Росія пригрозила Вірменії перекрити дешевий газ
Росія пригрозила Вірменії зупинити пільгові поставки газу, нафти та алмазів, якщо Єреван продовжить рух до Євросоюзу.
Про це повідомляє агентство panorama.am з посиланням на речниця МЗС РФ Марію Захарову.
У Москві прямо дали зрозуміти: подальше зближення Вірменії з ЄС може коштувати країні чинних економічних домовленостей із Росією. Йдеться про угоду, яка дозволяла Вірменії отримувати російський газ та нафтопродукти без експортних мит.
За словами Захарової, російське посольство в Єревані вже передало вірменській стороні офіційний лист від міністра енергетики РФ Сергія Цивільова. У документі сказано, що Москва може в односторонньому порядку призупинити або повністю денонсувати угоду від 2 грудня 2013 року. Саме ця угода багато років забезпечувала Вірменії пільгові умови постачання газу, нафтопродуктів і необроблених алмазів із Росії. Вона була одним із кроків на шляху вступу країни до Євразійського економічного союзу, до якого також входять Росія, Білорусь, Казахстан і Киргизстан.
За умовами домовленостей, Росія постачала Вірменії газ та паливо за спеціальними умовами й без експортного мита. При цьому Єреван не мав права перепродавати ці ресурси третім країнам.
У Кремлі не приховують, що питання тепер напряму пов’язують із європейським курсом Вірменії. Москва фактично дала зрозуміти: або співпраця в межах російських союзів, або перегляд економічних преференцій. Ще у квітні президент РФ Володимир Путін під час зустрічі з прем’єром Вірменії Ніколом Пашиняном наголошував, що Росія продає Вірменії газ по $177,5 за тисячу кубометрів. Для порівняння, за його словами, у Європі ціна тоді сягала близько $600.
Останні місяці Вірменія дедалі активніше демонструє готовність зближуватися з Євросоюзом. На цьому тлі відносини між Москвою та Єреваном залишаються напруженими. Російська сторона неодноразово критикувала вірменську владу за контакти із Заходом і заяви про можливу євроінтеграцію. Офіційної відповіді уряду Вірменії на нові погрози Москви наразі немає.
У Євросоюзі обговорювали можливе призначення спеціального посередника для контактів із Росією, і серед головних кандидатів опинилася Ангела Меркель. Разом із нею розглядають також Маріо Драгі та Александра Стубба, однак остаточного рішення поки немає через суперечки серед дипломатів. Частина держав вважає таку ініціативу ризикованою поступкою Кремлю, тоді як інші бачать у ній прагматичний інструмент на тлі зменшення ролі США як головного посередника.
