Зростання ліквідності банків та укріплення гривні: поточні тенденції та прогноз фінсектору
У вересні поточний рахунок зведено з дефіцитом (0.5 млрд дол.) через планові виплати з обслуговування реструктуризованих ОЗДП і розширення дефіциту торгівлі товарами. Утім, останній був меншим, ніж рік тому, завдяки швидшому зростанню експорту у порівнянні з імпортом.
Про це повідомляє Нацбанк у макроекономічному та монетарному огляді. Зростання експорту значно прискорилося внаслідок рекордних постачання пшениці та ріпаку нового врожаю разом зі збереженням високих цін на них. Це переважило сповільнення зростання експорту залізних руд унаслідок зменшення постачання та нижчі ціни на них у вересні. Зростання імпорту прискорилося внаслідок як подальшого подорожчання та нарощування закупівель природного газу та вугілля, так і споживчих та інвестиційних товарів, випливає з релізу регулятора.
Подорожчання енергоносіїв та глобальний дефіцит постачання товарів зумовили підвищення ринкових інфляційних очікувань у США до найвищого рівня за останні 16 років. Водночас кращі за очікування результати корпоративної звітності, насамперед технологічного та нафтогазового секторів, підтримали зростання світових фондових індексів, у тому числі окремих країн з ринками, що розвиваються (ЕМ). Утім, валюти цієї групи країн змінювалися різноспрямовано через дію специфічних для кожної країни факторів, зазначають аналітики.
Всі вище перелічені фактори комплексно вплинули на борговий та валютний ринки, про що нижче в наших матеріалах.
Борговий ринок: нерезиденти переформатовують портфель
Іноземні інвестори прискорили скорочення свого портфелю ОВДП в гривнях, за винятком минулої п’ятниці, придбавши нові шестирічні цінні папери. Аналітики ICU зазначають, що найближчим часом нерезиденти навряд чи змінять своє ставлення до гривневих активів й продовжуватимуть скорочувати портфель.
Минулого тижня здійснювалося погашення облігацій, які переважно розміщені були торік у грудні за активної участі нерезидентів. Утім цього разу вони утримувалися перевкладати кошти в нові облігації. Навіть навпаки, завдячуючи погашенню прискорили скорочення портфелю. І лише у п’ятницю нерезиденти розмістили кошти у шестирічні облігації, компенсувавши більшу частину скорочення напередодні. Тож у підсумку за тиждень портфель цієї групи інвесторів зменшився лише на 0.4 млрд грн.
Обсяг залучення коштів на аукціоні збільшився до 17.2 млрд грн загалом, в т.ч. 6.8 млрд грн у гривні, йдеться в огляді ICU (табл. 1).
Таблиця 1 - Обсяг залучення коштів на аукціоні
Джерела: Мінфін, Bloomberg, ICU.
Це обумовило й розширення обсягів торгівлі на вторинному ринку. Загалом обсяг угод зріс майже вдвічі, до 14.2 млрд грн гривневими, та до 3.9 млрд грн валютними.
Вочевидь найбільше торги ОВДП відбувалися на вторинному ринку у вівторок, зокрема, шестирічні облігації, розміщені Мінфіном, які напевне й купили у п’ятницю саме нерезиденти.
Аналітики зазначають, Мінфін прагне утримуватися від різкого підвищення вартості запозичень, але за гривневими облігаціями чисте фінансування бюджету залишається на низькому рівні. Так, з початку року запозичення у гривні перевищили погашення у гривні менше ніж на 10 млрд грн, тоді як у бюджеті передбачалася значно більша різниця.
Рисунок 2 - Майбутні виплати по облігаціях внутрішньої державної позики, ОВДП (млрд одиниць валюти)
Джерело: Мінфін, ICU.
За підрахунками ICU залучення повинні перевищувати погашення більше ніж на 100 млрд грн за підсумками року. Це збільшує імовірність потреби у великих обсягах запозичень для покриття дефіциту держбюджету наприкінці року.
Аналітики ICU зазначають, неістотне підвищення відсоткових ставок наразі не компенсує міцний курс гривні та не спонукатиме нерезидентів до нових інвестицій. Очікування в межах перерозміщення коштів від погашень у більш привабливі інструменти. Поточна кон’юнктура посилює бажання інвесторів скоротити позицію за досить цікавим курсом очікуючи кращого моменту розміщення, особливо за слабшої гривні й вищих відсоткових ставок. В ICU прогнозують такі кроки з боку нерезидентів вже в грудні, коли потреба в запозиченнях може збільшитися. Тому аналітики очікують, що портфель нерезидентів й надалі скорочуватиметься, хоч помітнішими темпами, через відсутність погашень гривневих ОВДП поточного та наступного тижня.
Фактори впливу на валютний курс
Минулого тижня гривня майже вийшла на рівень початку жовтня, але в підсумку знову посилилася та закінчила місяць на рівні 26.27 грн/дол. Близько цього рівня курс гривні залишатиметься й впродовж поточного тижня з подальшими перспективами чергового посилення у період сплати квартальних податків, зазначають в ICU.
Минулий тиждень розпочався з ослаблення курсу гривні до рівня 26.42 грн/дол. після того, як 20 жовтня було встановлено черговий рекорд міцності 2021 року на рівні 26.18 грн/дол. Рух на зміцнення відбувся під впливом двох ключових факторів: Мінфін збільшив відшкодування ПДВ до понад 3 млрд грн на день, а нерезиденти готувалися до виведення коштів із гривневих ОВДП після їхнього погашення в середу. Це обумовило перевершення попиту на валюту над пропозицією й дещо ослабив курс та навіть спонукав Нацбанк продавати валюту з резервів.
Таблиця 2 – Валютні інтервенції упродовж жовтня 2021 року
Джерело: НБУ.
У вівторок ситуація покращилася неістотно, але розуміння, що в разі потреби Нацбанк знову втрутиться, допомогло ринку збалансуватися самостійно. Попит від клієнтів банків на валюту продовжив переважати, і ця перевага навіть збільшилася.
В середу без припливу коштів із бюджету через відшкодування ПДВ та зменшення попиту на валюту від нерезидентів баланс на валютному ринку знову змістився на користь пропозиції валюти клієнтами банків та повернув згодом курс гривні ближче до 26.3 грн/дол.
Відтак загалом за тиждень курс гривні посилився на 0.04%, а у підсумку жовтеня укріплення гривні становило 1.3%, і з початку року – 7.3%.
Аналітики ICU не очікують цього тижня надмірного виходу нерезидентів з ОВДП, як і великих обсягів відшкодування ПДВ. Тому курс гривні продовжить коливатися у діапазоні 26-26.5 грн/дол. На ринку зберігається подальша перспектива укріплення у другій половині місяця через продаж валюти для сплати податків експортерами. Вплив імпорту наразі залишатиметься меншим й лише стримуватиме укріплення, допомагаючи Нацбанку згладжувати пікові дисбаланси на ринку.
Ліквідність банків наблизилася до рекорду
Загальний обсяг ліквідності в банківській системі знову зріс вище 222 млрд грн, але не досягнув рекордного обсягу 2021 року.
Про це повідомляє ICU. Аналітики компанії зазначають, що у листопаді навряд чи ліквідність розшириться до нових рекордів через великі обсяги податкових платежів до бюджету.
У жовтні 2021 року Нацбанк активізував викуп іноземної валюти на ринку, чим збільшив загальний обсяг ліквідності в банківській системі на майже 20 млрд грн, і став ключовим джерелом надходжень. Адже через бюджетні видатки банки отримали лише 4.5 млрд грн додаткової ліквідності, а в готівку конвертували лише 3 млрд грн.
При цьому в жовтні Нацбанк майже надавав рефінансування банкам через свої інструменти підтримки ліквідності, тоді як банки тримали від 125 до 172 млрд грн вільних коштів у депозитних сертифікатах.
Аналітики ICU очікують, що Нацбанк у листопаді також залишатиметься найбільшим джерелом ліквідності для банківської системи, але суттєвого збільшення ліквідності не відбуватиметься. Більша частина коштів від викупу валюти поступово буде витрачена на податкові платежі. Спочатку за квартальними, а потім і за щомісячними податками. Відповідні платежі будуть більшими, ніж відшкодування ПДВ, що не дозволятиме ліквідності й надалі активно зростати.