Нарощування темпів вакцинації в Україні обумовлює пришвидшення економічне відновлення найбільш постраждалому від карантину сектору послуг та пасажирських перевезень. Ті сектори, які найменше постраждали від карантинних обмежень (зокрема промисловість, сільське господарство), основний поштовх отримають від зростання зовнішнього попиту.
Такими є прогнози Нацбанку. Крім того, результати агропромислового комплексу суттєво покращаться внаслідок очікуваної високої врожайності за більшістю культур, йдеться в інфляційному звіті регулятора.
Ми вирішили висвітлити оцінку зростання сільськогосподарського виробництва, про що нижче в наших матеріалах.
Індекс сільськогосподарської продукції
Зважаючи на сезонний характер виробництва рослинницької продукції, із січня-червня валова продукція сільськогосподарського виробництва формується на основі даних щодо продукції рослинництва та тваринництва.
Рисунок 1 - Індекс с/г продукції, у т.ч. рослинництва та тваринництва, зміна, у % (п/п)
Джерело: Мінекономіки.
Зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, в першу чергу, обумовлено виходом на активну фазу збиральної кампанії у південних регіонах з отриманням високої врожайності майже всіх с/г культур, що дозволило отримати позитивні результати у рослинництві. Тоді як, у тваринництві на тлі значного зростання затрат на виробництво продукції, та конкуренції на внутрішньому ринку з іноземною молочною продукцією продовжує спостерігатися скорочення.
Рисунок 2 - Індекс сільськогосподарської продукції, зміна, у %
Джерело: Мінекономіки.
Відтак, у липні 2021 року виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 9,2% («мінус» 16% у червні 2021 року та «мінус» 5,8% у липні 2020 року) та відповідно у січні-липні 2021 року – на 2,5% («мінус» 8,2% у січні-червні 2021 року та «мінус» 11,2% у січні-липні 2020 року).
Виробництва рослинницької продукції
Зростання обсягів виробництва у рослинництві («плюс» 7% у січні-липні 2021 року проти «мінус» 15,7% у січні-липні 2020 році) обумовлено перенесенням початку збиральної кампанії у південних регіонах, що пов’язано з погодними умовами травня та червня (великою кількістю опадів, відносно невисокими температурами), що призвели до продовження вегетації культур.
Водночас сприятливі погодні умови в кінці червня та на початку липня дозволили отримати високу врожайність майже всіх сільськогосподарських культур. Згідно з даними Держстату станом на 01.08.2021 року врожай зернових культур становив 31,4 млн т, що на 10,8% більше ніж на аналогічну дату минулого року насамперед внаслідок збільшення врожайності на 17,7%.
Рисунок 3 - Виробництво, зібрана площа та урожайність с/г культур станом на 01.08.2021, зміна, у % (на відповідну дату)
Джерело: ДССУ.
Станом на 02.09.2021 за оперативними даними Мінагрополітики врожай пшениці склав 32,8 млн т (обмолочено 100% від площі посіву), при врожайності 46,2 ц/га. Варто зазначити, за даними Держстату у 2020 році врожай пшениці становив 24,9 млн т, в останні раз найбільший врожай пшениці спостерігався у 2019 році – 28,3 млн т.
Виробництва продукції тваринництва
У тваринництві продовжує спостерігатися зменшення обсягів виробництва («мінус» 4,9% у січні-липні 2021 року, «мінус» 4,7% у січні-червні 2021 року та «мінус» 2,5% у січні-липні 2020).
У розрізі основних підвидів тваринницької продукції найбільший негативний внесок мало: скорочення виробництва яєць на 14,4% («мінус» 13,6% у січні-червні 2021 року та «мінус» 1,2% у січні-липні 2020 року), що, зокрема, обумовлено зниженням поголів'я на тлі закриття окремих підприємств внаслідок банкрутства.
Рисунок 4 - Внески основних підвидів в індекс тваринницької продукції, в.п.
Джерело: ДССУ, розрахунки Мінекономіки.
Варто зазначити, станом на 01.08.2021 поголів’я птиці скоротилося на 3,5% («мінус» 3,4% станом на 01.08.2020). Рівень рентабельності виробництва яєць у 2020 році становив «мінус» 19,2%, зазначають в Мінекономіки.
За даними ДМС у січні-липні 2021 року експорт м’яса птиці у фізичному вимірі збільшився на 1,1% («плюс» 4,3% у січні-липні 2020). Падіння виробництва молока на 6% («мінус» 5,6% у січні-червні 2021 та «мінус» 3,79% у січні-липні 2020 року) через значне здорожчання утримання ВРХ, що спонукає скорочувати поголів’я (станом на 01.08.2021 року поголів'я ВРХ скоротилося на 6,4% («мінус» 6,7% станом на 01.08.2020)) та високий рівень конкуренції на внутрішньому ринку молочної продукції з іноземною, виробництво якої у більшості країн субсидіюється на високому рівні (за даними ДМС у січні-липні 2021 року імпорт молочної продукції у фізичному вимірі збільшився на 7,5% (зростання у 2,9 раза у січні-липні 2020 року).
Додатковим чинником є низькі закупівельні ціни на молоко у господарств населення, зважаючи на значну частку (68,9%) їх у загальному виробництві (згідно з даними Держстату у січні-червні 2021 року закупівельні ціни на молоко у господарств населення у порівнянні з підприємствами нижчі на 18,5%).
Варто зазначити, згідно з даними Держстату у січні-липні 2021 року (п/п) сукупний індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції зріс на 34,7%, у т.ч. продукції рослинництва – на 31,5% та продукції тваринництва – на 41,3%.
Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством, збільшився — на 35,8%. Також скорочення вирощування с/г тварин (у живій масі) у підприємствах на 0,2% («мінус» 0,6% у січні-червні 2021 року та на рівні січня-липня 2019 у січні-липні 2020 року (0%)).
В підсумку варто зазначити, у січні-липні 2021 року (п/п) зростання виробництва сільськогосподарської продукції спостерігалося у 8 регіонах. Найвище зростання у південних – в Одеській обл. (у 2 рази у січні-липні 2021 року), Миколаївській обл. (на 26,9% відповідно) та Херсонській обл. (на 9,2% відповідно) виключно внаслідок високих результатів у рослинництві. Найбільше скорочення – у Донецькій обл. (на 21,2% у січні-липні 2021 року), Закарпатській обл. (на 14,5% відповідно) та Луганській обл. (на 10,3% відповідно).
