Акції протесту в Казахстані були частково спровоковані Росією. Агресор використав мітинги та введення військ ОДКБ для підготовки запланованих переговорів зі США і НАТО, посилення військово-політичного впливу у регіоні й ослаблення позицій України на міжнародній арені. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
На думку експерта, протести в Казахстані з самого початку були інспіровані Росією. Про це свідчить занадто узгоджений характер дій т.зв. «протестувальників», їхня кількість та синхронний виступ у декількох місцях одночасно. Аналітик переконаний, що в Казахстані давно були організовані «сплячі ячейки», які були готові «скоординовано організувати протести в потрібний час «Ч»».
«По-перше, момент для протестів був обраний не випадково – напередодні зустрічей у форматі «Росія – США» і «Росія – НАТО». По-друге, перекидання військ ОДКБ мало показовий характер – це було символічне нагадування країнам НАТО про операцію зі взяття сербами та їхніми союзниками під контроль аеропорту Пріштіна на Балканах у 90-ті роки. По-третє, Росія розглядала декілька сценаріїв подальшого розвитку ситуації в Казахстані, включно з прив’язкою до України і подій 2014 року. Тобто, якщо ситуація з масовими протестами виходить з-під контролю, Кремль планував розіграти карту «захисту російськомовного населення» на півночі Казахстану і висунути країні територіальні претензії. Нагадаю, що після відмови екс-президента Назарбаєва визнати Крим російським, Владімір Путін заявив, що взагалі не пам’ятає такої країни, як «Казахстан» в її нинішніх кордонах. І по-четверте, про причетність Москви до протестів свідчить і той факт, що в перші дні заворушень у столиці Казахстану, МЗС Росії заявило про підтримку законних вимог протестувальників»
політичний експертЕксперт переконаний, коли сценарій тривалого розвитку подій провалився, Росія почала другий сценарій – введення військового контингенту ОДКБ. Однак для цього, зазначив аналітик, Кремлю слід було обґрунтувати його перекидання у Казахстан зовнішнім втручанням. Саме так і з’явився «український слід».
Аналітик нагадав, що у російських та українських ЗМІ одночасно з’явилися повідомлення про роботу в Києві штабу т.зв. «казахського опозиціонера» Мухтара Аблязова, про його контакти з українськими спецслужбами і відпрацювання масових заворушень за українським сценарієм – т.зв. «Майдану» в Казахстані з урахуванням місцевої специфіки.
Дмитро Снєгирьов переконаний, що Україна була обрана в якості фактору зовнішнього втручання не випадково, адже таким чином Кремль одразу намагався вирішити декілька геополітичних питань.
«По-перше, українську сторону планували звинуватити в підтримці масових заворушень і заблокувати виконання Казахстаном своїх зовнішньоторговельних зобов’язань – постачання критично потрібного Україні вугілля обсягом 660 тисяч тон. Наразі цей контракт блокується Росією, як країною-транзитером. По-друге, такими звинуваченнями Москва намагалася вдарити по ринку казахського скрапленого газу, доля якого в українській економіці сягає 30%. І по-третє, Росія намагалася дестабілізувати ситуацію в самій Україні – звинуватити Київ у підтримці зовнішніх сил, створенні «штучного заколоту» і «перевороту» в іноземній країні. Кремль готував такий сценарій під зустріч у форматі «Росія-НАТО». Таким чином, Москва створила привід для втручання безпосередньо у внутрішні справи України. До того ж, окрім «штаба Аблязова» у Києві, Росія напряму намагалася звинуватити Україну в фінансовій підтримці казахських протестів. Однак цей план не вдалося реалізувати, більшою мірою через те, що офіційний Київ не коментував події у Казахстані, усвідомлюючи небезпеки і сценарії з боку російської сторони»
Експерт також зазначив, що інформація у ЗМІ про те, що до Казахстану ввели 2 тисячний контингент ОДКБ, не відповідає дійсності. Аналітик нагадав, що за оцінками російської сторони, для перекидання військ було задіяно близько 75 одиниць авіації, зокрема, літаки Іл-76. Залежно від модифікації, такий літак бере на борт від 145 до 225 осіб. Отже, за приблизними підрахунками, кількість військових ОДКБ була суттєво більшою.
Крім того, зазначив Дмитро Снєгирьов, задіяні в якості «миротворців» військові підрозділи, не входять до контингенту країн ОДКБ з російської сторони. Окрім військовослужбовців Ульянівської 31-ї окремої десантно-штурмової бригади, всі інші учасники операції – російські спецпризначенці.
Таким чином, зазначив експерт, використовуючи фактор зовнішнього втручання, Росія фактично отримала юридичні підстави для своєї військової присутності на території Казахстану у вигляді обмеженого військового контингенту.
«Наскільки цей контингент обмежений, покаже час. Однак вже зараз лунають заяви про те, що скоріш за все, російські військові залишаться на території Казахстану, навіть попри стабілізацію ситуації в країні. Таким чином, Росія використала зовнішній фактор, в тому числі український, в якості прикриття безпосереднього військового втручання і розгортання військового контингенту на території Республіки Казахстан»
Нагадаємо, 2 січня в казахському нафтодобувному місті Жанаозен спалахнули масові протести через подорожчання скрапленого газу на 100%. Спочатку мітингувальники вимагали знизити ціни на паливо, а згодом почали висувати політичні вимоги – відсторонення від політики екс-президента Нурсултана Назарбаєва, викорінення корупції та кумівства, будівництва нових фабрик і заводів, а також скорочення безробіття.
5 січня протести спалахнули в інших містах країни – Актобі, Алмати і столиці Нур-Султан. Зокрема, в Алмати почалися жорсткі сутички з поліцейськими. Мітингувальники захопили мерію, а у другій половині дня – місцевий аеропорт. Протести супроводжувалися масовими погромами і мародерствами торгових центрів, ювелірних салонів, аеропортів та інших об’єктів торгівлі.
На фоні протестів, того ж дня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запровадив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султан, а згодом – по всій країні.
6 січня Рада колективної безпеки ОДКБ вирішила направити Колективні миротворчі сили для наведення порядку в Казахстані. Офіційно до країни прибули понад 2 тисячі військових країн-членів блоку.
Загалом, внаслідок масових заворушень по всій країні було затримано близько 8 тисяч осіб.
13 січня почалося офіційне виведення «миротворців» ОДКБ з Казахстану. Водночас, командувач силами блоку Андрій Сердюков заявив, що військовий контингент залишиться в країні на невизначений час.
Додамо, що 12 січня у Брюсселі відбулося засідання Ради Росія-НАТО. Сторони обговорили ситуацію біля українських кордонів, зокрема, загрозу вторгнення РФ та «гарантії безпеки» Кремля щодо нерозширення НАТО на схід.
За підсумками зустрічі, Росія і США домовилися відновити роботу своїх місій у Москві та Брюсселі.
Водночас, США відкинули вимоги РФ про виведення військ і нерозширення НАТО. А представники Росії зазначили, що політика НАТО спрямована лише на стримування Росії і такий стан може призвести до тяжких наслідків для Європи.
