Реконструкція Поштової площі з самого початку не подобалася більшості киян. Всі проекти її оновлення здавалися доволі громіздкими — естакада і тунель перетворювали простір у розв’язку. Городяни також висловлювали невдоволення розміщенням під площею торговельного центру (скільки можна?) і низькою якістю пішохідної зони — суцільне каміння і мала кількість зелені.
Негаразди реконструкції
Процес реконструкції теж не пішов. Ще 2012 року було незаконно демонтовано пішохідний місток через Набережне шосе — дозвіл на його знесення видали через два тижні після знищення. У непривабливому вигляді Поштова пережила Майдан, після якого за перерізання стрічок взялася нова влада.
З моменту виявлення знахідок їх майбутнє залишалося неясним. Робота археологів не дає завершити тривалу реконструкцію Поштової площі та ввести в дію підземний перехід в бік Боричевого узвозу, що негативно позначається на рейтингу влади. Однак цей випадок — «палиця з двома кінцями», адже знищення розкопок також спричинить негативну реакцію киян. А загроза над стародавніми зрубами висить постійно.
Згідно з петицією журналіста Акіма Галімова, фінансування археологічних робіт забудовником ТЦ, компанією «Хенсфорд-Україна», припинилося ще на початку року. Девелопер запланував накрити культурні шари бетонною плитою. На щастя, петиція набрала достатньо голосів — цілих 13 тисяч — і її розглянули в міській адміністрації. Тепер, за словами замголови КМДА Олександра Спасибка, все виглядає досить райдужно:
«Музей на Поштовій площі буде! Запевняю, що роботи щодо збереження, дослідження, консервації та музеєфікації ділянки прибережного кварталу XI-XII ст. здійснюються за планом. Сьогодні триває технологічний процес. Також для підготовки якісної методики консервації ділянки та детальної концепції майбутнього музею археологам потрібен час. Цей фактор теж треба враховувати»
Чиновник також додає, що місто вже виділило на створення музею на Поштовій 27 млн грн.
У створенні музею братимуть участь фахівці Національної Академії наук. Крім того, КМДА навіть збирається провести міжнародний конкурс для визначення концепції майбутнього археологічного музею.
Випадок з Лядськими воротами
Історія з Поштовою площею — не перша подібна в сучасній київській практиці. У 1976-81 рр. аналогічна ситуація сталася на Майдані Незалежності (тоді — площі Жовтневої революції). Під час реконструкції площі до 1500-річчя Києва археологи виявили залишки дерев'яних Печерських воріт і земляних валів часів Ярослава Мудрого. Цим знахідка не обмежилася — під ними знайшли ще більш стародавні руїни. Навколо старожитностей влаштували музейний зал з доступом з нового підземного переходу на Костьольну вулицю. На жаль, проектувальники об'єднали музей з технічним комплексом фонтану на поверхні, через що його довелося закрити в 1985 році.
Фото: Архітектурний союзРеконструкція Майдану Незалежності на початку 2000-х
Під час повторної реконструкції площі в 2000-2001 рр. все закінчилося набагато гірше. Лядські ворота вирішили «відновити», однак нова споруда ніякого відношення до історичного об'єкту не має — давній в'їзд до Києва часів Ярослава перебував ближче до нинішнього Будинку профспілок на глибині трьох метрів від сучасної поверхні, рівно на місці існуючого входу в ТРЦ «Глобус». Біля підніжжя новостворених воріт під скляним накриттям видно залишки стародавньої споруди — те, що залишилося від музею 1980-х років. Дерев'яні Печерські ворота втрачено.
З моменту реконструкції Майдану пройшло майже 20 років, а методи інтегрування археологічних пам'яток в міську інфраструктуру не змінюються. Інша справа — активні городяни, зконсолідуватися яким дуже допоміг інтернет. Можливо, якби Facebook існував на рубежі століть, Лядські ворота теж можна було врятувати, і на місці торговельного центру зараз би знаходився музей стародавнього Києва.
