Газова стратегія Кремля останніх п'яти років, спрямована на те, щоб позбавити Україну статусу ключового транзитера природного газу в Європу, замінивши українську ГТС «Північним потоком-2» і «Турецьким потоком», схоже, меже обернутися поразкою для «Газпрому».
Уже зіткнувшись з втратами внаслідок рішення Європейського суду юстиції третину потужності «Північного потоку-1», російський газовий холдинг отримав новий удар, втративши можливість позичати гроші на європейському борговому ринку.
Газпром» знову відрізали від міжнародних ринків капіталу
Як повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на джерело, «Газпром» скасував запланований на цей тиждень розміщення єврооблігацій у швейцарських франках. Розміщення було частиною програми зовнішніх позик, за допомогою яких компанія планувала позичити 11 млрд доларів.
Рішення відмовитися від випуску було прийнято в екстреному порядку: ще в понеділок «Газпром» розсилав потенційним інвесторам проспект облігацій, розраховуючи завершити угоду до кінця тижня, а в середу всі плани розміщення було скасовано.
Виник ризик, що гроші, які залучить «Газпром», будуть негайно арештовані за позовом «Нафтогазу», якому Стокгольмський арбітраж присудив 2,6 млрд доларів за недопостачання газу на транзит.
До таких висновків прийшли юристи, які займалися організацією угоди, зазначає джерело «Інтерфаксу».
З тієї ж причини «Газпрому» довелося заморозити програму зовнішніх позик в минулому році, коли «Нафтогаз» подав позови про примусове стягнення боргу.
Щоб виграти час, «Газпром» подавав скарги на юрисдикцію судів, стверджуючи, що влада європейських країн мають повноважень накладати арешт на активи у зв'язку з арбітражним рішенням Швеції. Поки проходив розгляд скарги, «Газпром» встиг продати єврооблігації на 1 млрд євро в листопаді 2018 року і на 1,25 млрд доларів — в лютому 2019 року.
Але в червні скарги «Газпрому» відхилили Апеляційний суд Амстердама та Окружний суд Люксембургу.
Причому останнє рішення виявилося особливо болючим: в Люксембурзі зареєстрована компанія Gaz Capital SA, дочірнє підприємство «Газпрому», через яку холдинг випускав облігації в іноземній валюті.
У відповідь було прийнято рішення перенести програму євробондів до Великобританії, оскільки Високий суд Англії та Уельсу в березні призупинив провадження у справі про стягнення грошей з «Газпрому» на користь «Нафтогазу».
Однак і в британській юрисдикції сховатися «Газпрому» не вдалося. Юристи не змогли гарантувати, що залучені гроші не будуть арештовані, повідомляє джерело «Інтерфаксу».
В результаті під загрозою зриву перебуває програма зовнішніх позик «Газпрому», яка восени різко зросла — з 298 до 725 млрд рублів.
Через падіння обсягів експорту та цін на газ в Європі «Газпром» виявився в стані касового розриву: за підсумками другого кварталу витрати на капітальні будівництва на 55 млрд рублів перевищили надходження від операційної діяльності.
З «дірою» в бюджеті «Газпрому» доведеться жити як мінімум до 2021 року, прогнозує Сбербанк CIB.
На поточний рік у компанії закладені капітальні інвестиції на 1,326 трильйона рублів. Операційний грошовий потік — трохи більше трильйона рублів — не зможе покрити потрібної суми.
Його не вистачить і на інвестпрограми 2020-21 років, а це - 1,065 і 1,251 трильйона рублів відповідно, вважають в Сбербанк CIB.
Польща погрожує судом у разі захисту Німеччиною Nord Stream 2
Німецький парламент днями з другої спроби ухвалив енергетичне законодавство, яке стосується газопроводу «Північний потік-2».
Попри те, що німецький парламент у середу, 13 листопада, схвалив поправки газової директиви ЄС більшістю голосів, в якій ухвалено рішення на користь Nord Stream 2, польська державна нафтогазова компанія PGNiG попереджає, що може вжити юридичних кроків щодо, якщо Німеччина не врахує інтересів Польщі при імплементації газової директиви ЄС щодо «Північного потоку-2».
Нагадаємо, газова директива стала чинною у травні 2019 року. Країни Євросоюзу зобов'язані до 24 лютого 2020 року закріпити її в національному законодавстві.
В уряді України впевнені, що рішення Німеччини не дає зеленого світла для «Північного потоку-2», тому що з оновленого газового законодавства прибрали проблемні норми, які давали Німеччині можливість вивести газогін з-під його впливу, пише видання «Європейська правда» з посиланням на BiznesAlert.
«Схоже, завдяки змісту третього абзацу сьомої статті, ми на безпечній стороні. Існувало застереження (у газовій директиві ЄС - ред.), що перед тим, як будь-яке послаблення буде надано «Північному потоку-2», регулятор повинен врахувати безпеку постачань та вплив на конкурентоспроможність ринку сусідніх країн», - сказав президент PGNiG.
Якщо Німеччина дотримуватиметься цього положення, то «ми почуваємося в безпеці», зазначив він.
Якщо ж Польща вважатиме, що буде негативний вплив на ринок та безпеку сусідніх країн, ми залишаємо за собою право вжити відповідних правових заходів, зазначив Возняк.
