Намір виконуючого обов’язки президента Білорусі Александра Лукашенка застосувати армію проти мітингувальників, є «профілактичною погрозою», адже військові не завжди готові стріляти у беззбройних людей. Водночас, Москва намагається використати ослаблення Лукашенка, аби нав’язати йому власні умови і втягнути країну у новий інтеграційний проект з РФ. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Експерт вважає заяву Лукашенка про намір застосувати військо проти мітингувальників, «профілактичною погрозою». Аналітик переконаний, що в.о. президента буде застосовувати силу в останню мить, оскільки, як свідчить міжнародний досвід, «на відміну від міліцейського чи поліцейського спецназу, армійські підрозділи не завжди хочуть використовувати зброю проти своїх громадян».
«Генерали і керівники армії можуть казати що завгодно, але коли віддається наказ стріляти у мирних беззбройних людей, виникає серйозна психологічна проблема і військові можуть відмовитися це робити. В Україні така ситуація була – навіть на рівні генералітету військові не хотіли втручатися у наші внутрішні політичні конфлікти. Тому заява Лукашенка про застосування армії – це просто погроза. Плюс, пропагандистське використання теми зовнішньої загрози, нагнітання «політичної істерії» в країні, аби, з одного боку, налякати тих, хто коливається, мобілізувати своїх прихильників і попередити опозицію, що він готовий використати проти неї армію. Я думаю, що все ж таки, якщо військовим і віддадуть наказ придушити протести, це буде робитися в останню мить, коли Лукашенко вже не матиме іншого виходу. І тоді він буде звертатися не лише до власної армії, а, передусім, до росіян»
політологПолітолог зазначив, що наслідки зупинки білоруських підприємств і заводів, які оголосили страйк, можуть бути різними, адже для Білорусі це відбувається уперше. Експерт нагадав, що в нинішніх страйках беруть участь не усі робітники, а влада на такі ситуації традиційно реагує використанням штрейкбрехерів, арештами чи репресіями організаторів страйків, що уже відбувається.
«Якщо команді Лукашенка вдасться залякати людей, якщо почнуть використовувати штрейкбрехерів серед працівників цих підприємств, або залучати їх з інших підприємств чи навіть інших країн, тоді це може викликати обурення з боку працівників білоруських підприємств. Хтось з робітників навіть може погодитися працювати. Ситуація може розвиватися по-різному. Однак більшість спостерігачів зазначають, що останні дні в Білорусі – це своєрідна «точка зламу»: хто візьме гору – або зірветься Лукашенко, або опозиція перейде у більш рішучий наступ»
Крім того, Володимир Фесенко переконаний, що Росія не відмовилася від підтримки Александра Лукашенка. Аналітик нагадав, що за останній рік, особливо за останні 9 місяців, рівень довіри Кремля до нині в.о. президента, суттєво знизився. Водночас, політолог зазначив, що «слід розуміти одну річ, яку не дуже розуміють в Україні: Москва боїться «ланцюгової реакції», що хвиля протестів з Білорусі може перекинутися на Росію, адже перемога вуличної опозиції – це поганий приклад». З огляду на цей факт, експерт переконаний, що Кремль не прагне зберегти, підтримати чи навіть замінити Лукашенка, а максимально послабити його вплив на ситуацію в Білорусі, аби нав’язати вигідні умови.
Однією з головних умов, аналітик назвав прагнення втягнути Білорусь у своєрідний інтеграційний проект з Росією.
«Лукашенко має погодитись саме на російські умови. Він не погодився на них наприкінці минулого року, впродовж цього року, а зараз, під тиском Москви, він може погодитись, йому можуть щось пообіцяти взамін. Уже є інформація, що йому обіцяють посаду секретаря державної Ради союзної держави, а Білорусь очолить інша людина і це своєрідний перехідний період. Це може бути однією з умов РФ, не обов’язково пропонуватиметься саме така посада. Щоб спочатку Лукашенко підписався під певні умови інтеграції Білорусі, а вже потім РФ керувала цим процесом. Інша річ, що реалізація такого плану може викликати нове збурення і розколоти лави білоруської опозиції, бо не всім у Білорусі це сподобається. Адже єдине, що її зараз об’єднує – це протест проти Лукашенка, бажання усунути його від влади й обумовити політичні зміни в країні. А Росія зараз спробує взяти цю ситуацію під контроль. І можливо, не відразу, а поступово замінити Лукашенка, надавши йому одночасно гарантії безпеки і яку-небудь почесну посаду»
Нагадаємо, після президентських виборів у Білорусі, що відбулися 9 серпня, в країні щодня відбуваються масові акції протесту. Громадяни вважають сфальсифікованими результати виборів, за якими Александр Лукашенко набрав 80,23% голосів, і вимагають нового голосування. Більшість підприємств у Республіці оголосили безстроковий страйк.
У суботу, 22 серпня, Олександр Лукашенко доручив закрити підприємства, які оголосили страйк. Він також привів Збройні сили Білорусі у повну бойову готовність на західному напрямку і заявив, що ухвалює таке рішення вперше за 25 років. На його думку, до внутрішньої ескалації в країні додався зовнішній фактор у вигляді «серйозного ворушіння військ НАТО в безпосередній близькості від кордонів на території Польщі і Литви».
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що протести у республіці можуть перерости у громадянську війну чи воєнний конфлікт, тому в разі потреби, армія буде використовувати зброю на ураження.
Лукашенко ефектно прибув до Палацу незалежності у Мінську, яку оточили мітингувальники – він висадився з гелікоптера з автоматом у руці.
Тим часом видання Bloomberg повідомило, що Лукашенко втратив авторитет як партнер, здатний домовлятися про угоди з Москвою, тому в Кремлі його вважають «токсичним».
