Ринок робочої сили в Україні: як зміниться безробіття та доходи українців
Комплексні дослідження Національного банку показали, що у I кварталі 2019 року пропозиція робочої сили зростала на тлі збільшення заробітних плат в останні кілька років та впливу подальшого посилення вимог до страхового стажу для призначення пенсій.
Економічне зростання обумовлювало високий попит на робочу силу. Як наслідок рівень зайнятості збільшився, а безробіття – знизився.
Ринок праці
Згідно з даними Державної служби статистики, у 2018 році рівень зайнятості в Україні істотно зріс. У I кварталі 2019 року пропозиція робочої сили й далі розширювалась – рівень участі населення в робочій силі зріс до 63,1% у с/с вимірі, зазначають в НБУ.
Варто зазначити фактори, які обумовили зростання. Найбільш істотними були чинники, які пов’язані з подальшим впливом змін до законодавства у сфері пенсійного забезпечення, згідно з якими, з початку 2018 року посилено вимоги до страхового стажу для призначення пенсій за віком, а також стійке зростання заробітних плат протягом останніх трьох років. Зокрема й надалі зростала участь у робочій силі населення віком 50-59 років, також відчутно збільшилася участь осіб віком 35-39 років.
Попит на робочу силу також продовжував зростати. Очікування підприємств щодо зміни кількості працівників у середньому, згідно з опитуваннями НБУ щодо ділових очікувань, за всіма видами діяльності залишалися позитивними з 2017 року, хоча у 2019 році вони дещо послабилися. Зокрема, під впливом високих темпів зростання обсягів випуску/виконаних робіт очікують збільшення зайнятості підприємства роздрібної торгівлі, транспорту та будівництва. Підприємства гуртової торгівлі також очікують збільшення кількості працівників з огляду на уповільнення падіння гуртового товарообороту. Натомість підприємства сільського господарства, а також сфери е/е та водопостачання третій рік поспіль очікують скорочення кількості працівників. Останнє може показувати складнощі із заповненням наявних вакансій.
У результаті рівень зайнятості й надалі зростав (в І кварталі 2019 року досяг майже 58% у с/с вимірі), а рівень безробіття – знизився (до 8.6% у с/с вимірі). Також уповільнилося зростання кількості вакансій, зареєстрованих у ДСЗУ, що може свідчити про поступове задоволення попиту на робочу силу.
Однак, як свідчить крива Беверіджа (рис. 1), на ринку праці зберігалися значні диспропорції.
Рисунок 1 - Крива Беверіджа
Джерело: Джерело: ДССУ, ДСЗУ, розрахунки НБУ
Брак працівників відчувався в усіх видах діяльності, найбільше – у будівництві (про це зазначили більша частина підприємств) та промисловості.
За даними Міністерства праці та соціальної політики Польщі, у 2018 році саме у цих видах діяльності була зайнята значна частка українських трудових мігрантів.
Варто зазначити, згідно з опитуваннями у другому кварталі 2019 року, бізнес понизив очікування щодо підвищення зарплати працівникам. Зросла частка компаній, які прогнозують незмінність видатків на оплату праці упродовж наступних 12 місяців. Натомість до 65,4% скоротилася частка компаній, які вважають, що їхні видатки на оплату праці працівників упродовж наступних 12 місяців зростуть (у попередньому опитуванні – 74,1%). Відсоток компаній, які прогнозують зниження зарплат — менш як 1%.
Доходи домогосподарств
Зростання доходів населення залишалося високим, хоча дещо уповільнилося у I кварталі 2019 року (до 16% р/р).
Зокрема заробітна плата зросла на 18% р/р, а її частка у загальних доходах населення вперше перевищила 50%. Підтримували ріст заробітних плат подальше зростання попиту на робочу силу та збільшення надходжень від оплати праці з-за кордону. Останнє здебільшого зумовлювалося зростанням заробітних плат в основних країнах – реципієнтах українських мігрантів, зокрема Польщі, тоді як наявні дані свідчили про стабілізацію трудової міграції до цієї країни.
Водночас зберігався тиск на заробітні плати через наявні диспропорції на ринку праці. Так, вищими за середні по економіці темпами в І кварталі зростали зарплати штатних працівників у промисловості та будівництві.
Значними темпами зростали заробітні плати й у сфері інформації та телекомунікацій. На відповідну динаміку указують як поширення аутсорсингових послуг цим сектором за кордон, так і високий попит на IT-працівників на вітчизняному ринку праці, зокрема через розширення мережі представництв міжнародних IT-компаній.
Нагадаємо, динаміка зростання середньої зарплати знаходиться на межі пікових значень в історії України. Наразі показники середньої зарплати наближаються до історичного максимуму і в доларовому еквіваленті. Наразі середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у червні 2019 року становить – 10 783 грн, що у перерахунку за офіційним обмінним курсом НБУ — перевищує 427 дол. США. Згідно з даними Держкомстату, в галузі фінансової та страхової діяльності, цей показник перевищив - 717 дол. США (18 107 грн).
Підтримувало зростання заробітних плат і зростання продуктивності, зазначають експерти НБУ.
Урядові заходи у сфері соціальної політики також були вагомим чинником впливу на динаміку доходів населення. З початку року підвищено мінімальну заробітну плату (на 12.1%). Крім того, у січні 2019 року було підвищено пенсії окремим категоріям пенсіонерів, у березні – осучаснено трудові пенсії, у березні-квітні – запроваджено одноразові доплати до пенсій.
Частка соціальних трансфертів в натурі знизилася за одночасного збільшення частки соціальних допомог у грошовій формі. Такі зміни зумовлені запровадженням монетизації субсидій у березні. Водночас тривало скорочення сукупного обсягу наданих субсидій унаслідок зростання інших доходів домогосподарств, стриманого зростання тарифів на ЖКП, звуження критеріїв призначення субсидій та теплішої погоди в опалювальний сезон у порівнянні з попереднім роком. Збільшення соціальних допомог у грошовій формі та подальше сповільнення інфляції зумовили прискорення зростання реального наявного доходу (до 7.7% р/р).
Згідно з оцінкою НБУ, у II кварталі зростання доходів і далі уповільнювалося. Це показує зниження темпів зростання заробітних плат, у тому числі через поступове задоволення попиту на робочу силу, та подальше зниження обсягів субсидій. Натомість прискорилося зростання пенсійних виплат унаслідок дії ефекту осучаснення пенсій та квітневих одноразових доплат.
В підсумку відмітимо, що у 2019 році доходам населення сприятиме зростання економіки та посилена конкуренція роботодавців за робочу силу в умовах зниження її пропозиції через трудову міграцію. Проте починаючи з 2019 року рівень безробіття дещо знизиться та стабілізується на природному рівні – близько 8,5%. Зниженню безробіття сприятимуть більші стимули до працевлаштування як шляхом зростання заробітних плат, так і стимулів до набуття необхідного робочого стажу для отримання пенсій згідно з вимогами нового пенсійного законодавства.
В НБУ зазначають, темпи зростання приватного споживання знизяться через поступове уповільнення зростання реальних заробітних плат в Україні завдяки зменшенню розриву з зарплатами трудових мігрантів.