Україна знову надовго полонила увагу світової громадськості. Інтерес до нашої країни традиційно прикутий гучними політичними і корупційними скандалами та війною на Донбасі.
Як західні медіа розцінюють шанси президента Володимира Зеленського завершити війну з агресором на сході України – у першій частині нашого огляду. Одні дивляться на мирний процес оптимістично, інші – висловлюють скепсис. Об'єднує аналітиків питання про те, яку ціну доведеться заплатити нашій країні і особисто президенту за мир на Донбасі.
Bloomberg: Компроміси щодо Донбасу – неминучі
Автор розмірковує про те, чи можливий компроміс для України без капітуляції перед агресором. Яка ціна цього компромісу в контексті червоних ліній Києва. І вважає, що у мирного процесу є шанс:
«На відміну від останніх трьох років, обидві сторони дійсно хочуть покласти край конфлікту і поділяють намір, щоб уряд у Києві відновив суверенітет над регіонами у східній Україні, які зараз належать промосковським сепаратистам. Питання про подальші переговори про врегулювання полягає в тому, до якої міри Росія зможе зберегти свій вплив в регіоні, відомому як Донбас. Це сіра зона, в якій реальність може ігнорувати будь-які формальні червоні лінії»
Прийняття Україною «формули Штайнмайєра» стало випробуванням для президента Зеленського. Журналіст зазначає, президентський рейтинг падає, проте запит українців на мир все ще дуже високий. Протистояння з опозицією та ветеранами АТО і ООС навколо відведення військ у селищі Золотому показує, що колишні військові – це потужна сила, з якою доведеться рахуватися. Разом з тим, розведення військ відбудеться, вважає автор.
Президент та українські дипломати працюють над тим, щоб переконати суспільство і західних партнерів – Путін не отримає право визначати майбутнє України.
«Пристайко відправився до Люксембургу і Брюсселю, щоб передати аналогічне повідомлення. Він назвав три чіткі українські червоні лінії: автономія східних територій не повинна перетворювати Україну, унітарна державу, на федерацію; Україна не змінить свою Конституцію, щоб включити розширені права на ці території; вибори відбудуться тільки після того, як усі російські війська будуть виведені, проросійські військові угруповання розформовані, а контроль над кордоном повернутий Україні»
Журналіст зазначає, що Росія не готова беззастережно приймати ці умови. Однак Путін дає час Зеленському переконати громадськість у можливості компромісів:
«Ясно, що Путін не хоче, щоб мирний процес зазнав невдачі ... Путін втомився від війни і відповідних європейських економічних санкцій. Зараз влучний момент для просування вперед. США зайняті своїми політичними скандалами, лідери Франції та Німеччини хочуть, щоб українське питання зійшло з порядку денного, а Зеленський прагне дотримати свою передвиборну обіцянку закінчити війну»
«Путін як досвідчений переговірник також знає, що на реальних переговорах можна уникнути червоних ліній. Формальна федерація не потрібна, якщо в деяких регіонах України знаходяться дружні Москві адміністрації, які Київ не зможе усунути. Можливі й інші компроміси, в тому числі створення міжнародних миротворчих сил для контролю кордону напередодні виборів. Навіть розформування невизнаних збройних сил «народних республік» не є табу, якщо їм дозволено перетворитися у місцеві поліцейські сили, дозволені Мінськими угодами»
Глобально Путіну важлива перемога на виборах на Донбасі дружніх Кремлю сил. Цього буде достатньо, щоб впливати на Україну. Заради цих цілей Кремль може відмовитися від псевдо-республік:
«Цей результат може бути забезпечений шляхом знаходження балансу між наданням Зеленському достатнього контролю, щоб заспокоїти внутрішню опозицію, але не настільки, щоб усунути проросійських лідерів»
Складне маневрування робить будь-яку швидку операцію щодо Донбасу малоймовірною, підсумовує автор. Але оскільки обидві сторони прагнуть до завершення війни, привід для оптимізму є.
Reuters: Нормандський саміт в листопаді – останній шанс на мирний процес
Колумністи Reuters представили ексклюзивний коментар міністра закордонних справ України Вадима Пристайка щодо планів на переговори про Донбас із Кремлем. У замітці «Ексклюзив: Україна сподівається на мирний саміт в середині листопада як «останній шанс»» (Exclusive: Ukraine sees hope for 'last chance' peace summit in mid-November) автори нагадують про ціну російської агресії – 14 тисяч убитих українців за 5 років бойових дій на Донбасі та анексія Кримського півострова.
«Лідери України, Росії, Франції та Німеччини можуть зустрітися в Парижі у середині листопада, якщо Київ та проросійські повстанці на сході України зможуть підтримати припинення вогню, заявив у понеділок міністр закордонних справ України, попереджаючи Москву про «останній шанс»»
«Виступаючи перед зверненням до міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі, глава МЗС України Вадим Пристайко заявив агентству Reuters, що саміт відбудеться після семиденного припинення вогню і відведенням легких озброєнь зі сходу. «Ми відкрито говорили всім, що ми робимо, можливо, останню чесну спробу слідувати за Мінським шляхом.. «Якщо це не спрацює, нам доведеться звернутися до певного «плану Б»», - додав Пристайко, хоча і відмовився сказати, що це може бути»
Україна не піде на автономію Донбасу, запевнив Пристайко. І мови про проходження до українського парламенту проросійських груп, що впливають на рішення Києва і курс України, не йде.
«У нас була одна автономна область, і це був Крим, і дуже добре відомо, що там сталося», - сказав він, кажучи про захоплення півострова Москвою у 2014 році після повалення прокремлівського президента у Києві на тлі масових вуличних протестів»
The Guardian: мир – занадто висока планка для Володимира Зеленського?
Автор статті в The Guardian «Тертя Зеленського із Трампом не допоможуть йому закінчити війну в Україні» (Zelenskiy's brush with Trump will not help him end Ukraine's war) скептично оцінює шанси президента встановити мир на Донбасі:
«На прес-марафоні в Києві минулого тижня Володимир Зеленський заявив, що його місія – стати президентом України, який «покладе край війні». Це складне завдання для колишнього комедійного актора, який ледве встиг увійти в посаду перед тим, як бути втягнутим у скандал із імпічментом Дональда Трампа»
Завершення війни – високий пріоритет для Зеленського, але, з огляду на масштаби цього завдання, президенту України відчайдушно потрібні союзники на Заході і всередині українського суспільства.
«На жаль, інтерес до ситуації серед його європейських партнерів знижується, і, з огляду на його політичне фіаско у Вашингтоні, як і відновлення громадських протестів у Києві, Україна знову ризикує стати жертвою геополітики»
Внутрішній громадський спротив «формулі Штайнмайєра» ускладнює завдання Зеленському, так як українці проявили себе «досвідченими демонстрантами». Не дивлячись на величезний суспільний запит закінчити війну, в країні немає єдиної думки, як це зробити. Політичні невдачі з Вашингтоном також ускладнюють роботу Зеленському.
«Війна на Донбасі дорого обходиться Україні. Тому дипломатична, економічна та військова підтримка з боку США і Європи має вирішальне значення для країни. Але оскільки війна триває вже шостий рік, США і деякі європейські союзники України, схоже, втратили первинний імпульс своєї підтримки. Це ставить Україну в скрутне становище»
У Зеленського є підстави сумніватися в незмінній прихильності партнерів Києву, коли мова про санкції і тиск на Росію, пише автор.
«Особливу стурбованість викликає будівництво газопроводу «Північний потік-2» з Росії до Німеччини. Якщо газ можна буде доставляти прямо до Німеччини, не проходячи через Україну, у ФРН буде набагато менше причин залишатися такою ж прихильною, як колись, тиснувши на Росію. Французьке засудження Росії за її дії на Україні також, схоже, втратило будь-яке схвалення. Президент Еммануель Макрон навіть запропонував посилити співпрацю з Росією в галузі економіки та безпеки, щоб побудувати Європу від «Лісабона до Владивостока»»
Те ж стосується і Америки, незалежно від того, хто стане наступним президентом США:
«І навіть якщо б Джо Байдену вдалося б перемогти Трампа у президентських перегонах, США не обов'язково стали б більш активним гравцем, що допомагає встановити мир на Донбасі. Як і Трамп, Байден використовує Україну як шахову фігуру у своїй президентській кампанії та у процедурі імпічменту. Він швидко демонізував Трампа за тимчасову відмову від військової допомоги Україні, але ще у 2014 році адміністрація Обами-Байдена відмовилася надати Україні аналогічну допомогу»
На цьому зовнішньополітичному тлі президенту Зеленському вкрай важливо зберегти єдність всередині країни і підтримку своїх рішень у суспільстві. Щоб уникнути насильства і масових заворушень. Перспективи миру на Донбасі залежать і від контролю українських кордонів.
«Уміння Зеленського зберегти обличчя сильного і серйозного лідера, здатного забезпечити мир, вже піддається серйозним випробуванням в результаті наслідків справи Трампа. Без ясного руху вперед планка закінчення війни здається занадто високою, щоб він міг виконати свою обіцянку»
***
Мир в Україні – все ще актуальна тема для західних медіа. Однак її освячення відходить в сторону у порівнянні зі справою Трампа і роллю України в процесі імпічменту американського президента. Про це – наша наступна частина огляду.
