В останні місяці питання часткової відмови від використання долара США в зовнішніх розрахунках серйозно розглядаються представниками Уряду Російської Федерації та керівниками державних банків. На сьогодні відомо про розробку п'ятирічного плану, що передбачає істотну дедоларизацію економіки. У зв'язку з цим виникає питання: чи це можливо, і як подібна ситуація може відбитися на соціально-економічний розвиток держави?
Дані дискусії виникли не на порожньому місці, і на те є відповідні причини.
- Пояснення тому, чому це питання стоїть на порядку денному саме зараз, досить просте: можливі санкції з боку США і ЄС, які можуть істотно вплинути на відтік капіталу, девальвувати національну валюту та різко погіршити фінансовий стан провідних державних банків. На сьогодні, крім політичної волі, не видно ніяких перешкод для введення другого пакету санкцій «за отруєння Сергія та Юлії Скрипаль», тому що Росія досі не надала гарантій щодо недопущення поширення хімічного зброї і, по всій видимості, не збирається цього робити. Другий пакет, який може бути введений у третій декаді листопада, передбачає заборону на кредитування з боку американських компаній, що, безсумнівно, призведе до розпродажу російських цінних паперів і падіння ціни на них. Також можливо заморожування доларових активів державних банків і заборона на операції в доларах США, що може серйозно вдарити по них. Саме дані санкції можуть мати найсильнішу дію на розвиток економіки і фінансової системи держави.
- Керівництво Росії ще з початку 2000-х розглядає питання про підвищення статусу російського рубля в міжнародних розрахунках і створення регіональної «рубльової зони». Це може стосуватися як розрахунків між державами, що входять в Євразійський економічний союз, так і розрахунків з іншими державами, зокрема з Китайською народною республікою.
- Численні проблеми у взаєминах між Росією і «Західним світом», пов'язані з анексією Криму, активною участю у військових операціях на Сході України і в Сирії, збитим Боїнгом, кібератаками на державні установи, втручанням у вибори в США і в прийняття важливих політичних рішень в інших країнах, не тільки не вирішуються, а поступово посилюються, що може призвести й до більш серйозних санкцій, а саме: до заборони на імпорт російської нафти і газу.
Чисто теоретично немає нічого можливого, в економіці можуть прийматися будь-які рішення, проте якою буде ціна питання?
Історичний екскурс
Організація системи міжнародних розрахунків у сучасному світі відбувалася по-різному. З 1860-х років до Першої світової війни використовувалася Паризька система, що передбачала використання широкого переліку європейських валют, в тому числі й російського рубля, в міжнародних розрахунках за фіксованими валютними курсами, залежно від еквівалента обміну кожної валюти на золото.
У період між світовими війнами використовувалася Генуезька система, яка передбачає три валютні зони: долара США, британського фунта стерлінгів і французького франка.
Після закінчення Другої світової війни до 1970-х років використовувалася Бреттон-Вудська система, яка передбачала фіксовану ціну золота (35 доларів США за тройську унцію) і тверді обмінні курси по відношенню до ключової валюти - долара США.
З середини 1970-х років почала формуватися сучасна Ямайська система плаваючих валютних курсів, в рамках якої відношення валют визначається параметрами попиту і пропозиції і може постійно змінюватися. З 2000-х років основний валютною парою, торгується в світі, стала «долар-євро». Також широко використовується квазівалюта SDR, в корзину якої в даний час входять долар США, євро, британський фунт стерлінгів, японська єна і китайський юань, які разом зі швейцарським франком розглядаються як основні валюти світу, водночас основною з них «з великим запасом» , як і раніше, залишається долар США
Потенційні результати
З огляду на різні причини в даний час долар США залишається основною валютою, що використовується в міжнародних розрахунках та формуванні валютних резервів центральних банків різних країн світу, я його питома вага в останні десятиліття коливається від 60% до 70%; англійська мова завоювала репутацію універсальної мови бізнесу, сформувавши абсолютну більшість міжнародної економічної і фінансової термінології, та широко використовуються в стандартах міжнародних розрахунків; казначейські облігації США вже давно стали символом «тихої гавані» для інвесторів, найзахищенішим активом в світі, що приносить порівняно невеликий, але стабільний дохід.
Часткова або повна відмова від розрахунків американськими доларами, звичайно ж, можлива, проте це викличе додаткові складнощі та витрати, параметри яких залежатимуть від масштабів дедоларизації. Чи хочуть покупці російських товарів, передусім вуглеводневих ресурсів, переходити на розрахунки в рублях або іншій валюті без надання їм будь-яких поступок? Навряд чи, тому що їм необхідно буде здійснювати подальший обмін, що призведе до збільшення витрат. Якщо ж це все-таки станеться, то стане символом подальших намірів з боку Росії у політичній та економічній конфронтації з «Західним світом».
Міжнародна торгівля вже досить давно функціонує на основі досить вільного прийняття рішень незалежно від політики тих чи інших держав, а питома вага розрахунків в рублях є вкрай низькою. Тому подібне рішення матиме серйозний вплив саме на російських виробників, інвесторів і населення.
Населення Російської Федерації добре пам'ятає, що саме долар США в умовах економічних і політичних потрясінь є надійним інструментом заощадження багатства, і тому навряд чи масово перейде на добровільну заміну доларів на рублі або юані, які, окрім як у прикордонних районах, мало хто бачив. Також мільйони російських туристів (у разі відсутності обмежень у цій сфері) потребуватимуть значних обсягів доларів і євро при прийнятті рішень про проведення відпустки за кордоном.
Можливі обмеження валютних операцій та повернення раніше оформлених валютних депозитів в рублях або іншій валюті здатні підірвати довіру до банківської системи, економічної політики держави та викликати чергову валютну кризу, в результаті якої знизяться доходи населення, вартість нерухомості та інших активів, що потенційно призведе до істотного зниження добробуту громадян.
Доктор економічних наук, професор Сергій Колодій
