РФ розчарувалась твердою принциповою позицією Зеленського: головне з інтерв’ю глави МЗС України
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко оцінив результати «нормандської зустрічі» у Парижі, назвав три критерії прогресу саміту та описав подальший план дій України.
В інтерв’ю «УНІАН» глава МЗС прокоментував підготовку до зустрічі президента України Володимира Зеленського із Дональдом Трампом та переговори українського лідера з Володимиром Путіним.
Про прогрес «нормандської зустрічі» свідчитимуть три події, які мають завершитись до кінця 2019 року: обмін «усіх на усіх», стабільне припинення вогню на усій лінії зіткнення (про деталі мають оголосити 20 чи 21 грудня), доступ Червоного Хреста в ОРДЛО для розслідування місцезнаходження 500 осіб, які вважаються зниклими безвісти.
Тристороння контактна група у Мінську повинна визначити дату оголошення перемир’я та час верифікації процесу місією ОБСЄ до кінця грудня.
РФ може маніпулювати списками утримуваних осіб на обмін. Нинішній обмін потребує більшої гнучкості, кількість людей буде нерівною. Ситуація ускладнюється залученням представників терористичних угруповань на Донбасі. «Ми готові до дуже серйозних компромісів, щоб забрати максимальну кількість наших людей». Попередній обмін передбачав звільнення ув’язнених із російських в’язниць, а зараз ідеться про арештантів у Криму, РФ та в ОРДЛО.
Україна визначила три додаткових ділянки для розведення військ на Донбасі, готуються альтернативи та можливі комбінації. Ділянки буде узгоджувати підгрупа ТКГ, хотілось би здійснити це на засіданні 18 грудня. Пріоритетними стануть ділянки з великим гуманітарним значенням, де сконцентровано населення та можна відкрити КПВВ.
Перший новий КПВВ буде відкрито у Золотому. Але на стороні ОРДЛО не проведено необхідних робіт. «Я не виключаю ні пасажирського, ні вантажного сполучення» на пунктах пропуску.
«Формулу Штайнмайєра» найімовірніше впишуть у новий закон про особливий статус Донбасу. Її форму можуть змінити, але головне – зберегти ідею, погоджену у ТКГ. Для реалізації «Формули Штайнмаєйра» слід прийняти закон про вибори на Донбасі та провести вибори, які відповідатимуть Копенгагенським критеріям, зокрема, безпековій ситуації.
Якщо контроль України над кордоном з РФ на Донбасі не буде узгоджено, наступна зустріч «нормандської четвірки» усе одно відбудеться. Саміт планується провести у квітні у Берліні.
Мінські угоди слід адаптувати до сьогодення мінімум через «термінологічні і хронологічні недоліки». «На сьогодні, ні в Україні, ні у РФ, ні у світовій спільноті немає готовності до повного перегляду Мінських домовленостей».
Перша зустріч Зеленського та Путіна була намацуванням позицій. РФ очікувала надмірної гнучкості нового президента, але Україна чітко стояла на своїх «червоних лініях». Тож російська сторона залишилась розчарованою «твердою принциповою позицією Зеленського і його команди».
Дипломатичні радники і глава МЗС працюють над зустріччю президента США Дональда Трампа та Зеленського у Білому домі. Доки не завершиться розслідування щодо імпічменту, це питання не доцільне. «Україна просто чекає запрошення. Нас нічого не стримує від того, щоб заправити літак і вирушити».
Під час візиту глави МЗС РФ Сергія Лаврова у Вашингтон після зустрічі «нормандської четвірки» сторони обговорювали і Україну. Сама поїздка у цей день є випадковим збігом.
Україні важливий канал зв’язку із США, який раніше відбувався через спецпредставника Держдепу Курта Волкера. Останній раніше комунікував із помічником Путіна Владиславом Сурковим. «Ми відчуваємо дефіцит цієї роботи зі сторони США, і хотіли би, щоб ця посада була зайнята в будь-якій формі, як можна швидше».
Проблема окупації Криму не передбачена Мінським форматом, заручником якого є Україна. Київ підіймає це питання паралельно з Донбасом, але Донбас є більш пріоритетним, бо там гинуть люди. Пропонувалась низка форматів для обговорення деокупації Криму, але «вони не знайшли реалізації ні в рамках ОБСЄ, ні в рамках ООН».