Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є посилення пандемії COVID-19 та карантинних заходів для її подолання. Про це було зазначено в НБУ на вчорашньому брифінгу щодо ухвалення рішень в монетарній політиці.
Реалізація окреслених ризиків може призвести до погіршення споживчих настроїв та пригнічення внутрішнього попиту, що гальмуватиме економічну активність та інфляцію. Безумовно, йдеться про наслідки погіршення ситуації на ринку праці в Україні.
Стан ринку зайнятості
За даними Держстату, кількість зайнятого населення у віці 15-70 років за I півріччі 2020 року, у порівнянні з торішніми показниками I півріччя, скоротилася на 430 тис. осіб та становила 16,1 млн. Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років скоротився на 1,2% - з 57,9% до 56,7%. Про відповідні зміни на ринку праці повідомляє Держслужба зайнятості.
Рисунок 1 - Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, %
Джерело: Державний центр зайнятості.
Скорочення рівня зайнятості відбулося серед громадян усіх вікових груп, за винятком осіб віком 50-59 років, серед яких цей показник зріс з 67,0% до 68,6%. Найвищий рівень зайнятості спостерігається серед осіб віком від 30 до 50 років (від 76% до 79%), а найнижчий – серед осіб у віці 60-70 років (13,6%) та у віці 15 - 24 роки (26%). Низький рівень зайнятості молоді обумовлений тим, що значна кількість осіб у цьому віку навчається та не входить до складу робочої сили.
Скорочення обсягів та рівня зайнятості відбулося як у міських поселеннях, у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість зайнятого населення у віці 15- 70 років скоротилася на 290 тис. осіб (до 11,1 млн, а рівень зайнятості скоротився з 59,0% до 57,8%. У сільській місцевості — кількість зайнятого населення зменшилася на 140 тис. осіб (до 5,0 млн), рівень зайнятості скоротився з 55,5% до 54,4%.
Зайнятість також має гендерні відмінності. Серед жінок кількість зайнятого населення у віці 15-70 років скоротилася на 247 тис. осіб (до 7,7 млн), а рівень зайнятості скоротився з 53,0% до 51,7%. Серед чоловіків — кількість зайнятого населення зменшилася на 183 тис. осіб (до 8,4 млн), а рівень зайнятості скоротився з 63,2% до 62,2%.
Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у II кварталі 2020 року, у порівнянні з II кварталом 2019 року, скоротилася на 1,1 млн. й становила 15,6 млн осіб. Рівень зайнятості населення у віці 15- 70 років скоротився з 58,6% до 55,2%.
Зайнятість населення у неформальному секторі економіки
Кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі економіки, в I півріччі 2020 року, у порівнянні з відповідним періодом 2019 року, скоротилася на 167 тис. осіб й становила 3,3 млн, або 20,5% усіх зайнятих громадян.
Рисунок 2 - Кількість та частка громадян у віці 15-70 років зайнятих у неформальному секторі
Джерело: Державний центр зайнятості.
Серед видів економічної діяльності, найбільш поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (44%), у будівництві (17%), а також в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (16%).
Рисунок 3 - Структура зайнятих у неформальному секторі за видами економічної діяльності
Джерело: Державний центр зайнятості.
Зростання рівня безробіття за методологією МОП
Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років у I півріччі 2020 року, у порівнянні з I півріччям 2019 року, зросла на 102 тис. осіб та становила 1,6 млн. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років зріс з 8,5% до 9,2% робочої сили.
Найнижчий рівень безробіття спостерігався у Харківській (5,8%), Київській (6,6%), Одеській (6,9%) областях та місті Києві (6,6%), а найвищий – Кіровоградській (12,3%), Волинській (12,3%), Донецькій (14,5%) та Луганській (15,2%) областях. Зростання рівня безробіття відбулося серед громадян усіх вікових груп, за винятком осіб віком від 25 до 29 років, де рівень безробіття скоротився з 8,8% до 8,7%. Найнижчий рівень безробіття спостерігався серед осіб у віці 30-34 роки (7,9%), водночас серед молоді до 25 років цей показник становив 18,3% робочої сили відповідного віку (удвічі вище, ніж серед усього населення).
Рисунок 4 - Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП), %
Джерело: Державний центр зайнятості.
Варто зазначити, що рівень безробіття в країнах Європейського союзу зріс з 6,6% до 7,1%, зокрема серед молоді у віці до 25 років – з 14,0% до 16,9% робочої сили відповідного віку.
Зростання обсягів та рівня безробіття відбулося як у міських поселеннях, у сільській місцевості так і серед жінок та чоловіків. У міських поселеннях кількість безробітного населення у віці 15-70 років зросла на 57 тис. осіб (до 1 068 тис.), а рівень безробіття зріс з 8,1% до 8,8%.
У сільській місцевості — кількість безробітного населення зросла на 44 тис. осіб (до 563 тис.), рівень безробіття зріс з 9,2% до 10,2% робочої сили. Серед жінок кількість безробітних зросла на 90 тис. осіб (до 760 тис.), а рівень безробіття зріс з 7,8% до 9,0% робочої сили, серед чоловіків кількість безробітних зросла на 12 тис. осіб (до 870 тис.), а рівень безробіття зріс з 9,1% до 9,4%. Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років у II кварталі 2020 року, у порівнянні з II кварталом 2019 року, зросла на 301 тис. осіб та становила 1,7 млн. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років зріс з 7,8% до 9,9% робочої сили
Розмір середньої зарплати в Україні
Середній розмір заробітної плати штатних працівників в Україні у вересні 2020 року, у порівнянні з відповідним місяцем минулого року, зріс на 14% та становив 12,2 тис. гривень.
При цьому, існують суттєві регіональні диспропорції в оплаті праці. Заробітну плату у розмірі вищому за середній по країні отримували лише працівники у м. Києві (17,5 тис. грн.), Донецькій (13,5 тис. грн.), Київській (12,9 тис. грн.) та Дніпропетровській (12,2 тис. грн.) областях.
Серед видів економічної діяльності, найвищою заробітна плата була в авіаційному транспорті (23,0 тис. грн.), у фінансовій та страховій діяльності (20,5 тис. грн.), у сфері інформації та телекомунікацій (20,1 тис. грн.). Найнижчою – у поштовій та кур’єрській діяльності та у тимчасовому розміщенні й організації харчування (6-7 тис. грн.).
Рисунок 5 - Середній розмір заробітної плати
Джерело: Державний центр зайнятості.
За видами промислової діяльності найвища заробітна плата пропонувалася у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (21 тис. грн.), у виробництві комп'ютерів (20,7 тис. осіб), добувній промисловості (17 тис. грн.), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (17 тис. грн.), у виробництві продуктів нафтоперероблення (17 тис. грн.), а найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, виробів зі шкіри та інших матеріалів (8 тис. грн.). У середньому по промисловості заробітна плата становила 13 тис. грн.
Заплановане масове звільнення працівників
Протягом січня-листопада 2020 року роботодавці подали інформацію щодо запланованого масового вивільнення 252 тис. працівників, що на 73 тис. (або 40%) більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Рисунок 6 - Обсяги запланованого масового вивільнення працівників у січні-листопаді 2020 року
Джерело: Державний центр зайнятості.
Найбільша кількість попереджених про заплановане масове вивільнення збільшилася у Львівській області (20 тис.), у м. Києві (19 тис.), у Харківській (14 тис.) та Дніпропетровській (14 тис.) областях. Із загальної кількості попереджених про масове вивільнення становили працівники державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування (37%) та сфери охорони здоров'я та надання соціальної допомоги (27%).
Ситуація на ринку праці
Станом на 1 грудня 2020 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості становила 58 тис. одиниць, що на 28% менше, ніж торік на відповідну дату.
Рисунок 7 - Структура вакансій, зареєстрованих в центрах зайнятості, станом на 1 грудня 2020 року, %
Джерело: Державний центр зайнятості.
За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічується на підприємствах переробної промисловості (21%), оптової та роздрібної торгівлі (14%), у сфері освіти (11%) та на транспорті (9%).
Суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Станом на 1 грудня 2020 року, в середньому по Україні, на одне вільне робоче місце претендувало 7 безробітних (на 1 грудня 2019 року – 3 особи).
Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед кваліфікованих робітників сільського господарства (на 1 вакансію претендувала 24 особи), службовців та керівників (21 особа), працівників сфери торгівлі та послуг (11 осіб), технічних службовців (10 осіб).
Рисунок 8 - Окремі характеристики зареєстрованих безробітних станом на 1 грудня 2020 року
Джерело: Державний центр зайнятості.
Найбільших труднощів з працевлаштуванням зазнають представники таких професій: економіст, менеджер, юрист, оператор комп'ютерного набору, бухгалтер. Наприклад: для 2 796 безробітних економістів на сьогодні є 133 вакансії, для 1 319 безробітних юристів є 60 вакансій, для 4 199 менеджерів зі збуту є 275 вакансій, для 1697 безробітних операторів комп’ютерного набору є 58 вакансій, для 9 214 безробітних бухгалтерів є 754 вакансії.
