Найдискусійніший та одночасно найскандальніший і комерційно спірний енергетичний проект «Північний потік-2» отримав нове схвалення. Енергетичне агентство Данії 6 липня видало дозвіл на використання якірних суден при прокладці труб газопроводу в своїх територіальних водах.
Отримання цієї ліцензії – подолання ще однієї перешкоди на шляху завершення проекту. Що чекає «Північний потік-2» у найближчому майбутньому і чи буде він завершений – розповідаємо детально.
Нюанси дозволу від Данії
Після американських санкцій, які вивели з будівництва «Північного потоку-2» судна Allseas з технологіями самопозиціонування, «Газпром», щоб завершити укладання відсутніх 160 кілометрів труб на датському відрізку, був змушений шукати альтернативу.
6 липня регулятор схвалив заявку на використання трубоукладальних кораблів з якорями, мотивувавши рішення зобов'язаннями Копенгагена згідно з Конвенцією ООН з морського права.
Мова про зброю, яке лежить на дні Балтійського моря з часів Другої Світової війни. Це декілька десятків тисяч тонн бомб. Початковий дозвіл Данії, який було видано в жовтні 2019 року, передбачав залучення суден тільки з динамічним позиціонуванням, щоб уникнути торкання хімічних агентів та екологічної катастрофи. Власне, після додаткової експертизи, данці дозволили росіянам заводити на свій континентальний шельф якірні кораблі.
В Агентстві уточнили, що перед тим, як приступити до будівельних робіт, Nord Stream 2 AG зобов'язаний почекати до 3 серпня. Це кінцевий термін подачі апеляції на рішення регулятора в Датській апеляційній раді з питань енергетики.
США vs ЄС
«Північний потік-2» повинен поставляти природний газ з Росії до Європи по Балтійському морю і в обхід східно-європейських транзитних держав, включаючи Україну. Цей газопровід заходить в ЄС з території Німеччини. Для Берліна це комерційно вигідний проект, тому ФРН всіляко підтримує завершення будівництва, всупереч позиції Сполучених Штатів та їх санкційній кампанії проти газпромівської труби.
В даний момент Вашингтон готує нові санкції. Проект відповідного закону подали сенатори обох партій Конгресу в червні. Санкції спрямовані на будівельні, ліцензійні та страхові компанії, які забезпечують страхування суден при укладанні труб по дну моря. А також на інші обслуговуючі проект юридичні особи і порти, включаючи муніципалітети і місцеву владу.
На думку авторів законопроекту «Північний потік-2» - це «критична загроза національній безпеці США, тому він не повинен бути закінчений». Також сенатори вважають, що газопровід «загрожує Україні, енергетичній незалежності Європи і дає Росії можливість експлуатувати союзників Америки. Тому Конгрес повинен ще раз виступити з вирішальними діями і перешкодити проекту».
В ЄС санкції США вважають порушенням міжнародного права. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозе Боррель називає їх неприйнятними та обіцяє заходи у відповідь:
«Єврокомісія готує грунт для прийняття посиленого механізму санкцій, який підвищить стійкість ЄС до впливу екстериторіальних санкцій, введених третіми країнами»
1 липня канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила з заявою, в якій також засуджує політику США. Вона вважає, що нові екстериторіальні санкції зачіпають суверенітет Європи і не правомірні з точки зору Німеччини, а магістраль необхідно завершити. При цьому канцлер визнає, проект політичний з позиції інтересів транзитерів:
«Північний потік - 2» це комерційний проект, який має політичну складову. Тому Німеччина доклала дуже багато зусиль, щоб укласти з Україною транзитний договір на найближчі роки і не позбавляти її транзиту російського газу і доходів від транзитних мит»
Ставки ЄС на водень
Європейська Комісія розробила стратегію щодо зниження використання викопних джерел енергії в обмін на збільшення водневої складової. Ця стратегія передбачає розвиток в країнах ЄС кліматично нейтральної енергетики – з метою скорочення парникових викидів і зменшення енерговитрат.
Заміна викопних джерел передбачає відмову від використання вугілля, газу і нафти. Досягти цих цілей передбачається до 2050 року. Головним експортером цих ресурсів до Європи є Росія. І в перспективі це означає зниження їх споживання з боку європейських споживачів.
Німеччина, як і ряд інших національних урядів, також робить ставку на альтернативну енергетику, відмовляючись від ядерного та вугільного палива. З цієї точки зору постачання газу з Росії будуть затребувані, проте в перспективі росіяни, щоб не втратити ринок збуту, будуть зобов'язані перепрофілювати свої потужності під водневе газопостачання. В цьому відношенні може розвиватися і газотранспортна система України, про що вже зараз говорять в Європі.
Доля «Північного потоку-2»
«Газпром» має намір добудувати «Північний потік-2». І зробить це всупереч американським санкціям, як вважають експерти. Зараз, згідно з рішенням Данії, у розпорядженні росіян два власних судна - «Академік Черський» з динамічним позиціонуванням та якірна «Фортуна», яка зможе приступити до робіт після 3 серпня. Також – судна постачання російського походження, які «Газпром» змушений підтягувати через відмову європейців та діючі санкції США.
У російській пресі зустрічається інформація, згідно з якою затримати будівництво може Польща, оскарживши дозвіл Датського регулятора по апеляції.
Крім цього, Сполучені Штати продовжать робити все від них залежне, щоб зупинити будівництво:
«У Конгресі США зареєстрований законопроект про введення санкцій відносно компаній, які страхують судна, що займаються прокладкою труб в «Північному потоці-2». Якщо цей документ приймуть, подальше будівництво максимально ускладниться. Воно може навіть не відновитися, адже законодавство про морське право не дозволяє проводити будівельні роботи на морі без страхування обладнання»
Аналогічну думку висловлює і експерт Сергій Дяченко, вважаючи американські санкції серйозним важелем тиску на європейських підрядників «Газпрому»:
«США заявили, що вони будуть вводити додаткові санкції проти компаній, які надають фінансову та інфраструктурну підтримку – кредитують, страхують, і так далі. Американці навіть готові вводити санкції проти компаній, які транспортуватимуть газ по цьому трубопроводу. Ось це вже серйозно. Тобто, санкції США – це єдине, що сьогодні може зупинити добудову газопроводу. Півроку тому, американці чітко заявляли про те, що зроблять все для зупинки проекту»
Екс-канцлер Німеччини, а нині Голова Наглядової Ради Nord Stream 2 AG Герхард Шредер заявив, що якщо проект не буде завершено, інвестиції в розмірі 12 млрд євро доведеться просто списати. Окремо наголошується, що посилення санкцій США заблокує 700 млн євро інвестицій, призначених для завершення цього газопроводу.
При цьому, як відомо, основні ризики в разі подальшої зупинки будівництва лягають на російський «Газпром», як кінцевого бенефіциара трубопроводу.
Західна преса вважає, що «Північний потік-2» - це яблуко розбрату між Європою, головним чином Німеччиною, і США. Кожна зі сторін тримається за власні комерційні інтереси і веде себе «нерозумно», як пише Bloomberg. При цьому, конфлікт можна було б вважати не вартим, якби «Росія була нормальною країною»:
«Маючи у розпорядженні дві ГТС в Балтійському морі і ще одну в Чорному, Росія може в майбутньому відібрати у Центральної та Східної Європи мільярди доларів доходів від транзиту. Москва вже контролює майже 40% газового ринку Європи, навіть без «Північного потоку-2». І коли вона запустить нову «трубу», континент може стати занадто залежним від російських енергоносіїв. А це дає можливість для шантажу»
Наскільки далеко може зайти протистояння між Вашингтоном і Берліном (Брюсселем), сказати складно. Ймовірно, за новими санкціями США, підуть заходи у відповідь з Європи або Німеччини, яка через позицію Польщі і Прибалтики не отримає одноголосного схвалення від ЄС.
Навіть в тому випадку, якщо «Газпрому» вдасться самотужки завершити будівництво, він зіткнеться з проблемою ліцензування та запуску магістралі в експлуатацію. І як раз у цьому сенсі санкції США, якщо вони поширяться на ліцензуючі компанії, спровокують нові проблеми для проекту. Так як німецькі регулятори, які зобов'язані будуть провести сертифікацію, не зможуть це зробити, щоб не потрапити під дію американських обмежень.
Правила Газових Директив
Залишається ще і питання дії Газових Директив ЄС, які передбачають ліміти на використання трубопроводів відповідно до антимонопольного законодавства Євросоюзу. Згідно з вимогами правок, які були внесені в 2019 році, конкурентні правила ЄС поширюються на газові шляхопроводи з третіх країн.
Це означає, що в разі запуску «Північного потоку-2» в експлуатацію, оператор магістралі Nord Stream 2 AG зобов'язаний слідувати Третього Енергопакету ЄС – провести анбандлінг і розділити функції видобутку, продажу та транспортування газу на територію Європейського Союзу. Зараз усіма цими процесами «Газпром» володіє монопольно.
Серед інших вимог – відокремлена компанія має повністю вийти з-під контролю російського монополіста і повинна сертифікуватися регулятором Німеччини (точкою входу потоку в ЄС). Який також встановлює тарифи на транспортування газу по території країни.
В рамках конкурентного регулювання, оператор зобов'язаний дати доступ до своїх потужностей незалежним постачальникам і дозволити їм прокачувати паливо в ЄС за допомогою «Північного потоку-2». Якщо треті компанії не скористаються технічними можливостями магістралі, компанія зобов'язується завантажувати потік тільки на 50%.
Росія спробувала вивести проект з-під дії Газових Директив. Однак в травні Федеральне агентство по мережах Німеччини прийняло рішення, згідно з яким магістраль залишається під Директивами. Що робить неможливими монопольні поставки газу з Росії в Європу по цьому шляху.
Не на користь проекту діє і фактор падіння цін на енергоресурси. Все це нескінченно ускладнює і відкладає запуск «Північного потоку-2». У російській пресі говориться про те, що в нинішніх умовах «Газпрому» невигідно запускати цю гілку магістралі. І вона жодним чином не збільшить потік поставок природного газу з Росії в ЄС, як і фінансові надходження до російського бюджету від продажу енергоресурсу.
Укладений з Україною транзитний контракт на 5 років не дає можливості Росії використовувати газ як інструмент шантажу. Фактично, Кремль втратив всі свої переваги від «Північного потоку-2» на найближчу перспективу. А тому його доля – це невизначеність, помножена на позицію США і ряду європейських країн, які знають ціну «дешевому» російському газу.
