Безробітними офіційно сьогодні 1 млн українців. Пандемія COVID-19 та відповідні заходи посилили проблему зайнятості на тлі карантинних обмежень та суттєвого падіння попиту. Відтак протягом січня-вересня 2020 року на біржу праці звернулося близько 1,9 млн громадян, з яких 1 млн українців офіційно безробітні. Про це повідомляє Держслужба зайнятості.
Проте, пом’якшення карантинних обмежень та відновлення економіки призвели до відновлення попиту і пропозиції робочої сили, а відтак – і зменшення безробіття у третьому кварталі 2020 року, йдеться в повідомленні Національного банку. Відновилося й зростання доходів, зокрема зарплат, у тому числі внаслідок доплат медикам, задіяним у лікуванні пацієнтів з COVID-19, а також через підвищення мінімальної заробітної плати.
Рівень безробіття стрімко зріс у другому кварталі поточного року. Уведення карантинних обмежень у березні, які істотно ускладнили роботу більшості видів діяльності, а окремі з них – практично зупинили, призвели до очікуваного істотного падіння зайнятості. У II кварталі 2020 року сезонно-скоригований рівень зайнятості був найнижчим за всю історію спостережень (з 2000 року), зокрема жінок – вперше менше половини. Падіння зайнятості спостерігається серед представників усіх вікових груп незалежно від статі або місця проживання. Проте молодь (15–24 роки) та жителі сільської місцевості у відносних показниках постраждали найбільше.
Рисунок 1 - Рівень безробіття за МОП та рівень участі в робочій силі, %
Джерело: НБУ.
У порівнянні з попередніми кризами (2008–2009 та 2014– 2015 років), коли рівень безробіття зростав поступово та досягав найвищих значень в III - IV кварталі після початку кризи, під час коронакризи зростання рівня безробіття дуже стрімке.
Проте, через перехід зі статусу звільнених в економічно неактивні, цей рівень виявився менше очікуваного. Повернення тимчасово звільнених поступово повертає їх до робочої сили зумовлює незначне зниження рівня безробіття в третьому кварталі.
Рисунок 2 - Безробітне, зайняте, економічно неактивне населення, тис. осіб р/р
Джерело: НБУ, ДССУ.
Причинами вибуття з робочої сили могли бути обмеження на роботу транспорту, брак доступу до інтернету чи відповідної техніки, що унеможливило пошук нової роботи як фізично, так і онлайн, а також побоювання захворіти на COVID-19.
Певний вплив могло мати та закриття шкіл та дитячих садків, та відповідно потреба догляду за дітьми. Про це свідчить відносно більша кількість жінок, що вибули з робочої сили, у той час, як серед чоловіків більше перейшло в статус безробітних.
Рисунок 3 - Рівні безробіття в залежності від місця проживання, % с/с
Джерело: НБУ, ДССУ.
Безробіття серед сільського населення було значно вищим. Транспортні обмеження суттєво вплинули на тих мешканців сільської місцевості, які зайняті в містах. Проте, вірогідно через нижчий фінансовий запас міцності, мешканці сільської місцевості швидше повернулися до пошуку роботи після відновлення роботи транспорту, тому були включені у безробітні, а не економічно неактивні.
Доходи населення
Згідно з даними Держстату в другому кварталі зберігалося зростання середньомісячних номінальних заробітних плат штатних працівників підприємств. Проте в II кварталі доходи домогосподарств знизилися як у реальному наявному, так і номінальному вимірі. Падіння охопило всі складові доходів, крім соціальних допомог. Отже, скорочення оплати праці в цілому свідчить про суттєвий вплив кризи на доходи працівників суб’єктів мікропідприємництва.
Внаслідок закриття кордонів знизилися доходи, а відповідно й перекази трудових мігрантів. Більша спрямованість індивідуального підприємництва на сектор послуг зумовила падіння прибутку та змішаного доходу (куди зокрема включаються доходи ФОП).
Рисунок 4 - Внески в річну зміну номінальних доходів населення, в.п.
Джерело: НБУ.
На тлі відновлення економічної активності практично у всіх секторах стрімко прискорювалося зростання номінальних заробітних плат штатних працівників уже з травня. Скорочення збереглося лише в ресторанноготельному бізнесі, який найбільш постраждав поміж видів діяльності в коронакризу.
Підтримували зростання зарплат в III кварталі підвищення мінімальної зарплати, скасовування обмежень на зарплати в держсекторі, доплати медикам та другий етап медичної реформи. Також очікується відновлення зростання доходів мігрантів через відновлення економіки в сусідніх країнах та послаблення обмежень на перетин кордону.
Рисунок 5 - Окремі категорії доходів населення, млрд грн
Джерело: НБУ.
Соціальна підтримка уряду також зберігалася, зокрема, зростання пенсій тривало на тлі підвищення прожиткового мінімуму, виплати на дітей ФОП тощо.
Попри кризу, заощадження населення у другому кварталі зросли, зокрема у фінансові активи, що відповідає даним Нацбанку щодо зростання депозитів, зазначають в НБУ. До збільшення заощаджень могло призвести фізичне обмеження купівельної спроможності через транспортні обмеження, заборону роботи магазинів та підприємств сфери послуг. Крім того, на обсяг витрат населення могла вплинути зміна споживчої поведінки: поширення дистанційних форм зайнятості зумовило зменшення споживання окремих товарів та послуг (зокрема одягу та взуття). Так, під час гострої фази епідемії більшість великих компаній світу дали можливість своїм робітникам працювати віддалено. Перехід до віддаленої зайнятості відбувається і серед малого та середнього бізнесу.
