Режим Олександра Лукашенка вчергове підвів країну під санкції: Білорусь отримала новий список санкцій в річницю виборів 2020 року, які не були визнані країнами Заходу й обернулися протестами проти захоплення влади колишнім президентом.
У понеділок практично синхронно США і Канада оголосили про розширення «чорних списків» персональних санкцій і введення жорстких економічних заходів.
Ми висвітлимо, на які проблеми цього разу наражає режим країну, й чого чекати економіці Білорусі у сфері зовнішньої торгівлі.
Санкції США проти підприємств країни
Президент США Джо Байден підписав указ, який дозволяє заблокувати активи та заборонити будь-які угоди з будь-якими юридичними та фізичними особами, пов'язаними з урядом республіки Білорусь або його діями з придушення протестів, фальсифікації виборів, «ліквідації опозиції та організацій громадянського суспільства», випливає зі змісту президентського указу.
Згідно з указом, секторальні санкції спрямовані на органи безпеки Республіки Білорусь, а також енергетичного комплексу, виробництва калійних добрив, тютюнової продукції, будівництва та сфери транспорту.
Відповідні заходи, як випливає розміщеного з указу на порталі Білого дому, повинні працювати за іранським сценарієм, який передбачає покарання не лише для безпосередніх фігурантів, але й для можливих посередників, а також учасників схем та спроб їх обійти.
На виконання указу Байдена Міністерством фінансів США невідкладно було включено до «чорних списків» 44 фізичних та юридичних осіб. З-поміж санкційних фігурантів «Білоруськалій». Це ключовий експортер країни, виторг якого наповнює економіку іноземною валютою. Фігурантами «чорного списку» також є «Інтерсервіс» та «Бєлнєфтєгаз», які входять до переліку найбільших в країні експортерів нафтопродуктів.
На згортання операцій в «Білоруськалій» відводиться чотири місяці. Всі операції компанія повинна припинити до 8 грудня 2021 року.
Під санкції потрапив також «БелКазТранс», монопольний транзитер російського вугілля, а також «Інтер Тобакко», який здійснює випуск цигарки марки Marlboro та «Parliament.
Відтепер підприємствам, які перебувають у «Blacklist» заборонені доларові розрахунки, а їх активи на території Сполучених Штатів блокуються. Це ж стосується Слідчого комітету Білорусі, Національного олімпійського комітету, УВС Гомельського міськвиконкому та молодіжного спортклубу «Шок», випливає з переліку, опублікованого Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США.
Санкції США проти фізичних осіб
До «чорних списків» персональних санкцій потрапили міністр транспорту та комунікацій Олексій Авраменко, директор департаменту з авіації Мінтрансу Артем Сікорський, а також глави «Белаеронавігаціі», «Белшіни», «Гродно Азот» і «Белнефтехіму».
Канада приєдналася до санкцій, де-факто повторивши заходи, запроваджені в червні ЄС. Заборонені покупки в Білорусі калійних добрив й нафтопродуктів, а також кредитування уряду та підконтрольних йому банків і структур.
Велика Британія також оголосила «торговельні заходи щодо калію, нафтопродуктів, приладів для ведення спостереження і радіоперехоплення, товарів, призначених для виготовлення сигарет, а також продукції та технологій подвійного призначення».
Також над територією Великобританії забороняються польоти приватних джетів, пов'язаних з Олександром Лукашенком та його сином Віктором, прессекретарем президента Наталією Ейсмонт і главою президентської адміністрації Ігорем Сергієнком, міністром оборони країни Віктором Хреніним, главою МВС країни Іваном Кубраковим, головою КДБ Білорусії Іваном Тертелем, а також російським мільярдером Михайлом Гуцерієвим.
Проти Гуцерієва – наразі фігуранта санкційного переліку від ЄС щодо фізичних осіб — вводяться персональні санкції.
Економічні наслідки санкцій
Британія залишалася важливим вікном для експорту білоруських нафтопродуктів до країн Заходу, і тепер, з огляду на рішення влади, це вікно прикривається, констатує академічний директор BEROC Катерина Борнукова.
Стосовно санкцій США, то вони де-факто забороняють розрахунки в доларах, що серйозно ускладнює зовнішню торгівлю, а крім того, «відлякує» контрагентів можливістю вторинних санкцій, продовжує Катерина Борнукова.
«Обмеження наразі стають серйозним викликом для білоруської економіки, оскільки ключові експортні галузі потрапили під удар, водночас з цим обрізаються інші можливості для надходження валюти в економіку країну — через фінансові транзакції. Це означає, що санкції істотно позначаються на реальному секторі. Відтак буде і падіння ВВП, і, можливо, локальні спалахи безробіття. Також підвищиться залежність Білорусі від російських кредитів, які доведеться просити все частіше і частіше», - попереджає академічний директор BEROC Катерина Борнукова.
Варто зазначити, як стало відомо, Білорусь просить РФ щодо надання нової порції фінансової допомоги в обмін на кредит в розмірі 1 млрд доларів, який відмовився надавати Міжнародний валютний фонд.
Про це, заявив Олександр Лукашенко під час «Великої розмови» зі засобами масової інформації в понеділок.
За словами диктатора, наразі вже обговорюється відстрочка виплат за старими боргами перед РФ, рефінансування позик на 1 млрд доларів, а також компенсація втрат за податковий маневр, що позбавив Білорусь можливості купувати російську нафту за пільговими цінами.
Але цього мало. «Якби росіяни допомогли нам додатково через Євразійський банк (розвитку, ЄАБР, на 90% фінансується Москвою) – ми були б вдячні. Виключно у зв'язку з пандемією», - зазначив у виступі Лукашенко.
Гроші потрібні, щоб замістити обіцяний, але не наданий транш від МВФ, пояснив він.
«МВФ нам виділив біля мільярда доларів, але наші «втікачі» підняли галас: не можна режиму давати гроші» - скаржиться Лукашенко.
Нагадаємо, структура державного боргу Білорусі, за оцінками S&P, «залишається несприятливою», констатує S&P: майже весь обсяг (понад 90%) номінований в іноземній валюті, що «робить його надзвичайно чутливим до коливань обмінного курсу».
Валютні резерви країни скоротилися на 20% упродовж півтора року й знаходяться у виснаженому стані: попри те, що Нацбанк відзвітував про наявність 7,8 млрд доларів, в основному це кошти, отримані від позик державних компаній, надходження від яких були розміщені в ЦБ.
Готуючись до загрози важкого валютної кризи, Лукашенко розширив повноваження центробанку, надавши йому право застосування драконівських обмежень на операції з валютою.
У разі «загрози економічній безпеці» Нацбанк отримав право вводити повну заборону на купівлю іноземної валюти, встановлювати граничні обсяги, кількість і терміни валютно-обмінних операцій, або вимагати отримання дозволу на проведення таких операцій.
Крім цього, білоруський ЦБ зможе де-факто конфіскувати іноземну валюту з рахунків юридичних осіб, примусово конвертуючи її в білоруські рублі.
Крім того, Нацбанк зможе обмежувати відкриття і ведення рахунків в іноземних банках для резидентів республіки Білорусь.
