Російське вторгнення в Україну: як реагують ринки
Вторгнення країни-агресора в Україну затьмарило інші світові події минулого тижня, які могли вплинути на ринки.
Про це повідомляє ICU. Подальша ринкова динаміка здатна змінюватися надзвичайно швидко залежно від військових дій, інтенсивності впливу західних санкцій проти РФ і подальших перемовин.
Вторгнення в Україну обумовило змішану реакцію ринків
На тлі загрози вторгнення РФ провідні світові фондові індекси втрачали свою вартість упродовж перших трьох днів минулого тижня, й тривали до факту початку війни та запровадження Заходом першого пакету санкцій.
Для більшості інвесторів санкції здалися надто м’якими, до того ж після реалізації найгірших очікувань деякі учасники ринку вирішили, що котирування сягнули достатньо привабливих рівнів для купівлі. Перспективи переговорного процесу між Україною та РФ обнадіяли ринки підштовхнувши їх до ще більшого зростання в п’ятницю.
Провідні фондові індекси світу у підсумку закінчили тиждень зі змішаною динамікою, зазначають в ICU. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite зросли на 0.8% і 1.1% відповідно. Водночас європейський індекс Euro Stoxx впав на 1.6%, а глобальний FTSE All-World на 0.7%. Індекс долара США DXY та дохідності десятирічних казначейських облігацій США ще підросли неістотно, до 96.6 та 1.96% відповідно. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, впав на 2.1% до 100.7. Російський індекс RTS за тиждень обвалився на 32.7%.
Рисунок 1 – Ключові світові фондові індекси, 1.01.2021=100
Джерело: ICU. Bloomberg.
Ціни на сировинних ринках відреагували на війну майже одностайним зростанням, за винятком свинцю (0%), міді (-1%) і залізної руди (-1%). Вже черговий раз найбільше зростання показали ціни на природний газ (+18%) і енергетичне вугілля (+9%).
Рисунок 2 – Тижнева динаміка основних цін на сировину, %
Джерело: ICU. Bloomberg.
Аналітики ICU зазначають, наразі ринки стикаються з величезною невизначеністю у розвитку подальших подій. Спроби ринкових гравців розмістити в активи з розрахунком на подальше відновлення їх вартості можуть виявитися надзвичайно передчасними. За вихідні західні країни врешті наважилися до застосування значно жорсткіших санкцій проти РФ, у тому числі відключення від платіжної інформаційної системи SWIFT, яке може завдати серйозних втрат не тільки російській, але й глобальній економіці.
Утім, можливе обмежене застосування відключення SWIFT лише до низки російських банків значно обмежить ефективність цих заходів.
Нагадаємо, сьогодні Євросоюз погодив відключення від системи SWIFT низку російських банків, зокрема, ВТБ, Росія, Откритіє, а також Новікомбанк, Промсв’язьбанк, Радкомбанку та ВЕБ РФ.
В ICU зазначають, найпотужнішим обмежувальним заходом фактично стало заморожування активів Центробанку РФ, номінованих у доларах США та євро, що унеможливлює здійсненню інтервенцій на валютному ринку.
Захмарні дохідності єврооблігацій
Початок повномасштабних воєнних дій РФ в Україні призвів до захмарного зростання дохідностей єврооблігацій як України, так і Росії.
Рисунок 3 – Криві дохідностей українських єврооблігацій
Джерело: ICU. Bloomberg.
Дохідності українських паперів стрімко зросли до 180% для облігацій із погашенням у 2022 році, за випуском із погашенням наступного року до 78%. За найдовшими, з погашенням у 2033 році дохідності зросли – до 23.2%. Однак вже ввечері 24 лютого ситуація на ринках почала змінюватися. Після оголошення перших санкційних рішень, дохідності українських єврооблігацій почали знижуватися, а от за російськими паперами, навпаки, зростати. Відтак у п'ятницю ринки закрилися з дохідностями за українськими єврооблігаціями вже на рівні 19-103%, а от за російськими з погашенням у квітні цього року зросли до 57%.
Рисунок 4 – Дохідності окремих єврооблігацій України
Джерело: ICU. Bloomberg.
Аналітики ICU зазначають, враховуючи продовження військової агресії проти України, дохідності й надалі визначатимуться виключно динамікою воєнних дій та ходом переговорів із країною-агресором, перший раунд яких минув безрезультатно. Для ринку позитивним сигналом може стати вчасна сплата Україною купону за єврооблігаціями, що продемонструє інвесторам готовність країни виконувати свої зобов'язання навіть у такий складний період.
Обмеження операцій з валютою
Російське вторгнення в Україну змусило НБУ вжити низку неординарних заходів щодо операцій з іноземною валютою.
Згідно з повідомленням регулятора, з 24 лютого 2022 року в Україні було запроваджено низку тимчасових рестрикцій, зокрема, призупинено роботу валютного ринку України, крім операцій із продажу іноземної валюти клієнтами. Також Нацбанк зафіксував офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 24 лютого 2022 року.
Також положенням від 24 лютого обмежено зняття готівки з рахунку клієнта банку обсягом понад 100 тис. грн на день. Окрім цього заборонено видачу готівкових коштів із рахунків клієнтів в іноземній валюті, крім пов'язаних із мобілізацією та окремих дозволів Нацбанку. Регулятор також запровадив мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів. Зупинене здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, яка здійснила військову агресію проти України.
В межах згаданої Постанови, банкам – емітентам електронних грошей – наказано призупинити здійснення їх випуску, поповнення електронних гаманців, розповсюдження електронних грошей.
В ICU зазначають, для забезпечення надійного та стабільного функціонування фінансової системи країни та максимального забезпечення діяльності Збройних Сил України, а також безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, Нацбанк був змушений запровадити відповідні заходи. Нині ще рано прогнозувати, коли Нацбанк може перейти до часткового пом’якшення запроваджених обмежень. Подальші рішення регулятора будуть визначатися виключно динамікою відновлення Україною контролю над своєю територією.