Небажання представників Тристоронньої контактної групи (ТКГ) розголошувати зміст нового плану з врегулювання ситуації на Донбасі, може свідчити про існування «підкилимних домовленостей» України, Франції та Німеччини з Росією і терористичними квазіреспубліками. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, 10 березня глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що в рамках «нормандського формату» Україна, Німеччина та Франція розробили план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та очікують відповіді на нього з боку російської сторони. При цьому Єрмак зазначив, що цей план є ініціативою Німеччини і Франції та погоджений з Україною – тобто, українська сторона також вносила у документ свої правки.
«По-перше, Арестович заявив, що план мирного врегулювання секретний, що ані він, ані будь-хто інший його не бачив. Цією заявою він грає на підвищення своєї суб’єктності – начебто він є провідною фігурою в контексті обговорення планів. Крім того, спікер зазначив, що план буде оприлюднений наприкінці березня, тобто фактично заперечив слова Андрія Єрмака. І тут виникає питання: якщо Арестович позиціонує себе речником і радником, то чому його оцінки таких важливих для України зовнішньополітичних документів, як договір з врегулювання ситуації на Сході, є фактично контраверсійними заявами, що дозволяють Росії нівелювати меседжі глави Офісу президента? І по-друге, Арестович заявив, що запропонований західними партнерами план нічим не відрізняється від українського. Він лише уточнює, що план складений Німеччиною і Францією, а Україна внесла в документ певні корективи. Тобто, нам повідомляють, що за нашою спиною нашими західними «миролюбивими» партнерами укладено план щодо врегулювання ситуації на Сході. А Україні дозволили лише узгодити деякі його пункти»
політичний експертКрім того, експерт звернув увагу на заяву представника ОРДО в ТКГ Сергія Гармаша про те, що між планом Франції та Німеччини і планом України існують деякі розбіжності. Аналітик вважає таку заяву контраверсійною і шкідливою. За його словами, по-перше, ніхто не уповноважував Гармаша робити будь-які заяви, і по-друге, представник ТКГ фактично заперечує спільний або узгоджений характер запропонованого документу. Експерт переконаний, що таким чином фактично ставиться під сумнів договороспроможність України та української делегації в ТКГ. Адже Гармаш робить наголос на тому, що з планом ніхто не ознайомлений, тобто «його ніхто не бачив і навряд чи колись побачить».
Дмитро Снєгирьов зазначив, що усі ці розбіжності в оцінках нової мирної ініціативи формують широкі можливості для дипломатичних маневрів не для української, а передусім, російської делегації. Це дозволяє агресору звинувачувати українську сторону в порушенні Мінських домовленостей та відсутності чіткого й узгодженого плану дій.
«Ще один важливий нюанс полягає в тому, що Олексій Арестович говорить про прив’язку Плану дій до конкретних дат. Тобто, це збігається з планом врегулювання, запропонованим раніше Леонідом Кравчуком. Однак план Кравчука містить нереальні до виконання дати, зокрема – проведення виборів в ОРДЛО, демілітаризація і передача контролю над проблемною ділянкою україно-російського кордону вже у двадцятих числах березня 2021 року. При цьому Арестович зазначив, що наші західні партнери у документі не перетнули жодних «червоних ліній». Хотілося б почути аналогічну заяву з вуст представників Франції та Німеччини. Особливо в світлі того, що деталей плану ніхто не обговорює і взагалі не оприлюднює, посилаючись на його конфіденційний і секретний характер»
За словами експерта, Олексій Арестович пояснив секретність змісту плану мирного врегулювання тим, що сторони начебто ще у 2014 році домовилися попереджувати витік інформації, аби уникати інформаційного, медійного і політичного тиску. Водночас, переконаний аналітик, така практика створює багато можливостей для вільного трактування документів і підвищує ризик т.зв. «підкилимних домовленостей» як з Російською Федерацією, так і з квазіреспубліками.
«Заява Арестовича про секретність плану досить контраверсійна та підтверджує існування подібних таємних домовленостей, які не розголошуються упродовж всіх семи років війни. У жовтні 2014 року ГІ «Права справа» повідомила, що за інформацією безпосередньо з місця події на тимчасово окупованій території, згідно з «Першою Мінською угодою» Україна зобов’язалася віддати самопроголошеним «республікам» Щастя, Станицю Луганську, Донецький аеропорт і Дебальцеве. Подальший хід подій підтвердив цей відверто злочинний сценарій підкилимних домовленостей: ДАП і Дебальцеве були здані агресору, а також були створені умови для захоплення Щастя і Станиці Луганської. Нагадаю, що командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук заявляв, що йому неодноразово пропонували грошову винагороду за здачу Щастя. Крім того, я особисто був свідком неконтрольованого відходу Збройних сил України із займаних позицій біля Станиці Луганської. Ці факти підтверджують існування домовленостей про здачу окупантам цих двох та інших стратегічних пунктів оборони»
З огляду на сумний досвід, Дмитро Снєгирьов припускає, що такими заявами Олексій Арестович «закладає міну уповільненої дії для вільного трактування меседжів щодо певних домовленостей, зокрема – компромісів довкола нової мирної угоди».
«Справа в тому, що коли обговорюється можливість компромісів, завжди є дві сторони – агресор і жертва. В даному випадку, агресор – це Російська Федерація, а жертва – Україна. Однак компроміси на переговорах можуть бути виключно з боку жертви. І тут виникає питання вже до Франції та Німеччини, як високих сторін переговорів: про які саме компроміси йдеться за рахунок інтересів України? Якщо це сумнозвісна «формула Штайнмаєра» і проведення виборів на тимчасово окупованих територіях, то це питання фактичного існування незалежної України. На тлі подібних загрозливих сценаріїв уже не можна гратися в толерантність і в дипломатичні переговори»
Експерт також переконаний, що реанімувати «Мінськ-2» та імплементацію його політичної частини неможливо. На його думку, українська сторона намагається «запрягти в один віз» дві несумісні тези: «Мінськ-2 мертвий» і «Ми не можемо вийти з Мінська-2». Аналітик зазначив, що якщо цей переговорний процес «мертвий», то будь-які спроби його реанімації, не мають жодного політичного підґрунтя.
Водночас, суперечливі заяви Олексія Арестовича і Сергія Гармаша, на думку Дмитра Снєгирьова, торпедують можливість «підкилимних договорів» і ставлять під сумнів суб’єктність української делегації в ТКГ.
Нагадаємо, віце-прем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков зазначив, що новий план по Донбасу, про який говорить глава ОП Андрій Єрмак, є спільним баченням України, Німеччини та Франції щодо врегулювання ситуації. Він зазначив, що робота над ним почалася ще у 2016 році після нормандського саміту за участі тодішнього президента Петра Порошенка. Водночас, Резніков відмовився розкрити подробиці нової ініціативи.
Тим часом представник Росії у ТКГ Алексєй Дмитрієвський заявив, що Росія підтримує план дій врегулювання конфлікту, який запропонували терористи «Л/ДНР». В українській делегації зазначили, що таким чином росіяни визнали себе стороною конфлікту.
Раніше Дмитро Снєгирьов зазначив, що чинне політичне керівництво України не має плану завершення війни та концепції звільнення тимчасово окупованих територій Донбасу. На його думку, офіційний Київ залишається в переговорному процесі заради самого переговорного процесу і така ситуація триватиме у наступні кілька років.
