$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+12° Київ +11° Варшава +18° Вашингтон
Росія намагається використати конфлікт у Нагірному Карабасі для легалізації незаконної анексії Криму

Росія намагається використати конфлікт у Нагірному Карабасі для легалізації незаконної анексії Криму

07 Жовтня 2020 15:45

Російська Федерація намагається використати загострення конфлікту в Нагірному Карабасі для усунення незручного режиму Ніколи Пашиняна у Вірменії. Одночасно Кремль спробує перенести переговори з врегулювання конфліктів у Карабасі та на Донбасі з Мінська до Ялти. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

Експерт нагадав, що президент Азербайджану Ільхам Алієв та представники Росії одночасно заявили про те, що Мінська група ОБСЄ (Росія, США, Франція), яка займається врегулюванням Карабахського конфлікту, фактично вичерпала свої можливості. Зокрема, Алієв заявив, що три країни можуть продовжити роботу, якщо збережуть нейтралітет і озвучив вимоги припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Аналітик звернув увагу на той факт, що Азербайджан здійснює військовий наступ на території невизнаної Республіки Арцах (вірменськ. «Нагірний Карабах») за повного невтручання й відсутності реакції Російської Федерації, що лише підігріває ескалацію війни. При цьому Ільхам Алієв, Дмитро Пєсков та інші офіційні особи Кремля, одностайно назвали режим Ніколи Пашиняна у Вірменії ставлениками Джорджа Сороса й активно «розповсюджують мантри про «кольорові» революції».

Експерт переконаний, що Росію не влаштовує нинішня ситуація у Вірменії. Він припускає, що до нинішнього воєнного загострення у Нагірному Карабаху причетний Кремль – таким чином Москва хоче домогтися поразки Вірменії, спровокувати політичну дестабілізацію всередині країни й усунути політичний режим Пашиняна.

У цьому контексті, Дмитро Снєгирьов переконаний, що Росія та Азербайджан намагаються використати нинішнє воєнне загострення, аби дискредитувати переговорні майданчики у Мінську як з врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, так і з врегулювання ситуації на Сході України.

«Чим це загрожує Україні? Торпедується дипломатичний майданчик, на якому ведуться переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Нагадаю, переговори з врегулювання конфліктів на пострадянському просторі, за дивним збігом обставин, сконцентровані у Мінську – столиці Республіки Білорусь. Як з врегулювання ситуації на Донбасі, так і в Арцаху. Відповідно, може поставитися під сумнів можливість проведення дипломатичного врегулювання і взагалі можливості країн Заходу впливати на ситуацію – передусім Франції та Сполучених Штатів, як країн-гарантів. Тобто, Кремль таким чином закладає підвалини для зміни переговорного майданчику»

Дмитро Снєгирьов

політичний експерт


Експерт зазначив, що одночасно із заявами Баку і Москви про неефективність переговорів Мінської групи ОБСЄ, представники Кремля запропонували перенести переговори з врегулювання конфлікту в Арцаху, в Ялту – на територію незаконно анексованого Криму. Аналітик переконаний, що якщо Азербайджан, Вірменія і, в першу чергу, Франція, погодяться на т.зв. «Ялтинський формат», це фактично легітимізує військову і політичну присутність Росії на території тимчасово окупованого Криму. Тобто, це стане де-юре і да-факто визнанням того, що Крим є територією Російської Федерації, а не тимчасово окупованою територією України.

«У цьому і полягає російський план. Спровокувати ескалацію конфлікту в Арцаху, домогтися воєнної поразки Вірменії. Це дестабілізує ситуацію в країні та призведе до зміни режиму Ніколи Пашиняна. Коли це станеться, Росія виступить у ролі миротворця, і запропонує перенести переговори по Карабаху з Мінська до незаконно анексованого Криму. Тобто, це такий довготривалий дипломатичний хід РФ. Не слід забувати, що Кремль одночасно працює по кількох дипломатичних цілях. У Москві чудово розуміють, що Україна або торпедує, або модернізує переговори ТКГ з врегулювання конфлікту на Донбасі. Тому РФ грає на дискредитацію дипломатичних переговорів на Мінському майданчику. І не лише по Карабаху, а й по Донбасу. Одночасно, Кремль намагається знизити суб’єктність країн Заходу в переговорному процесі, та підвищує суб’єктність Росії, як держави, яка виконує роль миротворця з врегулювання ситуації на пострадянському просторі»

Дмитро Снєгирьов,

політичний експерт


У цьому контексті, Дмитро Снєгирьов не виключає, що Москва реалізовує сценарій, коли Азербайджану дозволять захопити силовим шляхом сім азербайджанських районів, які перейшли під контроль армії невизнаної Республіки Арцах під час вірмено-азербайджанського конфлікту на початку 90-х років минулого століття.

«Збройні сили Азербайджану займають ці сім районів, але не просуваються вглиб невизнаної Республіки Арцах. Опісля в країні проводиться інформаційна кампанія з вихваляння воєнних перемог режиму Алієва й успішного повернення біженців в деокуповані райони. А Росія виступить у ролі миротворця, який не допустив окупації Азербайджаном усієї території Арцаху. Скоріш за все, такий сценарій вже реалізовується, адже він цілковито задовольняє Азербайджан, Туреччину і Російську Федерацію. Тобто, беруться під контроль лише сім внутрішніх районів Азербайджану, які, до речі, сьогодні є монотериторією – територією, яку населяють виключно етнічні вірмени»

Дмитро Снєгирьов,

політичний експерт


Експерт переконаний, що на тлі ймовірних воєнних перемог Азербайджану за підтримки Туреччини, відбудеться зростання пантюрських настроїв у закавказькому регіоні, що автоматично підвищує дипломатичні ставки Анкари. Аналітик не виключає, що такий розвиток подій дозволить Туреччині скористатися імовірним переносом переговорів з Мінська на територію незаконно анексованого Криму задля досягнення власних політичних цілей.

«Офіційні особи МЗС Туреччини неодноразово заявляли, що для Анкари головним у ситуації з Кримом є доля дружнього кримськотатарського народу. Відповідно, якщо Росія погодиться надати кримським татарам якщо не національну, а хоча б культурну автономію, Туреччина може переглянути свою позицію щодо визнання незаконної анексії Криму та підтримки територіальної цілісності і суверенітету України. Тобто, сьогодні Туреччина є стратегічним партнером України, але одного дня може закінчитися і Київ виявиться не готовий до різкої зміни на зовнішньополітичному напрямку»

Дмитро Снєгирьов,

політичний експерт


Крім того, Дмитро Снєгирьов зазначив, що питання територіальної цілісності Вірменії та України дивним чином пов’язані з відновленням постачання російської нафти до Туреччини. Експерт повідомив, що розташований в Ізмірі найбільший нафтопереробний завод Star азербайджанської фірми SOCAR, два місяці поспіль відмовляється купувати російську нафту і віддає перевагу іракській та норвезькій сировині. Аналітик припускає, що питання відновлення постачання енергоносіїв РФ до Туреччини, а також контроль за газо- і нафтовими родовищами Азербайджану, і є предметом вищеописаних домовленостей між двома країнами.

«Фактично в обмін на вирішення енергетичних питань, вирішується питання окупації сімох внутрішніх районів Азербайджану, які внаслідок вірмено-азербайджанської війни відійшли під контроль Арцаху. Не виключено, що предметом торгу буде проведення тієї ж самої мирної конференції на території незаконно анексованого Криму з подальшою зміною риторики Туреччини щодо питань територіальної цілісності і суверенітету України. У мене немає сумнівів, що Азербайджан приїде в анексований Крим на таку конференцію. Водночас, Кремль буде чинити шалений тиск на Нікола Пашиняна, одним з факторів буде наявність російської військової бази в Гюмрі. Загроза подальшого наступу Збройних сил Азербайджана вглиб Арцаху та Вірменії, змусить Пашиняна приїхати до Криму. Плюс Туреччина. Присутність цих двох-трьох країн, уже стане сигналом до визнання фактичної легітимної присутності РФ на тимчасово окупованому півострові. Тобто, довкола нинішнього конфлікту у Нагірному Карабасі, сьогодні йдуть торги. І вони прив’язані до питань територіальної цілісності Вірменії та України»

Дмитро Снєгирьов,

політичний експерт


Нагадаємо, 27 вересня Карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Вірменія й Азербайджан звинуватили одне одного в наступальних діях і ракетному обстрілі житлових кварталів у Нагірному Карабасі й прилеглих територіях.

В результаті боїв постраждали «столиця» Нагірного Карабаху Степанакерт й інші населені пункти. Повідомляється про 14 поранених і 12 загиблих, самопроголошений Нагірний Карабах заявив про 16 постраждалих цивільних і 100 військових. Вірменія, Азербайджан і Нагірний Карабах ввели воєнний стан і оголосили мобілізацію.

На тлі ескалації конфлікту, Туреччина оголосила про підтримку Азербайджану. США засудили загострення між Вірменією й Азербайджаном і застерегли від втручання у конфлікт «зовнішніх сторін».

Тим часом Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан готовий припинити бойові дії, якщо Вірменія повністю виведе свої війська з території Нагірного Карабаху. Він підкреслив, що ця позиція заснована на принципах міжнародного права.

Алієв також закликав Єреван вибачитися перед народом Азербайджану і публічно заявити, що Карабах – це не Вірменія. Тільки після цього, за його словами, можна повернутися за стіл переговорів.