Росія всіляко намагалася зірвати обмін полоненими між Україною та «Л/ДНР»

Спецслужби Росії неодноразово втручалися у процес підготовки обміну полоненими між Україною й ОРДЛО і намагалися зірвати його, зокрема, розпалюючи в українських ЗМІ тематику «зради» через включення до обміну бійців спецпідрозділу «Беркут».

Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

Однією з головних проблем звільнення й обміну причетних до розстрілу «Євромайдану» співробітників «Беркуту», експерт вважає той факт, що за 5 років судової тяганини бійцям так і не були оголошені вироки, а засідання судів постійно затягувалися і переносилися. Крім того, за словами аналітика, під час останнього судового засідання суддя зазначив, що наразі не було проведено експертизи, яка показала би, чи стріляли зі зброї беркутівців, чи ні. Таку експертизу ще належить провести.

Рішення про обмін бійців скандального спецпідрозділу експерт пояснив тим, що в списках українських заручників були присутні бійці 8-го полку Сил спеціальних операцій (ССО), які були затримані й утримувалися на території «ЛНР» і «ДНР».

«Двоє бійців ССО утримувалися в «ДНР» з 2015-го року, а бійці 8-го полку ССО були затримані в Луганську у лютому 2017-го року. Терористична сторона розглядала цих заручників рівноцінними для обміну на співробітників «Беркуту». І тут знову недопрацювання людей, які займалися інформаційним супроводом обміну полоненими. Жодної «зради» з боку Офісу президента не було. В ОРДЛО розглядали бійців ССО не як людей, які приїхали на тимчасово окуповану територію виключно з гуманітарною метою, а сприймали їх як організаторів конкретних диверсійних актів. Примітно, що за останні роки наша влада неодноразово відхрещувалася від цих військовополонених. Тож слід говорити і про це для спростування ось цієї хвилі «зради», яка начебто відбулася в процесі обміну бійців «Беркуту»»

Водночас той факт, що Україні були повернуті полонені, які потрапили в полон нещодавно, а за ґратами ОРДЛО досі лишаються військові, які перебувають там з 2014-го року, на думку Дмитра Снєгирьова, свідчить про намагання російської сторони штучно розпалити конфлікт в українському суспільстві. На його думку, цю тезу штучно закинули у ЗМІ для того, аби поставити під сумнів якість списків, запропонованих терористами українській стороні, на які вона погодилася. Тобто, переконаний експерт, українські ЗМІ таким чином фактично грали за темниками російських спецслужб, що «викликає багато запитань».

Крім того, аналітик зазначив, що в процесі обміну полоненими проявився і фактор впливу кримінального світу й спецслужб РФ на режимну Пенітенціарну систему України.

«43 включених до обміну диверсантів і бойовиків, спочатку відмовилися повертатися в ОРДЛО, а потім раптово погодилися. Це свідчить про наявність фактору т.зв. «зовнішнього примусу». Інцидент дивним чином співпав по часу з іншою подією – 10 грудня в Луганській області була затримана довірена особа російського злодія в законі Гулі Бакінського, і саме після цього 43 бойовики відмовилися іти на обмін. Це дає підстави говорити про втручання т.зв. «злодіїв у законі» і російських спецслужб у процес обміну заручниками. І так само це породжує питання про надійність Пенітенціарної системи України в протидії російському злочинному світу і ФСБ РФ. Якщо ми не можемо забезпечити відповідну безпеку в закритих режимних об’єктах, які відносяться до спецконтролю як Пенітенціарної системи, так і оперативних співробітників СБУ, то це велике питання і проблема для України. Як би там не було, факт втручання ззовні відбувся, був зафіксований і усе це свідчить про те, що Росія всіляко намагалася зірвати або відтермінувати обмін полоненими»

Нагадаємо, 23 грудня Тристороння контактна група (ТКГ) у Мінську домовилася про обмін ув’язненими у форматі «усіх встановлених на усіх встановлених» до кінця 2019 року.

Обмін відбувся 29 грудня у пункту пропуску Майорське. З полону терористів були звільнені 76 осіб (12 військовослужбовців і 64 цивільних), а Україна передала в ОРДЛО 124 ув’язнених. Серед тих, хто повернулися з полону, зокрема, журналіст «Радіо Свобода» Станіслав Асєєв, блогер і викладач Олег Галазюк, учасник битви за Донецький аеропорт Богдан Пантюшенко, військовослужбовці Іван Дєєв, Олександр Коріньков, Сергій Глондар.

Служба безпеки України оприлюднила повний список звільнених в рамках обміну полоненими.

Процес обміну супроводжувався акціями протесту проти видачі бойовикам п’яти екс-співробітників спецпідрозділу «Беркут», яких звинувачують у розстрілах на Майдані під час Революції Гідності. Мітинги відбулися біля Лук’янівського СІЗО в Києві та в центрі Львова.

В Офісі президента не виключили, що наступний обмін полоненими, може відбутися до кінця зими 2020-го року.