$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +12° Варшава +5° Вашингтон
Ризики валютного ринку України: оцінка масштабу та прогноз

Ризики валютного ринку України: оцінка масштабу та прогноз

16 Травня 2019 14:30

Накопичення істотних макроекономічних дисбалансів за період 2010-2013 років, загострення суспільного протистояння в грудні 2013 року, анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту в східних регіонах у наступних 2014–2015 роках, а також руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями спричинили декілька хвиль суттєвої девальвації гривні з одночасним підвищенням попиту на іноземну валюту і поглибленням її дефіциту протягом 2014–2015 років. Водночас, запровадження торговельних обмежень з боку РФ, у тому числі обмеження на транзитні перевезення з території України додатково спричинили загострення ситуації на валютному ринку.

Завдяки діям НБУ, а також зменшенню військової напруги та підтримці з боку офіційних кредиторів удалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні. Крім того, поступово понижується інтенсивність впливу сезонних факторів та інституційне зростання валютного ринку. Утім, попри низку позитивних змін, що відбулися на валютному ринку в останні роки, він усе ще залишається вразливим до змін як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

Запровадження з боку НБУ заходів захисту застосовуватимуться у випадку настання кризових ознак за відповідних критеріїв: значне зниження курсу гривні до іноземних валют на валютному ринку та/або золотовалютних резервів Національного банку; значне зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) у банківській системі; значне зростання вартості запозичень на зовнішніх ринках або неможливість здійснення таких запозичень; ескалація суспільно-політичної та/або геополітичної напруги, що створює ризик для стабільності фінансового сектору України; інші ознаки, що можуть свідчити про наявність істотних ризиків для макроекономічної стабільності й стабільності фінансової системи.

Індекс фінансового стресу

Про збереження певних ознак нестійкого фінансового стану свідчить динаміка Індексу фінансового стресу (ІФС). Цей агрегований показник вимірює рівень напруги у фінансовій системі та надає комплексну кількісну оцінку її стану (рисунок 1). Розрахунок індексу для України Національний банк здійснює на основі аналізу чотирьох сегментів фінансового ринку: банківського, корпоративного, державних цінних паперів та валютного, для кожного з яких розраховує окремий субіндекс.



Рисунок 1 - Індекс фінансового стресу

Як свідчить поточна динаміка ІФС, нині він наблизився до значень, що були зафіксовані після кризи 2008–2009 років. Зниження індексу тривало з другої половини 2015 року. Він дещо зріс у результаті націоналізації Приватбанку наприкінці 2016 року через нетривалу невизначеність на фінансових ринках і певний відплив депозитів. Наступне відчутне зростання відбулося в другому півріччі 2018 року.  Наприкінці листопада ІФС різко зріс унаслідок збройної агресії Російської Федерації в Керченській протоці. У 2019 році індекс демонструє низхідну динаміку, досягнувши рівнів, на яких перебувала фінансова система України перед кризою 2013–2015 років.

Динаміка курсу гривні та золотовалютних резервів Національного банку

Запроваджені Національним банком адміністративні заходи на валютному ринку, співпраця з МФВ та іншими офіційними кредиторами, проведення структурних реформ, зокрема у банківському секторі, сприяли досягненню макроекономічної стабілізації, що позитивно вплинуло і на стан валютного ринку. Зокрема, упродовж 2016–2018 років пропозиція валюти з боку клієнтів у цілому перевищувала попит, що давало змогу Національному банку регулярно поповнювати міжнародні резерви шляхом здійснення інтервенцій на валютному ринку України. Завдяки профіциту зведеного платіжного балансу та отриманню офіційного фінансування міжнародні резерви у 2018 році зросли на 2 млрд дол. (на 11%) – до 20.8 млрд дол. США (рисунок 2).



Джерело: НБУ

Рисунок 2 – Міжнародні резерви та критерії їх адекватності

Це сприяло поліпшенню низки показників зовнішньої стійкості. Критерій покриття резервами майбутнього імпорту збільшився до 3.4 місяця (114% від норми), а покриття резервами широкої грошової маси (20%) більше ніж удвічі перевищувало порогове значення. Відношення резервів до композитного критерію МВФ зросло на кінець 2018 року до 73%, але все ще залишалося істотно нижчим за норму (100%). Попри певне зниження відношення валового зовнішнього боргу до ВВП, станом на кінець року воно зберігалося на високому рівні (87.9%). Також високими залишаються показники короткострокового боргу за залишковим терміном погашення – відношення короткострокового боргу до валового станом на кінець 2018 року становило 40%, а до ВВП – 35%.

Залишається достатній рівень уразливості банківської системи до змін обмінного курсу через високу доларизацію кредитного портфеля окремих банків (зокрема, його корпоративного сегмента). Це значно підвищує кредитні ризики у випадку девальвації гривні та ймовірність отримання банками суттєвих збитків. Проблема високої доларизації особливо гостра для державних банків (крім Приватбанку) та банків із російським капіталом.

Динаміка загального обсягу вкладів (депозитів) у банківській системі

Глибока фінансово-економічна криза, спричинила поширення кризових явищ у банківській системі. Населення відреагувало масовим зняттям своїх коштів із рахунків у банках, унаслідок чого за 2014 рік банківська система України втратила загалом майже третину депозитних вкладів (рисунок 3).



Рисунок 3 - Депозити, 12.2013 = 100%

У порівнянні з докризовим рівнем найвідчутніше скоротилися обсяги депозитів в іноземних валютах (більш як удвічі). Їхній рівень практично не змінюється протягом останніх трьох років. Додатковим фактором зниження обсягів депозитів стала втрата населенням коштів понад гарантовану державою суму в збанкрутілих банках.

Значним ризиком банківського сектору залишається високий рівень доларизації банківських депозитів та кредитів. Доларизація за валовими депозитами в Україні у 2018 році, за даними грошово-кредитної статистики, становила 42%, за валовими кредитами – 43%. Ця частка є значно вищою, ніж у більшості країн ЄС, які мають власні валюти (рисунок 4).



Рисунок 4 - Доларизація кредитів та депозитів в Україні, %

Ще одним вагомим ризиком є погіршення строкової структури пасивів банківського сектору, що триває від початку кризи 2014–2015 років.

У 2015–2016 рр. через девальвацію зріс рівень доларизації кредитів. Водночас частка валютних вкладів була помірнішою через значний відплив коштів населення, насамперед валютних. Ураховуючи зазначене, заходи захисту на валютному ринку України потребують продовження, оскільки дисбаланс на валютному ринку може транслюватися у банківську систему. Така трансмісія може відбуватися зокрема через погіршення очікувань з ускладненнями в залученні банками ресурсів та реалізації через це вищезазначених ризиків ліквідності й процентного ризику.

Зміни вартості запозичень на зовнішніх ринках та можливість здійснення таких запозичень

Глибока фінансово-економічна криза 2014–2015 років та політичні проблеми в країні мали наслідком обмеження доступу України до міжнародних ринків капіталу. Такий доступ лишався ускладненим навіть попри те, що упродовж тривалого часу монетарні умови на світових фінансових ринках залишалися м’якими, а процентні ставки – низькими.



Джерело: НБУ

Рисунок 5 - Суверенні кредитні рейтинги України

Ризики більш стрімкого сповільнення світової економіки останнім часом зростають на тлі посилення геополітичних конфліктів, невизначеності щодо реалізації виходу Великобританії з ЄС, стрімкого зниження темпів зростання Єврозони, підвищення волатильності на фінансових ринках.

Реалізація цих ризиків позначиться на можливості держави та приватного сектору залучати боргові ресурси на міжнародному ринку капіталу та на попиті нерезидентів на номіновані в гривні ОВДП. Зазначені ризики є актуальними для України, ураховуючи все ще високу премію за ризик для її боргових зобов’язань (рисунок 6).



Джерело: Bloomberg, станом на 25 квітня 2019 року

Рисунок 6 - Премія за ризик за суверенними єврооблігаціями України (J.P.Morgan EMBI+), %

Додатковим негативним фактором є становище України, яке обумовлює політична турбулентність, а також уразливість уряду до процентних ризиків та ризику рефінансування, оскільки виплати за боргом концентруються на досить короткому проміжку часу.

Стан і загрози ситуації й ризиків для стабільності фінансового сектору України

Наразі валютний ринок України залишається досить вразливим до шоків як внутрішніх, так і зовнішніх. Реалізація накопичених значних макроекономічних дисбалансів до 2014 року, насамперед значного подвійного дефіциту (сектору загальнодержавного управління та поточного рахунку платіжного балансу України), мала наслідком насамперед девальвацію обмінного курсу гривні, прискорення темпів інфляції, формування негативних очікувань. Застосування адміністративних обмежень на валютному ринку, ужиття заходів для макроекономічної стабілізації, у тому числі перехід до режиму плаваючого обмінного курсу, який супроводжувався послабленням гривні, та поступова переорієнтація зовнішньої торгівлі України на ринки ЄС мали наслідком значне скорочення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України до безпечних рівнів та навіть профіцит цього рахунку у 2015 році (рисунок 7).



Рисунок 7 - Сальдо поточного рахунку

Проте попри зменшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України, яке прогнозується у 2019 році, він залишатиметься на досить високому рівні, а у 2020‒2021 роках прогнозується його певне розширення насамперед через зниження обсягів транзиту газу. Разом зі значними виплатами за зовнішнім боргом це формує високі потреби в зовнішньому фінансуванні (рисунок 8).



Рисунок 8 - Виплати за державним зовнішнім боргом, млрд дол. США

Водночас співпраця з МВФ є необхідною умовою отримання офіційного фінансування та збереження доступу України до міжнародних ринків капіталу. Крім того, інші ризики для макроекономічної стабільності також пов’язані із зовнішнім сектором через уповільнення зростання економік торгових партнерів України, жорсткіші фінансові умови для більшості економік, що розвиваються, а також наслідки торговельних воєн. Зокрема протягом 2019 року очікується зниження світових цін на основні сировинні товари українського експорту, а найбільші галузеві ризики зберігатимуться в металургії та переробленню олійно-жирових культур. Високі виплати за зовнішніми боргами очікують і на ряд інших державних компаній, а також на компанії приватного сектору.

В підсумку зазначимо, що загрози для макроекономічної стабільності залишаються актуальними. Зокрема міжнародні резерви поступово відновлюються, проте їх обсяг на сьогодні нижче адекватного рівня. Водночас погіршення зовнішньої кон’юнктури та суттєвий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, значні виплати за зовнішнім боргом, геополітична невизначеність тощо визначатимуть високий рівень вразливості валютного ринку України до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Це обумовлює необхідність продовження застосування НБУ заходів захисту для недопущення розвитку кризових явищ на валютному ринку.