як виключно союзу між чоловіком і жінкою, яке на практиці демонструється як заклики до заборони одностатевих шлюбів (хоча це не є позицією всіх республіканців).

На початку 2000-х років РП дещо відійшла від традиційного (“рейганівського”) консерватизму. Всередині партії владу захопила група так званих неоконсерваторів (“неоконів”). Ідеологами неоконсерватизму були Р. Перл, П. Бремер, Д. Кіркпатрик і ін., а практиками – такі члени адміністрації президента Г. У. Буша, як П. Вулфовіц, Р. Чейні і Д. Рамсфелд. Як це не парадоксально, витоки неоконсерватизму – у вченні Л. Троцького про т.зв. “перманентну революцію.” На думку неоконів, РП повинна боротися насамперед за розповсюдження американської моделі суспільства на весь світ, хай навіть і “на багнетах” американського війська. При цьому можна знехтувати рейганівським ідеалом “мінімального уряду.” Також неокони наполягали на тому, що принцип персональної свободи і недоторканості особистості, зокрема права особистості на приватне спілкування, можна і навіть треба обмежити заради знешкодження ворогів США. Наприклад, можна і навіть треба прослуховувати приватні телефонні розмови, робити несанкціоновані судом таємні обшуки осель чи офісів, використовувати тортури на допитах тощо. Проте вплив неоконів на РП в цілому виявився незначним, і після закінчення другого президентського терміну Буша досить швидко зійшов нанівець.

Після обрання Б. Обами на посаду президента США (кінець 2008 – початок 2009 р.) РП пережила новий внутрішній переворот. В ній стала домінувати так звана Чайна партія, формально внутрішньопартійна фракція, яка назвала себе так на честь “Бостонського чаєпиття” 1773 р., коли розгнівані надмірним оподаткуванням мешканці Бостону викинули за борт англійського корабля кілька тон імпортованого чаю. Ідейним керівником Чайної партії був сенатор Ренд Пол, син відомого діяча Лібертаріанської партії Рона Пола, а її “сірими кардиналами” – брати-мільярдери Д. і Ч. Кохи. Чайна партія стояла за різке повернення до рейганівських принципів мінімального уряду і мінімального оподаткування. Головною мішенню її критики стала програма уряду Обами, яка увійшла в історію під назвою Обамакейр (хоча справжня назва цієї програми – Акт про доступну систему медичних послуг). Інші напрямки діяльності цієї групи включали боротьбу за зменшення витрат на різні соціальні програми, ліквідацію дефіциту американського бюджету і обмеження втручання американського війська в “іноземні війни” (аж до того, що деякі “чайники” голосували за пропозицію дуже лівого демократа Денніса Кусініча вивести всі американські військові частини з Лівії). Як соціальні консерватори, члени цієї фракції виступали проти абортів, за відновлення обов”язкової молитви перед початком занять в усіх школах, і за необмежене право людей володіти зброєю (згідно з Другою поправкою до Конституції США і давньою американською традицією). Втім, під час другого терміну Обами членство в Чайній партії стало зменшуватися.

Сьогодні РП є фактично “партією Дональда Трампа.” Це означає, що майже нічого “рейганівського” в ній не залишилося. Ніяких дебатів про роль і месце уряду в економіці США не відбувається. Також не чути про “традиційні” або “сімейні” цінності. Натомість, головним в ідеології і практиці республіканців став “американоцентризм,” який часто проявляється як щось протилежне принципам вільного ринку, зокрема у зовнішній торгівлі. Свобода торгівлі обмежується, замінюється протекціонізмом, введенням тарифів (користь від яких піддається сумнівам як лівими, так і деякими правими). Зовнішня політика повністю деідеологізована: ніхто вже не говорить про необхідність стримування комунізму. РП підтримує стосунки американського президента з Північною Кореєю і Китаєм, його дивовижні загравання з найстрашнішими диктаторами світу включно з Путіним.  Пропаганда РП сконцентрована на роздмухуванні негативних почуттів до імігрантів, інтелігенції (“елітистів”), активістів-жінок тощо. РП не протестує проти наростаючого збільшення дефіциту національного бюджету, проти екстравагантних витрат вашингтонської адміністрації на побудову стіни на південному кордоні або на створення якихось “космічних збройних сил.”

Серед нечисленних республіканців, які не є фанатичними прихильниками Трампа, стає помітним крило “помірних” консерваторів, як-от Джон Кейсік і Джеб Буш. Їх погляди не особливо далекі від поглядів так званого “правого крила” (а точніше, центристів) Демкратичної партії. Але про це окрема розмова.

Поділитись:
загрузка...

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!