$ 45.36 € 50.54 zł 11.5
+2° Київ -1° Варшава +9° Вашингтон
«Мідас» виходить на фініш: як працювала корупційна імперія, куди зникали мільйони і що стало з її учасниками

«Мідас» виходить на фініш: як працювала корупційна імперія, куди зникали мільйони і що стало з її учасниками

04 Листопада 2026 17:10
0:00 / 0:00

Від 10% до 15% вартості контракту — саме стільки, за даними слідства, учасники злочинної організації вимагали від компаній, які працювали з «Енергоатомом» та іншими державними підприємствами енергетичної галузі. За п’ять років через окремий офіс, який займався відмиванням грошей, пройшли понад $111 млн і 12 млн євро готівкою.

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі «Мідас» і відкрили матеріали провадження для ознайомлення стороні захисту. Йдеться про масштабну корупційну схему, за допомогою якої її учасники впливали на роботу стратегічних державних підприємств, отримували незаконні виплати та відмивали гроші.

За версією слідства, компанії, які мали контракти з «Енергоатомом» та іншими підприємствами у сфері управління Міністерства енергетики, мусили віддавати учасникам схеми частину вартості угод. Розмір такої плати становив від 10% до 15%. Що дорожчим був контракт, то більшою виходила сума відкату.

Для роботи з отриманими грошима організація мала окремий офіс. За підрахунками детективів, лише з енергетичного сектору протягом 2020–2025 років туди передали понад $111 млн і 12 млн євро готівкою. Водночас у розпорядженні організації були й гроші з інших джерел.

Відмивали кошти не лише через готівкові операції. За даними НАБУ та САП, для цього використовували криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд. Усе це мало допомогти приховати справжнє походження грошей.

Одночасно з розслідуванням схеми відмивання грошей, детективи також шукали майно, яке могло належати її учасникам або бути придбане за незаконно отримані кошти. НАБУ та САП повідомляють, що домоглися арешту активів в Україні та за кордоном. Пошук майна й робота над його арештом триватимуть і надалі.

Окремі епізоди цієї історії правоохоронці продовжують розслідувати в інших кримінальних провадженнях. Йдеться про можливі факти підкупу в енергетичній галузі та відмивання грошей в інтересах інших людей.

Нагадаємо, у листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла в енергетичній сфері. Згодом список підозрюваних поповнили колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та екс міністр енергетики Герман Галущенко.

Тепер захист має ознайомитися з матеріалами справи. Після цього обвинувальний акт передадуть до суду, де розглядатимуть зібрані докази та обставини справи.

Операція «Мідас»: ключові факти та фігуранти розслідування

У межах розслідування підозри отримали восьмеро людей. Серед основних фігурантів: бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч, якого на оприлюднених записах НАБУ називають «Карлсоном». Також у справі фігурують колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк на прізвисько «Рокет», екскерівник виконавчої дирекції з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов, відомий як «Тенор», і бізнесмен Олександр Цукерман, якого називали «Шугарменом».

Окрему роль у схемі відігравали працівники спеціального офісу, через який проходили гроші. Саме там їх збирали, обліковували та проводили операції, щоб приховати незаконне походження коштів.

У ніч проти 10 листопада 2025 року Тимур Міндіч виїхав з України. Згодом Рада національної безпеки і оборони запровадила проти нього санкції.

15 місяців та 1000 годин записів: як розслідували «плівки Міндіча»

Операція «Мідас», яку також називають «плівками Міндіча», стала результатом понад року негласної роботи НАБУ та САП. Детективи документували діяльність організації більше 15 місяців, розслідування розпочалося ще влітку 2024 року. За цей час правоохоронці зібрали величезний масив матеріалів, значну і важливу частину яких становить близько 1000 годин аудіозаписів розмов фігурантів.

Перед оголошенням підозр до фінальної стадії операції залучили майже весь особовий склад детективів НАБУ. За рішеннями судів у Києві та інших регіонах провели понад 70 обшуків. Під час них вилучили документи та значні суми готівки.

Перших п’ятьох учасників затримали, а сімом фігурантам офіційно оголосили підозри 11 листопада 2025 року. Окремо детективи перевіряли можливі махінації з грошима, які виділяли на будівництво захисних споруд для об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. Споруди мали захищати енергетичні об’єкти від повітряних атак.

Механізм «шлагбаум»: погрози блокуванням та фіктивні прізвиська

Схему, за допомогою якої учасники організації отримували гроші від постачальників, правоохоронці назвали «шлагбаумом». Компанії, які постачали товари або надавали послуги «Енергоатому» та підприємствам Міненерго, опинялися перед вибором: або віддати від 10% до 15% вартості контракту, або втратити можливість працювати з державними структурами.

Гроші вимагали за підписання нових угод, продовження чинних контрактів, навіть за те, щоб компанія й надалі залишалася серед офіційних постачальників. Якщо підрядник відмовлявся платити, йому затримували розрахунки за вже виконану роботу. У такий спосіб компанії змушували погоджуватися на умови організаторів, а тих, хто відмовлявся, поступово витісняли з ринку.

Учасники схеми користувалися кодовими іменами. Тимура Міндіча називали «Карлсоном», Олександра Цукермана — «Шугарменом» або «Шефом», Ігоря Миронюка — «Рокетом», а Дмитра Басова — «Тенором». У матеріалах розслідування також згадуються працівники бек-офісу: Ігор Фурсенко, якого називали «Рьошиком», Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Серед інших фігурантів колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко, який проходив під іменами «Професор» і «Сигізмунд», а також екскерівник Міністерства національної єдності Олексій Чернишов із кодовим ім’ям «Че Гевара».

Відгалуження справи Єрмака та виведення капіталу

Розслідування «Мідаса» не обмежилося основною справою про відкатні платежі в енергетичній галузі. Правоохоронці виділили в окремі провадження й інші епізоди, пов’язані з високопосадовцями та фінансовими операціями.

У травні 2026 року в одному з таких проваджень з’явилося ім’я колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Йому повідомили про підозру у відмиванні коштів, які отримали учасники «Мідаса». У матеріалах щодо можливого відмивання грошей та легалізації майна також згадуються Сергій Сіранчук, Лілія Лисенко, Геннадій Опальчук і Марина Медведєва.

Гроші та майно намагалися приховати не лише в Україні. У центрі Києва працював окремий офіс, де вели чорну бухгалтерію та рахували готівку. Далі гроші проводили через мережу іноземних компаній, а майно оформлювали на інших людей. Значну частину готівкових виплат і фінансових операцій проводили за кордоном, щоб приховати, звідки насправді взялися ці кошти.

Фарммагната не помітили: як аптечний бізнес Червоненка попав в імперію Міндіча

Зосереджені на посадовцях енергетичної галузі, детективи НАБУ та САП не помітили, а може, залишили на потім, близького соратника і друга Тимура Міндіча, фармацевтичного магната Ігоря Червоненка, власника групи «Фармастор», до якої належить мережа «Аптека Доброго Дня».

image

Аптечний магнат Ігор Червоненко

Журналістські розслідування пов’язують бізнес Червоненка з оточенням Міндіча. Значну частину ТОВ «Фармастор», виторг якого у 2024 році становив 4,24 млрд гривень, оформлено на кіпрську компанію Pharminvest Holdings Limited. За інформацією джерел у правоохоронних органах, понад 30% цієї компанії контролюють люди з оточення Міндіча.

Як стверджують джерела, співпраця між бізнесменами почалася під час вирішення питання, пов’язаного із санкціями проти брата аптечного підприємця, колишнього міністра транспорту Євгенія Червоненка. Передача значної частки аптечного бізнесу, за цією версією, стала платою за лобістську підтримку.

Окремо Національна поліція та прокуратура розслідують схему відмивання грошей через «Фармастор» та інші аптечні мережі. За матеріалами кримінального провадження, у 2022–2025 роках понад 183 юридичні особи перераховували мільйонні суми роялті за патенти на «ультразвукове відлякування щурів». Слідство вважає ці патенти фіктивними. За такою схемою з аптечного ринку, за даними правоохоронців, вивели понад 2 млрд гривень. Щонайменше 361 млн гривень із цієї суми — несплачені податки, яких недоотримав державний бюджет.

Після початку обшуків «Фармастор» несподівано додав до переліку своїх видів діяльності виробництво кінофільмів. Така зміна виглядає незвично для аптечного бізнесу й нагадує подібні історії з компаніями, пов’язаними з партнерами Міндіча.

У матеріалах НАБУ та САП ім’я Червоненка та його фармацевтичних компаній поки згадується лише побіжно. Зокрема, йдеться про можливу легалізацію грошей через готівкову «форму-1» під час будівництва котеджного містечка «Династія» в Козині.

Народний депутат Ярослав Железняк заявляв, що Червоненко поки не отримав офіційної підозри у справі «Мідас», але його контакти з фігурантами мають зацікавити слідство. За його словами, правоохоронці фіксували випадки, коли Олександр Цукерман разом із партнерами відвідував офіси аптечних мереж. Це може свідчити про тісніші зв’язки фармацевтичного бізнесу з бек-офісом Міндіча, ніж вважалося раніше.

Де ти, що ти: поточний статус фігурантів справи «Мідас»

Станом на сьогодні ключові фігуранти справи перебувають у різних країнах та різних обставинах. Тимур Міндіч («Карлсон») та його бізнес-партнер Олександр Цукерман («Шугармен») залишили Україну ще до оголошення підозр восени 2025 року. Обидва перебувають в Ізраїлі. Українські суди ухвалили рішення про їхній заочний арешт, а правоохоронці передали документи до Інтерполу для оголошення бізнесменів у міжнародний розшук.

Україна намагається домогтися їхньої видачі. За словами керівника САП Олександра Клименка, станом на серпень 2026 року Ізраїль ще не відповів на запити про екстрадицію Міндіча та Цукермана. Сам Міндіч тим часом намагається оскаржити запроваджені проти нього санкції: він подав позов до Верховного Суду проти Президента України з вимогою їх скасувати.

Інша ситуація у колишнього міністра енергетики Германа Галущенка («Професор»). Його затримали під час спроби перетнути кордон, після чого суд відправив його під варту з можливістю вийти під заставу. Спочатку її розмір становив 200 млн гривень, але згодом суму зменшили до 150 млн. Ці гроші внесли 29 червня, і Галущенко вийшов із СІЗО.

Наприкінці липня Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід без змін. Тож Галущенко залишається на волі, але має виконувати визначені судом обов'язки. Зокрема, без дозволу не може виїжджати за межі Києва та області, спілкуватися з окремими визначеними особами та зобов'язаний носити електронний браслет.

Колишній керівник Міністерства національної єдності Олексій Чернишов («Че Гевара») також залишається на волі. У липні 2026 року ВАКС не продовжив йому обов'язок носити електронний браслет. Водночас у пов'язаних із будівництвом котеджного містечка «Династія» епізодах з'явилися нові підозри. Зокрема, йдеться про можливе відмивання коштів. У матеріалах справи фігурує і первинний епізод із передачею Чернишову $500 тисяч.

Серед інших фігурантів справи колишній виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»). Наприкінці 2025 року він вийшов із СІЗО після внесення застави у 40 млн гривень. На цьому претензії правоохоронців до нього не закінчилися. 10 липня 2026 року НАБУ та САП повідомили Басову про нову підозру у відмиванні грошей, отриманих через схему «шлагбаум». За версією слідства, протягом 2023–2025 років він легалізував понад 30 млн гривень. На ці гроші купували автомобілі та нерухомість в Україні й на індонезійському острові Балі. Майно оформлювали на близьку особу, а частину операцій проводили через криптовалюту. Змінювати запобіжний захід Басову тоді не стали: у САП пояснили це тим, що він не порушував покладених на нього обов'язків.

А от колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет») продовжує перебувати під вартою. Щоправда, сума застави, за якої він може вийти із СІЗО, суттєво змінилася. Якщо раніше суд визначив її на рівні 85 млн гривень, то 13 жовтня 2026 року ВАКС зменшив суму до 25 млн. Водночас Миронюк залишається під вартою, доки не внесе ці гроші. У разі виходу на волю він має виконувати низку обмежень, зокрема не виїжджати за межі Києва та області без дозволу суду, не контактувати з визначеними особами та носити електронний браслет.

Окремі провадження та дотичні фігуранти: що відомо про Єрмака, Шила та Вербицького

Cправа «Мідас» не єдине провадження, у якому правоохоронці вивчають можливі корупційні зв'язки та фінансові операції фігурантів. Частину матеріалів НАБУ та САП виділили в окремі справи. Серед тих, чиї імена з'являються в цих розслідуваннях, колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, ексрадник ОП Артем Шило та колишній заступник Генерального прокурора Дмитро Вербицький.

Після звільнення з посади керівника Офісу Президента Андрій Єрмак повернувся до адвокатської діяльності. Він також очолив Комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії у Національній асоціації адвокатів України. Водночас його ім'я залишається в матеріалах окремого антикорупційного провадження.

image

Андрій Єрмак у залі суду

У травні 2026 року Єрмаку повідомили про підозру у відмиванні коштів, які, за версією слідства, отримали учасники «Мідаса». Правоохоронці перевіряють можливу легалізацію цих грошей через будівництво елітної нерухомості під Києвом. Сам Єрмак відкидає звинувачення.

Після повідомлення про підозру суд визначив для нього запобіжний захід із заставою у 140 млн гривень. Гроші внесли 18 травня. Надалі процесуальні обмеження поступово пом'якшували. У серпні ВАКС дозволив Єрмаку пересуватися не лише Києвом та областю, а й іншими регіонами України. А 15 вересня суд дозволив зняти електронний браслет. Рішення пояснили медичними обставинами: за висновком спеціаліста, подальше використання пристрою могло зашкодити здоров'ю Єрмака. Інші процесуальні обов'язки йому продовжили ще на 60 днів.

Окремий напрямок у справі «Мідас». Історія державного «Сенс Банку» та його можливого використання для проведення фінансових потоків, пов’язаних із людьми з оточення Тимура Міндіча. У травні 2026 року оприлюднені записи розмов фігурантів розслідування показали, що питання впливу на державний банк обговорювали ще до формування його наглядової ради. Зокрема, Олександр Цукерман та радник керівництва банку Василь Веселий говорили про кандидатури майбутніх членів ради, а в інших розмовах йшлося про інтерес Міндіча до банку та фінансових потоків, які через нього проходили. За версією слідства, група могла отримати фактичний контроль над «Сенс Банком», а згодом використати його для проведення частини коштів, легалізованих у межах операції «Форест Гамп». Саме через цей банк, за даними НАБУ, пройшла частина з 150 млн грн, які згодом внесли як заставу за Германа Галущенка у справі «Мідас». 

Але історія «Сенс Банку» в цьому контексті починається не з Міндіча. Після ліквідації у 2023 році IBOX Bank, державний банк отримав можливість посилити свої позиції на ринку платіжних послуг в обслуговуванні онлайн-казино. Саме навколо обставин виведення IBOX Bank з ринку згодом виникли підозри про можливий перерозподіл фінансових потоків. У публічних матеріалах та заявах фігурували колишній радник ОП Артем Шило та екс заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький. Ймовірно саме цих два посадовця сприяли ліквідації IBOX Bank, аби розчистити ринок для «Сенс Банку». 

image

Екс прокурор Дмитро Вербицький

Ім’я Артема Шила з’являлося ще в епізоді, пов’язаному з матеріалами «Мідаса». У листопаді 2025 року народний депутат Ярослав Железняк заявив, що підготовку так званих «папок Міндіча»: конфіденційних досьє на народних депутатів, журналістів та посадовців, які детективи НАБУ знайшли в офісі бізнесмена, могли координувати співробітники Бюро економічної безпеки, а одним із ключових організаторів цієї роботи міг бути Артем Шило. Ніби то він мав неформальний вплив на керівництво БЕБ і міг залучати аналітичні підрозділи до підготовки таких матеріалів. Железняк теж пов’язував Шила з неформальними процесами навколо тиску на IBOX Bank. 

image

Колишній радник ОП Артем Шило

Як ми вже згадували, детективи НАБУ виділили окремі епізоди, пов’язані з цією історією, в самостійні кримінальні провадження. Залишається сподіватися, що в тих провадженнях активно фігурують прізвища Вербицького та Шила, аби закон торкнув справедливим покаранням обох посадових ексів Генеральної прокуратури та Офіса Президента. 

Читай нас у
Завантажуй наш додаток