Установчий саміт Кримської платформи активно повертає до світового порядку денного питання незаконної анексії Криму і в перспективі може допомогти Україні повернути контроль над півостровом. Головним досягненням саміту є той факт, що ця зустріч відбулася і що у ній взяла участь рекордна кількість країн, навіть попри шалений спротив Російської Федерації. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Експерт вважає зустріч найпотужнішою і найвагомішою міжнародною подією за всі 30 років Незалежності в контексті захисту національних інтересів України. Головним здобутком аналітик назвав сам факт створення Кримської платформи, а також те, що в установчому саміті взяла участь рекордна кількість учасників – представники 46 країн і міжнародних організацій. Зокрема, усі країни-члени ЄС і НАТО, Групи семи (G7), а також більше десятка керівників держав та урядів.
«З дипломатичних джерел мені відомо, що Кремль не менше ніж півроку, ще з весни, намагався зірвати цей саміт. Коли стало очевидно, що це не вдасться, вони намагалися занизити рівень представництва його учасників. Це дало невеличкий результат, але все одно, навіть ті країни, які не були представлені на рівні керівників держав чи урядів, приїхали на саміт і підтвердили свою підтримку позиції України щодо Криму. Тож головний позитивний результат зустрічі – це, власне, сам старт Кримської платформи»
політологПолітолог назвав Кримську платформу довготривалим проектом і переговорним майданчиком, в межах якого Україна спільно з міжнародними партнерами, буде координувати свої дії щодо Криму і докладати зусиль з деокупації півострова. Експерт анонсував постійний формат роботи платформи і додав, що завдяки форуму, питання незаконної анексії Криму «активно і потужно повертається до світового порядку денного».
При цьому Володимир Фесенко радить не сприймати всерйоз заяви МЗС Росії про наслідки для деяких європейських держав і організацій через їхню участь в саміті Кримської платформи.
«Це традиційні погрози і Москва робила їх багатьом країнам. Окремі держави не влаштовували демарші, але тихо відмовилися приїхати на зустріч. Водночас, попри це, нагадаю, що саміт відвідали усі, без виключення, країни ЄС і НАТО, навіть дружні до Росії Німеччина і Франція. І що, Росія буде розривати з ними дипломатичні відносини? Дуже сумніваюсь. Це скоріше такі символічні погрози на майбутнє. Головне, що Кримська платформа стартувала, стартувала успішно. Гадаю, вона буде постійно демонструвати нам свою активність»
Політолог також не вважає перемогою Кремля відмову делегації Азербайджану приїхати на саміт. На думку експерта, деякі країни СНД хочуть бути партнерами України та розвивати з нею відносини, але водночас «ще більше не хочуть сваритися з Кремлем».
«Випадок з Азербайджаном – це пересторога і побоювання з боку деяких пострадянських країн. Нічого страшного, на це не слід ображатися. Треба працювати, долучати так чи інакше ці країни до тих чи інших напрямків діяльності Кримської платформи, розвивати з ними двосторонні відносини. І водночас, слід робити поправку на особливості і протидію Кремля, а також на те, що деякі країни будуть проявляти ось таку подвійність, зокрема, щодо настільки чутливих тем, як Кримська платформа»
«Кримська платформа» – міжнародний переговорний майданчик для координації дій світової спільноти з деокупації Криму, а також захисту прав та інтересів кримчан. Про створення форуму вперше заявив президент Володимир Зеленський у вересні 2020 року під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Кримська платформа працюватиме на кількох рівнях. Перший – найвищий політичний рівень, у якому братимуть участь глави іноземних держав та урядів. Другий – рівень очільників зовнішньополітичних відомств та міністрів оборони. Третій – міжпарламентський рівень. І четвертий – рівень неурядових експертів. До роботи платформи також планують залучити експертів: представників громадських організацій, аналітичних та дослідницьких центрів, академічних установ.
23 серпня у Києві відбувся інавгураційний саміт Кримської платформи. У зустрічі взяла участь рекордна кількість учасників – 46 країн. Серед них представники США, всі члени ЄС, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Зокрема, дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністри, 14 голів МЗС, а також інші політики і посли. Таким чином, у саміті взяли участь всі країни ЄС і НАТО, країни G7 у повному складі та країни Нормандського формату, за винятком РФ.
Учасники саміту підписали Спільну декларацію, в якій підтвердили підтримку територіальної цілісності України, засудили тимчасову окупацію Криму, та закликали РФ до участі в діяльності Кримської платформи.
Верховна Рада на позачерговій сесії 23 серпня ухвалила звернення, в якому закликала світ посилити міжнародне співробітництво у рамках Кримської платформи для звільнення тимчасово окупованого півострова.
У Києві відкрили Національний офіс Кримської платформи. Він запрацював на базі представництва президента в Криму. Установа надаватиме ініціативі консалтингову, експертну й інформаційну підтримку.
Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав саміт Кримської платформи «порожньою русофобською акцією».
А представник російського МЗС Марія Захарова зазначила, що Росія розглядає участь окремих країн і міжнародних організацій у Кримській платформі, як посягання на свою територіальну цілісність. У відомстві анонсували наслідки для деяких держав, через їхню підтримку саміту.
