Кримська платформа є гарною ідеєю і добре, що такий міжнародний форум нарешті був створений. Однак подальша його ефективність буде залежати від впровадження повноцінного формату роботи на практиці. Найближчими тижнями офіційний Київ має ефективно запустити систему платформи і наповнити її практичним змістом. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Ігор Рейтерович.
На думку експерта, створення такого форуму було необхідне і «добре, що це нарешті сталося». Аналітик зазначив, що кожний учасник мав власні пріоритети і бачення, що і як треба робити після установчого саміту Кримської платформи. В цьому контексті, вважає політолог, подальша доля й ефективність цієї ініціативи, переважно буде залежати від дій української влади.
Ігор Рейтерович зазначив, що саміт мав «гарну організацію, картинку і позитивні відгуки у ЗМІ». Однак політолог вважає усе це недостатнім, адже «тепер Києву слід продемонструвати практичну роботу і наповнити її практичним змістом».
На думку експерта, усі заплановані президентом кроки, Україна повинна реалізувати впродовж двох – максимум трьох тижнів. Якщо цього не станеться, то аналітик не виключає повторення ситуації, що відбулася з Центром протидії інформації, «який з дуже великою помпою створювали, але який взагалі невідомо чим займається».
Політолог не прогнозує серйозних негативних наслідків для європейських держав, що відвідали установчий саміт Кримської платформи. Заяви МЗС РФ про імовірне запровадження санкцій, експерт вважає «не більше, ніж заявами, які регулярно робить Росія», які ніяк не відіб’ються на конкретних взаємовідносинах між Росією і тими чи іншими європейськими країнами.
«Кримська платформа» – міжнародний переговорний майданчик для координації дій світової спільноти з деокупації Криму, а також захисту прав та інтересів кримчан. Про створення форуму вперше заявив президент Володимир Зеленський у вересні 2020 року під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
23 серпня 2021 у Києві відбувся інавгураційний саміт Кримської платформи. У зустрічі взяла участь рекордна кількість учасників – 46 країн. Серед них представники США, всі члени ЄС, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Зокрема, дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністри, 14 голів МЗС, а також інші політики і посли. Таким чином, у саміті взяли участь всі країни ЄС і НАТО, країни G7 у повному складі та країни Нормандського формату, за винятком РФ.
Учасники саміту підписали Спільну декларацію, в якій підтвердили підтримку територіальної цілісності України, засудили тимчасову окупацію Криму, та закликали РФ до участі в діяльності Кримської платформи.
Верховна Рада на позачерговій сесії 23 серпня ухвалила звернення, в якому закликала світ посилити міжнародне співробітництво у рамках Кримської платформи для звільнення тимчасово окупованого півострова.
У Києві відкрили Національний офіс Кримської платформи. Він запрацював на базі представництва президента в Криму. Установа надаватиме ініціативі консалтингову, експертну й інформаційну підтримку.
Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав саміт Кримської платформи «порожньою русофобською акцією». А представник російського МЗС Марія Захарова зазначила, що Росія розглядає участь окремих країн і міжнародних організацій у Кримській платформі, як посягання на свою територіальну цілісність. У відомстві анонсували наслідки для деяких держав, які підтримали та відвідали саміт.