За півроку до того, як пригоди американського продюсера Гарві Вайнштейна стали відомі широкому загалу, 24 березня 2017 року в обставленому іконами кабінеті депутата Держдуми РФ стався наступний діалог.
- Ти від мене бігаєш, цілуватися не хочеш, я на тебе образився.
- У мене є молодий чоловік, Леонід Едуардович.
- Кинь його.
- Не хочу.
- Чому?
- Я хочу за нього заміж.
- Дуже добре, будеш його дружина, а моя коханка.
Така постановка питання огидна в будь-якій ситуації, навіть якщо абстрагуватися від того, що це – діалог глави комітету з міжнародної політики парламенту і молодої журналістки. Проте, рік тому історія не отримала розголосу: сміливий, спритний та вмілий обранець, який хвацько погладив лобок представниці ЗМІ, продовжував залишатися поза увагою преси і суспільства. Але все (майже все) таємне, рано чи пізно, потрапляє на перші шпальти.
Вайнштейн по-російськи
Журналістка «Бі-бі-сі» Фаріда Рустамова свій коментар про нюанси візиту до РФ екс-кандидата в президенти Франції Ле Пен так і не отримала. Замість цього, отримала психологічну травму і запис діалогу на диктофон. Майже рік це залишалося її «особистим болем», через те, що не дала достатню відсіч і була непереконлива в своєму спротиві домаганням Леоніда Слуцького. Пізніше парламентський кореспондент прямо пояснила своє мовчання:
«Чому я не змогла відреагувати в той момент різко, чому я не змогла накричати на нього, вдарити його. Інша людина, може бути, кинула б предметом, а я просто стояла як облита гівном і не могла зрушити з місця. Мене мучило, що на записі чути мій жалюгідний лепет - «чого ви руки розпускаєте, це пипець».
Пізніше з'ясувалося, що Рустамова була не єдиною жертвою домагань Слуцького. Телеканал «Дождь» опублікував новину, з посиланням на анонімні джерела, про те, що депутат Держдуми розпускає язика і руки по відношенню до журналісток парламентського пулу і не тільки. Звинувачення неназваних дівчат здалися депутатам, та й громадськості, недостатньо переконливими, тому Фаріда Рустамова, Дар'я Жук і Катерина Котрікадзе не побоялися «развіртуалізіроваться».
Сам Слуцький усі звинувачення відкидав, а його колеги та однопартійці визнали ситуацію приводом для жартів і легкого куражу. У матеріалі «Бі-Бі-Сі», присвяченому ситуації, говориться буквально наступне:
«У Думі заяви журналісток спровокували неоднозначну реакцію. Слуцький після самого першого повідомлення заявив, що йому приємно порівняння з Харві Вайнштейн, але все це брехня і провокація. Віце-спікер від ЛДПР Ігор Лебедєв пообіцяв позбавити «Дождь» акредитації. Колега Слуцького по ЛДПР депутат Морозов повправлявся в дотепності в коментарях на «Фейсбуці»: «Я готовий взяти пару журналісток на себе!»
Ефект звернення журналістів до керівництва парламенту звівся до «я вас почув». Незважаючи на запевнення в розумінні серйозності питання, ніяких практичних дій зроблено не було. В результаті пресу відправили в комітет з етики. Останній, розглянувши ситуацію, прийшов до висновку про те, що .... ніяких порушень не було. Нормальна поведінка нормального депутата, за словами очевидців, виглядає приблизно так:
«Дуже сильно витріщався завжди. Якщо він дає коментар, він дивиться не в очі, а на груди. Або, якщо я проходжу повз по коридору, він дивиться мені на попу. Ми з колегами обговорювали, що це відбувається з усіма і що це дуже неприємно»
***
«Відповідав, що прийде в студію, тільки якщо я з ним повечеряю. Коли він прийшов на ефір, він намагався поцілувати мене в губи і помацати за сідниці»
***
«З публічним звинуваченням Слуцького в домаганнях виступила заступник головного редактора телеканалу RTVI Катерина Котрікадзе. Вона розповіла, що познайомилася із Слуцьким у 2011 році, коли ще працювала на грузинському телеканалі. За її словами, він замкнув журналістку в кабінеті, притиснув до стіни і намагався поцілувати»
***
«-Я руки не розпускаю, ну так якщо, то хіба що трохи. Розпускати руки - це негарний вираз.
- Але ви це робите!
- Я це роблю красиво.
- Те, що ви зараз зробили, було дуже негарно. Я буду дуже переживати, тому що це пипець.
- Не переживай. Давай, зазирай до мене в гості, я тебе завжди радий бачити. Я скористався твоїм приходом, щоб ще раз підкреслити інтерес до тебе. Кидай на ... хлопця і зазирай. Чим раніше ти це зробиш, тим краще. Я готовий тобі реально допомагати»
Повстання преси
Власне, скандал міг закінчитися публічним осудом Слуцького і, можливо, зниженням його статусу, але парламент підтримав свого бійця, а преса вирішила, що терпіти це не має наміру. Проблема, як виявилося, не тільки в Слуцькому, а в тому, що депутати і чиновники систематично домагаються журналісток. Заохочення одного навіть у такій ситуації - «зелене світло для всіх».
Одкровення однієї з журналісток, яка також стала жертвою домагань з боку іншого депутата, зводяться до цитати її тодішнього керівника після першого прецеденту.
«Ох, мила , ну з почином тебе. Через це багато проходять. Можу тобі тільки порадити гарного психотерапевта, сама ходжу багато років»
Серед депутатів, викритих в домаганнях, Володимир Жириновський. Журналіст «Настоящего времени» Ренат Давлетгільдеєв опублікував в facebook пост про пережите, закликавши чоловіків розповідати про випадки сексуальних домагань з боку депутатів і чиновників.
«Лапав за жопу так, що руки трусилися з диктофоном»
Колишня журналістка «Радіо Свобода» Дар'я Комарова заявила, що депутат і режисер Станіслав Говорухін обіцяв їй роль в обмін на сексуальні відносини. Також він просив її в процесі інтерв'ю «зняти колготки і ходити біля нього».
З огляду на все перераховане, не дивно, що лояльні до місцевої влади російські ЗМІ оголосили бойкот Держдуми. Не приєдналася до нього державна преса. У відповідь апарат Держдуми вже відкликав акредитації у 48 журналістів.
Позиція Кремля – в умиванні рук. Її озвучив прес-секретар президента РФ:
«Навряд чи тут є поле для посередництва президента. Я думаю, що, природно, наші законодавці в даному випадку абсолютно самі можуть вибудувати відносини із засобами масової інформації. На даний момент це питання ніяк не є таким, що належать до компетенції адміністрації президента»
Пізніше до бойкоту приєдналася соціальна мережа «Однокласники», заявивши про підтримку засобів масової інформації. Втім, про повну згуртованості російських медіа говорити не варто.
В ексклюзивному коментарі нашому виданню політичний експерт, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов пояснив, що крім власне домагань, є інші нюанси:
«Якщо ж соціалізувати цей конфлікт, я думаю, що тут присутня спроба корпоративних інтересів й інтересів журналістів підвищити свій статус. Очевидно, вони мають з цим проблеми»
Ланцюгова реакція
Скандал навколо Слуцького спровокував ще один, пов'язаний з публічною спробою його вигородити, вже не в стінах парламенту. 23 березня декан Вищої школи телебачення МДУ, телеведучий Віталій Третьяков виступив в одному з новосибірських вишів. Примітним став його коментар щодо Слуцького і подальша реакція студентів.
«Як будь-який нормальний чоловік», міг «в певних обставинах покласти руку на голу коліно жінки <...> або на яке-небудь інше місце»
В процесі обговорення він пояснив, що «будь-який нормальний чоловік в певному віці починає домагатися різних жінок» і це «закінчується весіллям». Він також поцікавився, «якого хріна» постраждала від домагань журналістка не «вліпила ляпаса» Слуцькому і, чому не поскаржилася на нього відразу. Також професор перевів стрілки на занедбану, так би мовити, молодь:
«Світ перевернувся. Ви спочатку відзвітуйте, як ви на вписках себе поводите!»
Якщо саме по собі покривання Слуцького, який товаришує з патріархом Кирилом і Путіним, є класикою кругової поруки, то заяви Третьякова – вже діагноз частини суспільства. Тієї, яка після зґвалтування буде заявляти, що жертва сама винна: спідниця закоротка, відмови непереконливі або бігає повільно.
Політичний експерт Андрій Окара в коментарі нашому виданню відкрито констатував проблему і припустив, що будуть нові одкровення і звинувачення.
«Дуже багато політиків-чоловіків розглядають журналісток приблизно так само, як мисливець розглядає дичину, на яку полює. Причому, як виявилося, не тільки журналісток, але навіть і молодих журналістів чоловічої статі»
Ми кращі?
Говорити про те, що ситуація, яка сталася в РФ, не має ніякого відношення до наших реалій, не вийде. Рівень незрілості суспільства в питаннях розуміння небезпеки сексизму та патріархальності приблизно однаковий. Так само, як і неготовність багатьох жертв насильства говорити про це, тому що суспільство може їй і клеймо поставити.
Варто згадати флешмоб # янебоюсясказаті і ті історії, які ми дізналися від близьких людей і просто знайомих.
Володимир Крекотін
