Розсекречені документи показали реальну кількість аварій на ЧАЕС за радянських часів

Державний архів Служби безпеки України оприлюднив секретні документи КДБ щодо аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року.

Загалом СБУ оприлюднили 35 документів. Серед них — найперша доповідь «наверх» про вибух від директора ЧАЕС Віктора Брюханова, переговори операторів станції в момент аварії, евакуація майже 45 тисяч жителів Прип’яті та прилеглих районів.

У СБУ зазначили, що архівні справи свідчать, що аварії на ЧАЕС траплялися і до 26 квітня 1986 року.

«Наприклад, у 1982 році на 1 енергоблоці відбувся значний викид радіоактивних речовин. Але доповідь КДБ про це закінчується звичним «здійснено заходи для недопущення панічних і провокаційних чуток». У 1984 році аварійні ситуації були на 3 і 4 енергоблоках», — зазначили у відомстві.

Начальник відділу служби УКДБ СРСР по Москві Самойлов А. писав керівництву в 1983 році, що ЧАЕС є однією з найнебезпечніших атомних станцій в СРСР «через відсутність засобів безпеки», а в разі аварії «в епіцентрі радіоактивність буде в 60 разів вищою, ніж при вибуху атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі».

Як додають у СБУ, архівні документи також свідчать, що після аварії радянська влада шукала різні «теорії змови», але не визнавала реальності.

Уже 27 квітня був готовий перелік «неблагонадійних» жителів Прип’яті, іноземних делегацій, які відвідували ЧАЕС, а також «сектантів, представників німецької національності та тих, хто листується із закордоном». А згодом з’являються документи, що «націоналісти» хотіли отримати зразки зараженого ґрунту за допомогою «агентурної мережі в Києві», щоб дискредитувати радянське керівництво у світі.

Уночі 26 квітня 1986 року вибухнув реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. До Києва від неї — 120 кілометрів, до кордону з Білоруссю — лише 11. Ця аварія стала наймасштабнішою в історії атомної енергетики. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів.

Тим часом, Україна планує подати заявку до ООН щодо внесення Чорнобильської зони відчуження до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, спершу Мінкульт планував внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Прип’ять та окремі об’єкти Чорнобильської зони відчуження. А також спрямувати зусилля на покращення туристичного потенціалу ЧЗВ.

Зараз уряд же хоче визначити усю зону відчуження як культурну та історичну спадщину України.

19 лютого у Києві презентували новий бренд Чорнобильскої зони відчуження. Він являє собою шестигранний символ, що переходить від чорного зображення до повного зникнення.

У квітні загоризонтну радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.