Ринок зайнятості в Україні: вплив карантину на безробіття

Ринок зайнятості в Україні: вплив карантину на безробіття

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Запровадження карантину обумовило суттєві зміни на ринку робочої сили, повідомляє Національний банк України.

Деякі компанії при наявності можливості перейшли на дистанційний режим роботи та переважно були налаштовані на збереження кількості персоналу. Водночас зі збільшенням тривалості карантину, підвищенням невизначеності та погіршенням економічних очікувань погіршувалися й очікування щодо зміни кількості працівників.

Як наслідок, в Україні у другому кварталі очікується помітне збільшення рівня безробіття.

Вплив карантину на зайнятість

З 16 березня 2020 року в Україні діють карантинні заходи, які передбачають зокрема, заборону відвідування закладів освіти, обмеження руху громадського та міжміського транспорту, а також авіасполучення. Заборонено функціонування закладів харчування (крім доставки), культури та розваг, а також обмежено роботу закладів торгівлі, крім реалізації харчових продуктів, пального та роботи аптек.

Підприємства, згідно з опитуваннями НБУ та інформацією з відкритих джерел, повідомляли про різні стратегії роботи з персоналом: збереження працівників та оплати праці, скорочення кількості днів роботи на тиждень, переведення на дистанційний режим роботи, надання оплачуваних та неоплачуваних відпусток, звільнення частини персоналу.

Рисунок 1 – Очікування щодо зміни кількості зайнятих осіб у наступні 4 тижні, % відповідей

Джерело: НБУ.

Згідно з експрес-опитуваннями НБУ переважна більшість підприємств не очікувала змін у кількості працівників – частка таких відповідей становила близько 80%.

В НБУ зазначають, натомість кількість вакансій за період карантину різко знизилася, що може свідчити про коригування підприємствами насамперед планів щодо набору нових працівників.

Пропозиції на ринку праці

Згідно з даними work.ua кількість нових вакансій за перші п’ять тижнів карантину зменшилася удвічі. Більш того, наявні нові вакансії, за повідомленнями компаній з пошуку роботи, можуть відображати відкладений пошук кандидатів – на період після завершення карантину.

Рисунок 2 – Потижнева динаміка вакансій work.ua за сферами, % у порівнянні з початком карантину

Джерело: work.ua.

Найбільше кількість нових вакансій знизилася в секторах, що сильніше постраждали від запровадження карантину: у сфері послуг, роздрібній торгівлі.

Однак на тлі загального погіршення економічної ситуації й зростання невизначеності попит на робочу силу знизився і в інших секторах. Найменше кількість вакансій знизилася зокрема у сфері ІТ, найбільш пристосованої до роботи в дистанційному режимі (частка дистанційно працюючих у цій сфері зросла з 10% до 90%), і в сільському господарстві через традиційне підвищення попиту на робочу силу в період посівної кампанії.

Наприкінці березня падіння кількості вакансій за всіма видами діяльності зафіксували й дані ДСЗУ.

Активність людей, що шукають зайнятість на ринку праці також знизилася через запровадження карантинних заходів. У порівнянні з початком карантину, кількість нових резюме за 6 тижнів зменшилася на 20%, однак це було меншим, ніж зниження кількості нових вакансій. У результаті збільшилося навантаження резюме на одну вакансію, відображаючи значні ускладнення отримання безробітними нової роботи.

Про зміни на ринку робочої сили свідчили й соціологічні опитування населення. За опитуванням, проведеним 25– 30 березня, серед українців, які мали роботу до введення карантину, 35% продовжували працювати у звичному режимі, 29% – дистанційно, 32% перебували у відпустці без збереження зарплати, решта 4% – втратили роботу.

Згідно з іншим опитуванням, проведеним за аналогічний період, 10% тих, хто працював до карантину, втратили роботу.

Рисунок 3 – Кількість нових резюме та вакансій work.ua та навантаження на ринку робочої сили

Джерело: work.ua, розрахунки НБУ.

За оцінкою НБУ, запровадження карантину, що припало на другу половину березня, не матиме значного впливу на рівень безробіття в І кварталі. Натомість в ІІ кварталі рівень безробіття зросте до 11,5%, або 12,0% у с/с вимірі.

Така оцінка ґрунтується на прогнозі НБУ щодо спаду реального ВВП у другому кварталі, а також результатах соціологічних опитувань про кількість осіб, які раніше працювали, але втратили роботу внаслідок запровадження карантинних заходів.

Водночас оцінки скориговано на припущення про певне розширення штату на підприємствах, які зіткнулися з підвищеним попитом на свої товари та послуги, а також, що частина тих, хто втратив роботу чи був у її пошуках до запровадження карантину, відмовиться від намірів знайти роботу та вибуде з робочої сили. Це може відбутися через низку причин: складнощі технічного характеру для дистанційного проходження співбесіди, прагнення самоізолюватися тощо.

Нагадаємо, з огляду на загальну невизначеність щодо термінів подолання пандемії COVID-19 й масштабів її впливу на економіку України, бюджетний процес у 2020 році здійснюватиметься з урахуванням впливу коронавірусу в коротко і довгостроковому періоді, а також розроблено низку законодавчих актів спрямованих на пом’якшення наслідків карантинних заходів.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!